Постанова

від 14.07.2021 по справі 324/271/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.07.2021 Справа № 324/271/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 324/271/20 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/807/2576/21 Каретник Ю.М.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Кухаря С.В.

Онищенка Е.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Придніпровська залізниця - адвоката Губорєвої Яни Анатоліївни на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 23 квітня 2004 року по 27 січня 2020 року він працював на різних посадах структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця . Назва даної структури також з часом змінювалась.

З 11 лютого 2019 року його було переведено на посаду машиніста-інструктора локомотивних бригад до цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо .

Наказом № 9/ос від 27 січня 2020 року за підписом головного інженера структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця ОСОБА_2 позивача було звільнено з посади машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України.

Вказаний наказ та своє звільнення вважає незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до вказаного наказу підставами для його винесення, стало те, що 28 грудня 2019 року при проведенні перевірки виробничої дисципліни керівним складом депо було виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад цеха експлуатації локомотивів ОСОБА_1 був виявлений з явними ознаками гіперемії зі стійким запахом алкоголю, мова була незв`язана, заплутана. Від запропонованої перевірки на вміст алкоголю алкотестором підприємства працівник відмовився. Було прийнято рішення про виклик національної поліції, працівниками якої ОСОБА_1 був доставлений до КНП Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування , де виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Цей факт, на переконання роботодавця, свідчить про грубе порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку при виконанні своїх посадових обов`язків.

Зазначає, що 28 грудня 2019 року вночі приблизно о 01:00 годині він приїхав з відрядження. Згідно графіка роботи на місяць цей день а саме: 28 грудня 2019 року у нього був вихідним, і цей день йому не оплачували.

У зв`язку із тим, що 28 грудня 2019 року на підприємстві був останній робочий день у поточному році, йому повідомили, що посвідчення про відрядження необхідно здати та закрити до 12:00 години цього дня.

Приблизно о 10:00 годині він приїхав у депо для оформлення відрядження. Потім він оформив матеріальний звіт та відзвітував у начальника, у свій робочій кабінет він не заходив.

Приблизно об 11:00 годині, закінчивши оформлення відрядження, він поїхав у місто по своїм справам, так як у нього був вихідний день.

Перебуваючи в місті, він зустрів знайомого, з яким зайшов у кафе, де вони вжили по 0,5 літра пива.

Через деякий час, вони вийшли з кафе і кожен пішов у своїх справах. По дорозі додому він виявив, що у нього відсутні ключі від будинку. Він зрозумів, що ці ключі міг залишити у кабінеті інженера з безпеки руху поїздів ОСОБА_3 , до якої він заходив у цей день перед тим, як поїхати з депо. Тоді він пішов у депо в кабінет інженера з безпеки, щоб забрати свої ключі, які дійсно виявилися там.

Коли він забрав вказані ключі і збирався виходити з кабінету, до кабінету зайшов виконувач обов`язків начальника Пологівського локомотивного депо Вабілев O.P., який почув від позивача запах спиртного і почав звинувачувати його в тому, що він перебуває на роботі в стані алкогольного сп`яніння.

Вказує, що він повідомив ОСОБА_4 , що у нього вихідний день і він не перебував на своєму робочому місті, проте той не захотів його слухати, а лише продовжував обвинувачувати і запропонував пройти освідування на території депо на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Проте, позивач відмовився.

Після цього він пішов до виходу з депо, де був зупинений співробітниками поліції, які повезли його до лікарні на медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння. У подальшому працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення.

Також звертає увагу, що у наказі про його звільнення роботодавець не зазначив про те, де саме він знаходився у стані алкогольного сп`яніння, а також чітко не сформулював причину звільнення, об`єктивну сторону вчиненого проступку і не вказав, яким нормативним актом заборонено працівнику перебувати у стані алкогольного сп`яніння у вихідний день на території підприємства не на робочому місці.

