Рішення
від 30.06.2021 по справі 291/1005/20
РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1005/20

2-а/291/5/21

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2021 року

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Митюк О.В.

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП старшого сержанта поліції Семенчука В.В., Головне управління національної поліції України в Житомирській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штраф,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП старшого сержанта поліції Семенчука В.В., Головне управління національної поліції України в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штраф., згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Позивач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало порушення ним, на думку відповідача, вимог ПДР України, а саме: при наближенні транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього кольору не зупинився біля правого краю проїжджої частини, щоб надати дорогу і забезпечити проїзд, не мав при собі посвідчення водія (не пред`явив для перевірки), з не пристебнутим ременем безпеки чим порушив правила дорожнього руху п.п. 3.2,2.1а, 2.3 В

Вказує, що зазначені у постанові порушення він не вчиняв, викладені в постанові обставини не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Зазначив, що 04.08.2020р., можливо, о 12 годині 05 хвилин, він на своєму автомобілі ЗАЗ Славута державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вулиці Паволоцькій в смт Ружині, можливо, його дійсно обігнав, якийсь транспортний засіб, але без будь-яких проблискових маячків та звукових сигналів, звичайний транспортний засіб.

В обгрунтування позовних вимог та на підтвердження своїх доводів позивач також зазначає, що положення ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи . Вказує на той факт, що про наявність розгляду та винесення оскаржуваної постанови, йому стало відомо, лише 15.08.2020 року , після її отримання поштою. Порушенні вимоги правил дорожнього руху, а саме п.3.2 зобов`язують водіїв транспортних засобів, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком(або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу(а супроводжуваних ним транспортних засобів).

Вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, обставини, викладені у ній є припущенням поліцейського, так як не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, на підставі яких він дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, а тому просить визнати її протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 12.10.2020 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У визначений судом строк відповідачі не надали відзив на позовну заяву та доказів, які б спростовували доводи, наведені у ній.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 063170 від 04.08.2020р. та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.

Відповідач - поліцейський СРПП № 1 Ружинського ВП Семенчука В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, відео проводилося, але надати його суду не має можливості так як воно з невідомих йому причин пропало, інших доказів на спростування адміністративного позову не має. Зазначив що раніше ОСОБА_1 неодноразово порушував ПДР, але до нього застосовувались попередження. На місці вчинення адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова не вручалася, так як позивач відмовився підписувати та отримувати. Відзив на позов суду не надав.

Відповідач - Головне управління національної поліції України в Житомирській області в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені. Відзив на позов суду не надали.

Суд, заслухавши доводи позивача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 063170 від 04.08.2020р., ОСОБА_1 04.08.2020 року о 12 год. 05 хв. в смт Ружин по вул. Паволоцькій Житомирської області керував транспортним засобом ЗАЗ Славута, при наближенні транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, не зупинився біля правого узбіччя дороги, щоб надати дорогу, тим самим забезпечити безперешкодний проїзд, який не мав при собі посвідчення водія, не пред`явив для перевірки категорію та з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.п. 3.2, 2.1а, 2.3В Правил дорожнього руху України

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених п. 3.2, п.2.1а, п.2.3В Правил дорожнього руху України, відповідальність за порушення яких, на думку поліцейського, який виносив постанову, передбачена ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП .

Так, відповідно до п.3.2 ПДР зобов`язують водіїв транспортних засобів, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком(або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу(а супроводжуваних ним транспортних засобів).

Диспозиція ч.3 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за невиконання вимог п.3.2.ПДР, а саме у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком(або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу(а супроводжуваних ним транспортних засобів).

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: П.2.3 в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).

Диспозиція ч.5 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ремнями безпеки або мотошоломами

Згідно п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

Згідно п.2.1 а), б), г) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.2.4 а) ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.

Диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, які полягають у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Положеннями ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За змістом наведених норм, поліцейський не був зобов`язаний складати протокол про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , разом з тим, він мав право це зробити з урахуванням того, що останній заперечував факт вчинення правопорушень та для збереження доказів правопорушень, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП міг бути доказом вчинення правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються (рапорт, пояснення, фотофіксація, тощо), однак такі докази зібрані не були.

Враховуючи наведе, суд вважає висновки поліцейського про порушення ОСОБА_1 ПДР України такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини з наявністю яких закон пов`язує настання даних подій відповідачами не доведені.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з положенням ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного порушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а відсутність підтвердження водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, та відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №536/1703/17.

Так, у матеріалах справи міститься лише оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 04.08.2020р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП .

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП відповідачі не надали.

Доводи позивача, якими він заперечував правомірність складеної постанови відповідачами не спростовані.

Згідно ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність фактичних та правових підстав для скасування постанови серії БАА № 063170 від 04.08.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122, ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП та закриття провадження у справі.

Чинне законодавство передбачає ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду України у справі №543/775/17 від 18.04.2020 року).

ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України та Закону України Про судовий збір суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області понесених позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП № 1 Ружинського ВП старшого сержанта поліції Семенчука В.В., Головне управління національної поліції України в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.

Постанову серії БАА №063170 від 04.08.2020, винесену поліцейським СРПП №1 Ружинського ВП старшим сержантом поліції Семенчуком Віталієм Вікторовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.3 ст.122, ч.1 ст.126 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції у Житомирській області (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37) на користь ОСОБА_1 , і.к. НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 840,80 грн..

Повний текст рішення буде виготовлено до 12.07.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 .

Відповідач: поліцейський СРПП № 1 Ружинського ВП , місцезнаходження якого:13600, смт.Ружин, вул. Бірюкова, 29.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, який знаходиться за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37.

Суддя О. В. Митюк.

СудРужинський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення30.06.2021
Оприлюднено13.07.2021
Номер документу98254253
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —291/1005/20

Ухвала від 04.02.2022

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Рішення від 30.06.2021

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Рішення від 30.06.2021

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 12.04.2021

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 04.02.2021

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 12.10.2020

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 24.09.2020

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

Ухвала від 08.09.2020

Адміністративне

Ружинський районний суд Житомирської області

Митюк О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні