Постанова

від 16.07.2021 по справі 420/5953/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5953/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення 14.09.2020р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Морініс" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Неоторг-Плюс", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020р. товариство з обмеженою відповідальністю "Морініс" звернулось до суду першої інстанції з позовом, у якому просило:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області №1662983/42865190 від 23.06.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.05.2020р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 18.05.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020р. позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПС України та Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційні скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року апеляційну скаргу ДПС України повернуто апелянту через неусунення недоліків, визначених в ухвалі апеляційного суду від 30.10.2020 року.

В своїй апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначило, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало ненадання Товариством первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Апелянт вважає, що при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної відповідач діяв правомірно, у відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на зазначене, апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2020р. та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2020 р. між ТОВ "Морініс", як Постачальником, та ТОВ "Неоторг-Плюс", як Покупцем, укладено договір купівлі продажу №15/5-20, за умовами якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах передбачених цим договором, передати у власність Покупця обладнання, згідно видаткових накладних, а продавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 2.1. Договору право власності на товар переходить Покупцеві в момент передачі товару та підписання видаткової накладної.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що товар зберігається на складі постачальника до повного розрахунку Продавцем за цим договором, на підставі окремого договору зберігання.

Продавець зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу, у день виникнення таких податкових зобов`язань. Продавець зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, у строк не пізніше 15 календарних днів, що настають за датою складання такої податкової накладної (п 2.4. Договору).

Покупець має право не сплачувати Товар, поки п.2.4 цього Договору не буде виконане Продавцем (п 2.6. Договору).

Оплата за цим договором здійснюється на поточний рахунок Продавця, не пізніше 3-х банківських днів після складання видаткової накладної та реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п 3.2. Договору).

Якщо податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН на протязі 30 календарних днів з дня виникнення податкових зобов`язань, то Покупець має право ініціювати зменшення вартості товару, про що сторонами має бути складено додаткову угоду до цього договору (п 3.3. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару оформлена видатковою накладною №2 від 18.05.2020 р.

Цього ж дня, ТОВ "Морініс" складено податкову накладну №2 про постачання на адресу ТОВ "Неоторг-Плюс" товару (тепличний комплекс) на загальну суму 6 700 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 116 666,67 грн., яку направлено на реєстрацію до органів державної фіскальної служби.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2020 року, реєстрація податкової накладної № 2 на суму 6 700 000,00 грн., була зупинена.

У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 18.05.2020 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з чим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.06.2020 р. товариство направило на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Разом із поясненнями, ТОВ "Морініс" надано податковому органу податкову накладну №2 від 18.05.2020р.; договір купівлі-продажу №15/5-20 від 15.05.2020р., видаткову накладну №2 від 18.05.2020р.; довіреність на отримання ТМЦ №44 від 18.05.2020р.; рахунок-фактуру №2 від 18.05.2020 р.; акт приймання - передачі (переміщення на складське зберігання) №2 від 18.05.2020 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2020р.; оборотно-сальдові відомісті по рах. №281, 361; договір відповідального зберігання №1805/20.1 від 18.05.2020 р.; паспорт на тепличний комплекс; витяги з ЄДР на ТОВ "Морініс", ТОВ "Неоторг-Плюс", акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу ТОВ "Морініс" від 05.05.2020 р.; рішення учасника ТОВ "Морініс" №1/2020 від 04.05.2020 р.

За наслідками розгляду поданих документів, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 23.06.2020 р. №1662983/42865190 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.05.2020 року №2.

Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що підставою для його прийняття стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ТОВ "Морініс" звернулось до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Вказаний Порядок набрав чинності з 1 лютого 2020 року.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку №1165).

У рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі №826/8693/18 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкової накладної та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятого комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Як вже зазначалося, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.05.2020р. слугувало те, що остання відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови.

У направленій позивачу квитанції підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, при цьому у квитанціях не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих на реєстрацію податкових накладних.

Більш того, в ході розгляду справи в суді, як у відзиві на позовну заяву, так і поданій апеляційній скарзі, відповідач взагалі не вказує, що стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача, не посилається на наявність будь-якої інформації щодо позивача, не розкриває її суть та характер.

Таким чином, відповідач не довів правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, поданої ТОВ Морініс на реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п.п. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.п. 3, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації спірної податкової накладної, позивачем були подані до Комісії документи для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачами по справі.

Як вже зазначалось вище, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, поданої ТОВ "Морініс" стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган лише процитував положення пунктів 5, 11 Порядку №520, тобто, навів загальні норми без зазначення конкретних документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що оскаржувані рішення прийнято з підстав неподання платником податку копій первинних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними вказані вище доводи, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, позивач подавав первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, однак, з невідомих підстав останні не були прийняті до уваги контролюючим органом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з метою з`ясування всіх обставин по справі судом апеляційної інстанції було витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Морініс додаткові докази у підтвердження здійснення господарської операції по постачанню товару.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції ТОВ Морініс додатково надало до суду договір суборенди складського приміщення № 03-02-02 від 03.02.2020 року, акт приймання-передачі в суборенду нежитлового приміщення, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Колегія суддів зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядками №№ 1165, 520 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року -без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук