Постанова

від 05.07.2021 по справі 553/757/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/757/20 Номер провадження 22-з/814/93/21 Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду в м. Полтаві заяву представника ТОВ Армантіс про роз`яснення постанови Полтавського апеляційного суду від 17.03.2021 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Армантіс про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

УСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2020 року в частині стягнення з ТОВ Армантіс на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ТОВ Армантіс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 квітня 2020 року по 18 листопада 2020 року, в розмірі 143 618,84 грн., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

ТОВ Армантіс в особі представника звернулось до апеляційного суду з заявою про роз`яснення постанови суду в цій частині, вказуючи, що державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві Фещенко І.В. примусово стягується уся присуджена сума без вирахування із неї обов`язкових платежів.

З`ясувавши обставини справи апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі звертав увагу судів, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним та чітким (пункт 8 постанови Пленуму).

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Частиною другою статті 271 ЦПК України встановлено умови, за яких судове рішення може бути роз`яснено: подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо припускається декілька варіантів його тлумачення, існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини рішення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Важливо мати на увазі роз`яснення, що містяться у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі . Так, роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, стягнуто з ТОВ Армантіс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 квітня 2020 року по 18 листопада 2020 року у розмірі 143 618,84 грн., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Зазначене формулювання резолютивної частини необхідно роз`яснити для того, щоб виключити її неоднозначне тлумачення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс, ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів (п.41.1 ст.41 ПК України).

Адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регулюються Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) та іншими законодавчими та нормативними актами, у тому числі розробленими відповідно до КЗпП України та Закону № 108, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі - Інструкція).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV ПК України, відповідно до п.163.1 ст.163 якого об`єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно із п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу); та інші доходи, крім зазначених у ст. 65 ПК України.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 ПК України).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст.168 ПК України.

Так, згідно із пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, поняття, якого визначено пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПК України.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон № 71) до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України продовжено оподаткування військовим збором (пункт 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПК України (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 ПК України).

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України (пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПК України (пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Враховуючи зазначене, оскільки юридична особа ТОВ Армантіс є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору, таким чином несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету зазначеного податку і збору.

Крім цього, такий податковий агент прирівнюється до платників податку і має права виконувати усі обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу що здійснює його збір та ведення обліку визначні Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464 - VІ (далі - Закон №2464).

Статтею 4 Закону №2464 визначений перелік платників єдиного внеску, зокрема такими платниками є роботодавці.

Базою нарахування єдиного внеску є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (п.2 ст.9 Закону №2464).

Відповідно до пункту 18.1. статті 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

У разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.

Таким чином із присудженого судом розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно відрахувати обов`язкові збори та платежі, що є обов`язком боржника.

Керуючись ст. 271, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ТОВ Армантіс про роз`яснення постанови Полтавського апеляційного суду від 17.03.2021 року - задовольнити.

Роз`яснити, що із стягнутого з ТОВ Армантіс на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 квітня 2020 року по 18 листопада 2020 року у розмірі 143 618,84 грн., який визначено без утримання податків й інших обов`язкових платежів, підлягають відрахуванню обов`язкові платежі та збори, що є обов`язком ТОВ Армантіс .

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді С.М. Бондаревська

Л.І. Пилипчук