При цьому, із посиланням на п.3.1.8 Посадової інструкції машиніста-інструктора локомотивних бригад, ЦТ-ЦРП-195, затвердженої Наказом Укрзалізниці 26 квітня 2010 року, № 297-Ц, позивач зазначає, що його робочим місцем є його робочий кабінет, розташований в цеху експлуатації Пологівського локомотивного депо , де знаходиться закріплений за ним робочий стіл з документацією, необхідною для виконання посадових обов`язків.

Акцентує на те, що у наказі про його звільнення вказано, що ним, начебто, було грубо порушено трудову дисципліну та правила внутрішнього трудового розпорядку при виконанні своїх обов`язків. Однак, роботодавець не зазначив, як саме він міг порушити трудову дисципліну та правила внутрішнього трудового розпорядку у свій вихідний день.

При цьому, на працівника покладається обов`язок дотримуватись вимог трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку при виконанні своїх обов`язків. Свої посадові та трудові обов`язки працівник виконує у робочі дні та години.

Тобто, не може бути особа притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку у неробочий день та час.

Вказує, що у нього чітко визначений графік роботи наказом по депо. Також, як вказувалося вище, його робочим місцем є його робочий кабінет, розташований у цеху експлуатації.

Із наведеного він робить висновок про те, що він не перебував на роботі у нетверезому стані, а перебував у нетверезому стані на території підприємства у вільний від роботи час (у свій вихідний день - 28 грудня 2019 року), а відповідальність за вказані дії не передбачена п. 7 ст. 40 КЗпП. Тобто, йому не зрозуміло, з яких же саме підстав його було звільнено з посади.

Крім того, звертає увагу на те, що наказ про його звільнення було підписано головним інженером СП Пологівське локомотивне депо РФ Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця Голушко К.О., який не мав повноважень на звільнення працівників при наявності керівника підприємства чи особи, яка тимчасово виконує обов`язки керівника.

Згідно його розрахунку суми заробітку за час вимушеного прогулу станом на 14 квітня 2021 року підлягає стягненню сума в розмірі 258 052,86 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просив визнати незаконним його звільнення та скасувати наказ (розпорядження) № 9/ос від 27 січня 2020 року головного інженера структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця Голушко К.О. про припинення трудового договору та звільнення його з посади машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України; поновити його на посаді машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця ; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця і скасувати наказ (розпорядження) №9/ос від 27 січня 2020 року про припинення трудового договору (контракту) за підписом головного інженера структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця К.О. Голушко.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця .

Стягнуто з акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 січня 2020 року і до 14 квітня 2021 року включно, в сумі 244 283 грн. 65 коп. Виплату зазначеної суми провести за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця на користь держави 2 522 грн. 40 коп. судового збору.

У апеляційній скарзі представник АТ Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Придніпровська залізниця - адвокат Губорєва Я.А. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи та надані докази по справі. Суд не сприяв встановленню фактичних обставин справи, не прийняв до уваги докази та клопотання відповідача тим самим безпідставно надавши перевагу доводам позивача. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

На зазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив за замістом якого повністю підтримує висновки суду першої інстанції та зазначає, що доводи скарги їх не спростовують. Також зазначає, що його звільнення відбулося з чисельними порушеннями вимог чинного законодавства, тому суд обґрунтовано прийняв рішення про визнання його звільнення незаконним та скасував наказ про звільнення і поновив його на роботі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач із 23 квітня 2004 року працював у Пологівському локомотивному депо Придніпровської залізниці (у подальшому назва структурного підрозділу і назва підприємства неодноразово змінювалася) на посаді помічника машиніста тепловоза у цеху експлуатації.

У подальшому, після закінчення навчання у Дніпропетровському центрі професійного розвитку персоналу залізниці, 14 лютого 2011 року його було переведено на посаду інженера з безпеки руху до цеху контори.

21 лютого 2012 року він був переведений помічником машиніста тепловоза цеху експлуатації локомотивів, 09 серпня 2012 року - машиністом тепловоза цеху експлуатації локомотивів, 11 лютого 2019 року - машиністом-інструктором локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів і на цій посаді ОСОБА_1 пропрацював по 27 січня 2020 року включно.

