Ухвала

від 12.07.2021 по справі 755/939/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м.Києві, матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшогослідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт на купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн., які вилучені 27.05.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, в рамках кримінального провадження №32018100040000007.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість причин та можливість поновлення слідчому пропущеного процесуального строку на звернення з клопотанням про арешт майна, оскільки останній проводив невідкладні слідчі дії за межами м. Києва.

Слідчий суддя врахував мотиви клопотання про арешт майна, додані до нього матеріали та зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ»,подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, вилучені 27.05.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г.

Представник власника майна зазначає, що вказані грошові кошти отримані внаслідок законної господарської діяльності ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», яке не має жодного відношення до кримінального провадження № 32018100040000007. ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» не мало жодних господарських відносин із ТОВ «Валідус Спецавто», яке є фігурантом провадження.Вказує, що ухвалою слідчого судді не надавався дозвіл на проведення обшуку та вилучення коштів у ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ».

Апелянт звертає увагу, що стороною обвинувачення було порушено вимоги ч. 2 ст. 64-2 КПК України і з клопотанням про накладення арешту звернувся старший слідчий, а не прокурор.

Крім того, клопотання було подане до суду з порушення строків, зазначених у ч. 5 ст. 171 КПК України. До того ж, процесуальне законодавство не передбачає можливість звернення з клопотанням про поновлення строку для звернення з клопотанням про арешт майна.

Представник власник майна вказує, що постанова про визнання майна речовими доказами носить формальний характер, є невмотивованою, не містить обґрунтування відношення вилученого майна до обставин кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, доводи прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32018100040000007, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. З ст. 212, ч. З ст. 212 КК України.

27 травня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, та вилучено купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн.

29 травня 2021 року старший слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на зазначені грошові кошти.

03 червня 2021 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва задовольнив клопотання старшогослідчого та наклав арешт на купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн., які вилучені 27.05.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №32018100040000007.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, внесене у межах кримінального провадження № 32018100040000007, про накладення арешту на вилучені грошові кошти, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчих та представника власника майна, дослідив матеріали, додані до клопотання, та прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн.

Отже, під час розгляду клопотання щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення,слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, у даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів. Крім того, як встановила колегія суддів, вищезазначені грошові кошти у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві прокуратури м. Києва ОСОБА_8 від 28 травня 2021 року (т. 1 а.с. 135-138).

Однак, постанова про визнання речовими доказами не містить жодного обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України грошові кошти визнано речовими доказами. На думку колегії суддів, вказана постанова є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що грошові кошти, які належать ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», є предметом незаконної діяльності товариства.

Крім того, відповідно до протоколу обшуку від 27.05.2021 року, під час проведення слідчої (розшукової) дії представником ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» надавались слідчому копії документів, що підтверджували право користування приміщенням та законність походження грошових коштів (договір суборенди нерухомого майна № 238 від 01.07.2020 року, бухгалтерська довідка № 1-27 від 27.05.2021 року, журнал інкасації грошових коштів (т. 1 а.с. 114-133)).

Cлідчим у клопотанні не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України, тобто не наведені конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження вилученими грошовими коштами особами, стосовно яких здійснюється розслідування кримінального провадження.

З клопотання сторони обвинувачення взагалі не вбачається, для доказу якого факту чи обставин, пов`язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. З ст. 212 КК України, слідчий просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно, здобуте в результаті законної господарської діяльності ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ».

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які лише формально вказано у клопотанні старшого слідчого, погодженого з прокурором, оскільки ним не надано доказів, що купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн., які на праві власності належать ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, з огляду на зміст витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 32018100040000007.

Враховуючи викладене, а також мотивувальну частину клопотаннясторони обвинувачення, колегія суддів вважає, що, у розумінні вимог ст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які старший слідчий послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття обґрунтованого рішення.

У свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

На підставі зазначених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду клопотання, апеляційна скарга представника ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню,з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотаннястаршого слідчогояк такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності наявності правових підстав для накладення арешту на майно, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватимесправедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданнями цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.98, 132, 170-173,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_7 , в інтересах ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, якою задоволено клопотання старшогослідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт на купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн., які вилучені 27.05.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, в рамках кримінального провадження №32018100040000007, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшогослідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на купюри, візуально схожі на грошові кошти Національної валюти України у загальній сумі 5 723 713 грн., зокрема: 187 купюр номіналом 1 000 грн., 2 198 купюр номіналом 500 грн., 15 911 купюр номіналом 200 грн., 11 162 купюри номіналом 100 грн., 688 купюр номіналом 50 грн., 4 333 купюри номіналом 20 грн., 1 397 купюр номіналом 10 грн., 543 купюри номіналом 5 грн., 268 купюр номіналом 2 грн., 1 032 купюри номіналом 1 грн., які вилучені 27.05.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, в рамках кримінального провадження №320181000400000, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/3888/2021

Єдиний унікальний номер 755/939/18

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_9

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1