Ухвала від 13.07.2021 по справі 2-100/2008

№ 2-100/2008

№ 4-с/242/35/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків),

встановив:

Заявник 07.07.2021 року звернулася із скаргою на бездіяльність державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). В обґрунтування скарги зазначила, що під час оформлення спадщини вона отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, згідно з яким в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна значиться Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №042822, 02.03.2010, Відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяжень: 9577301, 02.03.2010 16:20:01 . Заявник зазначив, що їй відомо про існування виконавчого провадження №25994433, яке було відкрито у відділі державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції відносно неї. Але постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління Побєдінським І.А. від 25.07.2013 вказане провадження було закінчено у зв`язку з тим, що ухвалою Авдіївського міського суду Донецької області, виданого 01.07.2013 (№2п/217/10/2013, №2/217/549/2013), скасовано рішення, яке підлягало примусовому виконанню. Заявник звернулася до Авдіївського міського відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна. Листом від 22.06.2021 №17.23-23-2674 в.о. начальника Авдіївського міського відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було відмовлено в знятті арешту, оскільки арешт було накладено за іншим виконавчим провадженням, проте не відомо за яким. На сайті єдиного реєстру боржників та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відсутні виконавчі провадження відносно заявника.

Вважає, що на даний час підстави для подальшого арешту майна відсутні, а тому просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, зобов`язати Авдіївський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт, накладений Відділом державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №042822, 02.03.2010, реєстраційний номер обтяження: 9577301, 02.03.2010 16:20:01.

Заявник у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. У скарзі просила розглянути справу без її участі.

Представник Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, сформованого 12.06.2021 за №261286692 вбачається, що на 1/2 частку земельної ділянки за кадастровим номером 1425584300:09:000:0286 накладено арешт. У розділі відомості про реєстрацію до 01.01.2013 зазначено Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №042822, 02.03.2010, Відділ державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 9577301, 02.03.2010 16:20:01, реєстратор: Донецька філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України . У розділі Відомості про суб`єктів обтяження зазначено, що особою майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Підставою для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: за законом за реєстровим №645, виданий 12.06.2021: приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Лук`янець Л.В.. Інші відомості у витягу відсутні.

Заявник звернулася до Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) із заявою про скасування арешту з майна у виконавчому провадженні ВП №25994433.

Заявником також надано лист Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 22.06.2021 №17.23-23-2671, з якого вбачається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта обтяження зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 02.03.2010, тоді як виконавче провадження №25994433, вказане у заяві ОСОБА_1 відкрито 20.04.2011. Отже, у листі зазначено, що арешт на нерухоме майно було накладено за іншим виконавчим провадженням.

З постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції від 20.04.2011 про відкриття провадження вбачається, на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-100/2008 виданий 10.04.2009 Авдіївським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу та інших витрат у розмірі 81970,91 грн, де стягувачем є ВАТ Кредитпромбанк , виконавче провадження ВП №25994433.

Постановою заступником начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції від 25.07.2013 виконавче провадження ВП №25994433 закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

У скарзі заявником зазначено, що про накладення арешту їй стало відомо під час оформлення спадщини.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень вирішуються в порядку, передбаченому нормами ЦПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із статтею 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено підстави зняття арешту з майна.

Згідно із зазначеною статтею особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи із змісту наведеного слідує, що арешт з майна боржника, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. У разі якщо арешт накладено не на майно боржника, то особа яка вважає, що майно належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Також, підстави для зняття арешту з майна боржника визначено у частині 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження . Також, арешт майна знімається разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), або повернення виконавчого документа до суду, який його видав.

У даному випадку скаржник звернулася до суду із скаргою на бездіяльність відділу виконавчої служи в межах виконавчого провадження ВП №25994433.

Згідно із стаття 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що заявнику стало відомо про накладення арешту майна під час оформлення спадщини. При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів того, що станом на 02.03.2010, тобто на дату накладення обтяження, вона було власником земельної ділянки за кадастровим номером 1425584300:09:000:0286, на яку накладено арешт та вона є боржником в межах виконавчого провадження, відкритого станом на 02.03.2010.

Враховуючи інформацію надану заявником, судом встановлено, що арешт майна, що належить ОСОБА_1 , який був накладений на в межах виконавчого провадження ВП №25994433, був скасований у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції від 25.07.2013.

З огляду на викладене, виходячи з вимог ст. 451 ЦПК України, враховуючи те, що заявником не доведено, що дії державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.260, 447-451, ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя В.І.Капітонов