Відповідно до наказу (розпорядження) №9/ос від 27 січня 2020 року про припинення трудового договору (контракту) позивача було звільнено з роботи з посади машиніста-інструктора локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів на підставі п.7 ст.40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані, про що зроблено запис у трудовій книжці за №12.

Щодо обставин вчинення порушення у вказаному наказі зазначено, що 28 грудня 2019 року при проведенні перевірки виробничої дисципліни керівним складом депо було виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів ОСОБА_1 був виявлений з явними ознаками гіперемії зі стійким запахом алкоголю, мова була незв`язана, заплутана. Від запропонованої перевірки на вміст алкоголю алкотестором підприємства працівник відмовився. Було прийнято рішення про виклик національної поліції, працівниками якої ОСОБА_1 був доставлений до КНП Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування , де виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Цей факт свідчить про грубе порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку при виконанні своїх посадових обов`язків.

Підставами для звільнення ОСОБА_1 у наказі про його звільнення зазначено пояснювальну записку ОСОБА_1 , протокол оперативної наради в.о. начальника структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо РФ Придніпровська залізниця від 27 січня 2020 року, наказ в.о. начальника структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо РФ Придніпровська залізниця № 2/с від 27 січня 2020 року, довідку комунального некомерційного підприємства Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування № 3018 від 31 грудня 2019 року про перевірку стану самопочуття ОСОБА_1 , відповідь Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.179 КУпАП.

Вказаний наказ було підписано головним інженером Голушком К.О.

Як встановлено із копії наказу №2/с Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо від 27 січня 2020 року, який також підписано головним інженером Голушком К.О., 28 грудня 2019 року при проведенні перевірки виробничої дисципліни керівним складом депо було виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад цеху експлуатації локомотивів ОСОБА_5 був виявлений з явними ознаками гіперемії зі стійким запахом алкоголю, мова була незв`язана, заплутана. Від запропонованої перевірки на вміст алкоголю алкотестером підприємства працівник відмовився. Було прийнято рішення про виклик національної поліції, працівниками якої ОСОБА_1 був доставлений до КНП Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування , де виявлено, що машиніст-інструктор локомотивних бригад ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння.

Цей факт свідчить про грубе порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку при виконанні своїх посадових обов`язків.

Також встановлено, що Пологівським відділом поліції ГУНП в Запорізькій області притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.179 КУпАП.

На оперативній нараді 27 січня 2020 року начальником було наголошено машиністу-інструктору локомотивних бригад ОСОБА_6 щодо надання ним пояснення з приводу появи на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння 28 грудня 2019 року. З пояснювальної записки ОСОБА_1 встановлено, що він знаходився на території депо у стані алкогольного сп`яніння. Протокольним рішенням на оперативній нараді при в.о.начальника структурного підрозділу Пологівське локомотивне депо РФ Придніпровська залізниця від 27 січня 2020 року запропоновано звільнити ОСОБА_1 за скоєне ним порушення трудової дисципліни на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

У зв`язку з цим було доручено помічнику начальника депо з кадрів Чичеровій Л.М. підготувати наказ на звільнення за формою №П-4 та провести звільнення ОСОБА_1 відповідно до вимог трудового законодавства України, а саме: за появу 28 грудня 2019 року на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, а також ознайомити членів трудового колективу про даний випадок порушення трудової дисципліни та заходи дисциплінарного впливу, які застосовані до порушника.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №423716 від 28 грудня 2019 року, вбачається, що вказаний протокол було складено відносно ОСОБА_1 за ст. 179 КУпАП у зв`язку з тим, що 28 грудня 2019 року о 15:00 годин громадянин ОСОБА_1 перебував на території Локомотивного депо в м. Пологи в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, але не в робочий час.

При цьому, відповідно до наявної у матеріалах справи копії графіку за грудень у ОСОБА_1 26 і 27 число відмічені як відрядження, а 28 і 29 число - як вихідні дні.

