Постанова

від 15.07.2021 по справі 916/1838/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/1838/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Простір-САВА"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 (судді: Савицький Я.Ф. (головуючий), Головей В.М., Разюк Г.П.)

за позовом виконувача обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:

1. Березівської районної державної адміністрації,

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до Фермерського господарства "Простір-САВА"

про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Виконувач обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Березівської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація, Позивач-1), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі -Держгеокадастр, Позивач-2) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства "Простір-САВА" (далі - ФГ "Простір-САВА", Відповідач) про:

- розірвання договору оренди землі № 60 від 26.03.2007, укладеного між Адміністрацією та ФГ "Простір-САВА", зареєстрованого у Березівському райвідділі ОРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" 26.03.2007 за № 382.

- зобов`язання ФГ "Простір-САВА" повернути земельну ділянку площею 33,4 га (кадастровий номер 5121285100:01:002:0140), з нормативною грошовою оцінкою 182019,77, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради (за межами населеного пункту) Березівського району Одеської області, у розпорядження держави в особі Держгеокадастру.

1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем умов договору оренди землі № 60 від 26.03.2007 щодо цільового використання наданої в оренду земельної ділянки.

2. Хід розгляду справи

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.11.2020 у справі № 916/1838/20 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

2.2. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

2.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у даній справі вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 7 248,43 грн.

2.4. 02.02.2021 від ФГ "Простір-САВА" до апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків, яке обґрунтовано складною фінансовою ситуацією.

2.5. 03.02.2021 до апеляційного господарського суду надійшло друге клопотання від ФГ "Простір-САВА", в якому останній зазначив, що вимога про повернення земельної ділянки є немайновою та просив визначити судовий збір за вказану вимогу як за немайнову та надати строк для усунення недоліків.

2.6. За наслідками розгляду вищезазначених клопотань Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.02.2021 залишив апеляційну скаргу Відповідача без руху на підставі частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України та встановив апелянту строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 6 306,00 грн.

2.7. 12.02.2021 від ФГ "Простір-САВА" до апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків, в якому апелянт, посилаючись на судові рішення Верховного Суду у справах № П/800/559/16, № 800/473/17, № 640/21330/18, зазначив, що судовий збір, розрахований у розмірі 6 306,00 грн є помилковим та вказав, що до сплати за подання апеляційної скарги підлягає судовий збір за одну немайнову вимогу.

2.8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у даній справі апеляційну скаргу ФГ "Простір-САВА" повернуто скаржнику з неусуненням її недоліків.

При цьому, апеляційний суд відхилив заявлене клопотання скаржника про продовження строку усунення недоліків, оскільки наведені ним постанови Верховного Суду прийняті у справах з іншими позовними вимогами, які не є подібними до предмету даної справи.

2.9. 10.04.2021 Відповідач повторно звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2020 у справі № 916/1838/20.

2.10. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 вищезазначена апеляційна скарга залишена без руху та встановлено апелянту строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду доказів:

- сплати судового збору у встановленому законодавстві порядку та розмірі;

- листи опису вкладення про направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі з зазначенням номеру поштового відправлення;

- вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду із зазначенням обставин та наданням доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

2.11. 26.04.2021 до апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, у т.ч. і обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

2.12. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/1838/20 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2020 у даній справі.

2.13. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржником не наведено обставин, які можуть бути віднесені до особливих чи непереборних, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, а повернення поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/1838/20, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. Скаржник стверджує, що оскаржувану ухвалу у справі постановлено судом апеляційної інстанції із порушенням норм процесуального права, без надання належної оцінки доводам заявника, з якими він пов`язує поважність пропуску процесуального строку.

3.3. Також заявник доводить, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків, які містяться у постановах Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 910/6915/19 від 02.12.2019, від 21.12.2020 № 905/98/20 та від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржені у справі судові рішення попередніх інстанцій, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.2. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.

4.3. Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.4. З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

4.5. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

4.6. Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).

4.7. ФГ "Простір-САВА" звернулося вдруге до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2020 у даній справі 10.04.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження. При цьому, скаржник просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

4.8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 вищезазначена апеляційна скарга залишена без руху та встановлено апелянту строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду доказів:

- сплати судового збору у встановленому законодавстві порядку та розмірі;

- листи опису вкладення про направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі з зазначенням номеру поштового відправлення;

- вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду із зазначенням обставин та наданням доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

4.9. На виконання вимог ухвали апеляційної інстанції від 21.04.2021 у даній справі Відповідачем було подано заяву про усунення недоліків, у т.ч. наведені підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, які, на думку скаржника, перешкодили поданню апеляційної скарги у встановлений законом строк, а саме наголошено на тому, що апеляційна скарга подається до вдруге. При цьому скаржник зазначив, що попереднє звернення до Південно-західного апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою було здійснено ним у встановлений процесуальним законодавством строк. За твердженням заявника, в період від 09.12.2020 до 06.04.2021 останній не мав можливості подати до суду апеляційну скаргу, оскільки вона вже була подана.

4.10. Розглянувши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що повернення поданої вперше апеляційної скарги ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, тому викладені ФГ "Простір-САВА" підстави для поновлення пропущеного строку на повторне подання апеляційної скарги, не підтверджують поважність причин такого пропуску, оскільки несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що вперше подана апеляційна скарга містила недоліки - не сплачений судовий збір та скаржнику було надано достатньо часу для їх усунення (майже два місяці), чого останнім не було зроблено, що й стало підставою для повернення вказаної скарги (ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021)

Крім того, вищезазначена ухвала апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не оскаржувалась скаржником.

4.11. Частиною четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

4.12. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

4.13. Суд зазначає про те, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарського процесуального кодексу України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

4.14. Наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин, проте у наведеному випадку судом апеляційної інстанції установлено не було.

4.15. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції надав належну оцінку наведеним заявником підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у визнанні поважними причин пропуску такого строку, обґрунтовано застосував наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ "Простір-САВА", на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а доводи, наведені у касаційній скарзі, цього не спростовують.

4.16. Доводи касаційної скарги, які стосуються визначення суми судового збору під час подання апеляційної скарги Верховний Суд відхиляє, оскільки останні не стосуються безпосередньо предмета касаційного оскарження - ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та правильності застосування судом норм процесуального права у її винесенні.

4.17. Стосовно тверджень скаржника про те, що апеляційна інстанція в оскаржуваній ухвалі не вказала про надання заявником доказів сплати судового збору, судова колегія зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження зумовлена відсутністю поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, а не обставинами надання/ненадання доказів сплати судового збору.

4.18. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про обмеження його права на апеляційне оскарження судового рішення, з огляду на таке.

4.19. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.20. Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України").

4.21. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

4.22. Як уже зазначалося, і це установив суд апеляційної інстанції, скаржник, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, не довів наявності об`єктивно непереборних обставин, які перешкодили йому у вчиненні відповідних процесуальних дій та з якими положення процесуального закону пов`язують можливість відновлення пропущеного процесуального строку, отже, наведені підстави пропуску такого процесуального строку суд визнав неповажними, і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

4.23. Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.12.2019 у справі № 910/6915/19, від 02.12.2019 у справі № 910/6915/19 та від 21.12.2020 у справі № 905/98/20, оскільки заявник не вказав в частині застосування якої конкретно норми права (стаття, пункт, абзац) у цих справах не враховано висновки касаційної інстанції, отже не обґрунтував належним чином своїх доводів у цій частині.

4.24. Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження під час касаційного провадження.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. З огляду на наведене, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції у наведеному випадку немає.

6. Судові витрати

6.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Простір-САВА" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/1838/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді І. С. Берднік І. С. Міщенко