Постановою №7 від 25 березня 2020 року, винесеної Адміністративною комісією по розгляду справ про адміністративні правопорушення виконавчого комітету Пологівської міської ради Запорізької області, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №423716 від 28 грудня 2019 року було закрито на підставі ст. 38 і п.7 ст.247 КУпАП.

Крім того, із наявних у матеріалах справи копіях Акту №11 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28 грудня 2019 року, та Висновку №211 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28 грудня 2019 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 28 грудня 2019 року о 16:30 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння (результат алкотесту - 2,5 ‰).

При цьому, як встановлено із копії рапорту ОСОБА_1 від 28 грудня 2019 року, 27 грудня 2019 року він відбув у відрядження у м. Мелітополь в ТЧ-3 (Мелітопольське локомотивне депо) і через відсутність прямого сполучення залізничним транспортом пробув у відряджені три доби, у зв`язку з чим він просив оплатити витрати на відрядження.

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебував 28 грудня 2019 року на території СП Пологівське локомотивне депо у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується відповідним висновком лікаря і сторонами не оспорюється.

Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 фактично прибув до м.Пологи із відрядження 28 грудня 2019 року, що сторонами не оспорюється, вказаний день є для нього саме днем прибуття із відрядження, а не вихідним днем відповідно до його графіка роботи. Крім того, оскільки спеціального положення у правилах внутрішнього трудового розпорядку щодо необхідності виходу працівника на роботу у день прибуття із відрядження представником відповідача не було названо, то у цей день він мав право не виходити на роботу.

При цьому, п.7 ст.40 КЗпП України передбачає можливість звільнення за появу на роботі у нетверезому стані лише працівника, який у певний конкретний проміжок часу відповідно до його робочого графіка мав виконувати свої посадові обов`язки, але через стан сп`яніння був позбавлений такої можливості. Крім того, вказана норма, як і інші норми чинного трудового законодавства, не надають права роботодавцю звільняти працівника за появу на роботі у день прибуття із відрядження у нетверезому стані, крім випадків, якщо відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку конкретного підприємства такий працівник мав вийти у цей день на роботу і приступити до виконання посадових обов`язків.

На підставі наведеного вище, враховуючи надані до суду письмові докази та свідчення свідків, суд зробив обґрунтований висновок про те, що у даному конкретному випадку відповідач не мав права звільняти позивача на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані саме у день прибуття із відрядження.

Крім того, у наказі (розпорядженні) №9/ос від 27 січня 2020 року про припинення трудового договору (контракту) та у наказі №2/с від 27 січня 2020 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо не було конкретизовано місце, де був виявлений ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння як необхідний елемент складу дисциплінарного проступку, що у подальшому мав наслідком його звільнення. При цьому, у наказі №2/с від 27 січня 2020 року лише зазначено із посиланням на пояснювальну записку позивача, що він перебував у стані сп`яніння на території депо.

Також суду першої інстанції не доведено належними та допустимими доказами факт наявності підстав для підписання наказу (розпорядження) №9/ос від 27 січня 2020 року про припинення трудового договору (контракту) та наказу №2/с від 27 січня 2020 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника депо саме головним інженером Голушком К.О.

Дослідивши довіреності, щодо наділення певними повноваженнями головного інженера Голушка К.О. його посадову інструкцію, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами факт того, що головний інженер підприємства має повноваження приймати його на роботу і застосовувати дисциплінарні стягнення.

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулося із численними порушеннями вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим є всі підстави для визнання звільнення позивача незаконним, скасування наказу про його звільнення і поновлення його на роботі.

Навівши відповідний розрахунок та відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст.235 КЗпП України, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який складає 244 283 грн. 65 коп. (305 робочих днів х 800,93 грн. = 244283,65 грн.).

Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, а саме щодо обставин звільнення та застосування матеріального права, були предметом дослідження судом першої інстанції, про що наведено вище, та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Українська залізниця в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії Придніпровська залізниця - адвоката Губорєвої Яни Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови.

Повна постанова складена 14 липня 2021 року.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко