Рішення

від 09.07.2021 по справі 383/1281/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1281/20

Номер провадження 2/383/116/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

представника позивача - адвоката Пономарьова О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Обережа О.Л.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бурова С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_3 через представника адвоката Пономарьова Олега Валентиновича звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому з урахуванням уточнень (Т.2 а.с.17-23) просила:

-встановити факт, що ОСОБА_3 , являється рідною донькою померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане на ім`я ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Вороненком О.В. 05 грудня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за №1371;

-визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №101230 виданого Бобринецькою РДА 02 жовтня 2006 року на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_1 , яке посвідчено державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. 01 грудня 2009 року та зареєстровано в реєстрі за №2299 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, площею 6,9699 га, яка належала ОСОБА_5 ;

-визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №587438 виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011036500028 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, площею 6,9699 га на ім`я ОСОБА_1 ;

-визнати недійсним договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 6,9699 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, дата державної реєстрації 08 квітня 2019 року, номер запису про інше речове право: 31179810.

Обгрунтовуючи позов позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кетрисанівське , Бобринецького району Кіровоградської області розміром 8,42 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району і належить спадкодавцю на підставі сертифікату НОМЕР_11 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 03 листопада 1997 року та зареєстрованого 23 жовтня 1997 року за №677.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом майна ОСОБА_4 та прийняла спадщину після її смерті шляхом вступу в управління та володіння майном, оскільки постійно проживала та була зареєстрована на день смерті разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того їй, як непрацездатній доньці спадкодавця, належить право на отримання обов`язкової частки у спадщині.

Для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 позивач звернулась до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздової О.П., але нотаріальна контора видати свідоцтво про право на спадщину за законом відмовляється з тих підстав, що позивачем не подано жодних документів на підтвердження факту прийняття спадщини, відсутні докази родинних стосунків зі спадкодавцем та підстави для закликання до спадкоємства, до того ж встановлено, що порядок спадкування майна ОСОБА_4 змінено заповітом, за яким спадкоємцем призначено іншу особу.

21 лютого 1996 року ОСОБА_4 склала заповіт за яким спадкоємцем призначено ОСОБА_5 . 05 грудня 2005 року на ім`я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кетрисанівське Бобринецького району Кіровоградської області розміром 8,42 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району. Зазначене свідоцтво про право на спадщину видано, зокрема, на підставі довідки №1021, виданою Кетрисанівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області 01 грудня 2005 року про реєстрацію та постійне проживання спадкодавця на час смерті в с. Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області з серпня 1922 року по день смерті. Проте, вказана довідка не відповідає дійсним обставинам, оскільки згідно записів по-господарської книги ОСОБА_4 була головою господарства одна станом на 01.01.1996-01.01.1998 року, станом на 01.01.1999-01.01.2000 року господарство ліквідовано. Згідно записів будинкової книги ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована разом із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (дослівно російською Октября ), 65 з 28 лютого 1996 року по 28 вересня 1998 року. Отже вважає, що відсутні докази прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 набув у власність земельну ділянку площею 6,9699 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області право власності посвідчено на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №101230 виданого Бобринецькою РДА 02 жовтня 2006 року та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №42.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після його смерті спадщину прийняла та оформила ОСОБА_1 , зокрема, на спірну земельну ділянку, отримавши 01 грудня 2009 року свідоцтво про право на спадщину за законом, та в подальшому відповідно до ст.126 ЗК України отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 587438, виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011036500028. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельній ділянці, яка належала ОСОБА_4 присвоєно кадастровий номер 3520883800:02:000:0121 та визначено площу 6,9699 га. Державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку проведено 08.04.2019 року державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації, номер запису про право власності 31179777. На вказану земельну ділянку зареєстровано інше речове право, а саме договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , номер запису про інше речове право 31179810, дата реєстрації 08.04.2019 року.

Правовстановлюючі документи видані на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, площею 6,9699 га, яка належала ОСОБА_4 є недійсними, оскільки позивач на час відкриття спадщини була непрацездатною, а тому мала право на обов`язкову частку у спадщині навіть за наявності чинного заповіту і від спадщини не відмовилась.

Посилаючись на вказані обставини позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича про витребування доказів (Т1 а.с. 46-49).

30.01.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Обережа О.Л. направив до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити повністю у позовних вимогах, зазначивши, що відсутній факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_4 та докази родинних стосунків зі спадкодавцем (Т.1 а.с.201-205).

31.01.2021 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Буров С.В. направив до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити повністю у позовних вимогах та застосувати строк позовної давності, зазначивши, що позивач спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла та пропустила строк звернення до суду (Т.1 а.с.190-194).

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича про витребування доказів (Т1 а.с. 225-226).

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів, з 13.03.2021 року (Т1 а.с. 249-250).

Ухвалою суду від 26 березня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою на розгляд справи по суті викликано свідків (Т1 а.с. 27-28).

Позивач в судовому засіданні 02 липня 2021 року пояснила, що дізналась про існування земельного паю після смерті матері лише в жовтні місяці 2019 року, про що їй повідомив на автобусній зупинці Андрій, прізвище якого не пам`ятає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бобринець Кіровоградської області померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 липня 1998 року (Т.1 а.с.68) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00029256136 від 19.01.2021 року (Т.1 а.с.181).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кетрисанівське , Бобринецького району Кіровоградської області розміром 8,42 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району і належить спадкодавцю на підставі сертифікату НОМЕР_11 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 03 листопада 1997 року на ім`я ОСОБА_6 та зареєстрованого 23 жовтня 1997 року за №677 (Т.1 а.с.70).

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 заведена спадкова справа №379 за заявою онука ОСОБА_5 (Т.1 а.с.65-80).

Згідно копії заповіту від 21 лютого 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Вороненко Л.В. зареєстровано в реєстрі за №273,

ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповідала ОСОБА_5 (Т.1 а.с.68).

На підставі вказаного заповіту державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Вороненком О.В. 05 грудня 2005 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який зареєстровано в реєстрі за №1371, на ім`я ОСОБА_5 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Кетрисанівське , Бобринецького району Кіровоградської області розміром 8,42 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району і належить спадкодавцю на підставі сертифікату НОМЕР_11 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 03.11.1997 року та зареєстрованого 23.10.1997 року за №677 (Т.1 а.с.72).

Факт прийняття спадщини ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях довідки Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області №1021 від 01 грудня 2005 року, яка міститься в спадковій справі, за інформацією якої померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована і постійно проживала в с. Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області з серпня 1922 року по день смерті. На час смерті разом з нею були зареєстровані та постійно проживали члени сім`ї: внук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрований з 01.01.1960 року по даний час); дружина внука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована з 16.08.1961 року по даний час), що підтверджується її копією (Т.1 а.с.69).

Однак, згідно листа Кетрисанівської сільської ради №1.1-40/5/1 від 04.03.2021 року та особового рахунку № НОМЕР_2 погосподарського обліку ОСОБА_6 станом на 01.01.1998 рік була головою господарства в с.Кетрисанівка, однак запису про інших членів господарства особовий рахунок не містить (Т.1 а.с.240-242).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 грудня 2005 року зареєстровано в реєстрі за №1371, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_11 та технічної документації із землеустрою ОСОБА_5 набув у власність земельну ділянку площею 6,97 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №101230 виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 02 жовтня 2006 року та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №42, що підтверджується копіями вищевказаних документів, а також копією поземельної книги та державного акту (Т.1 а.с. 117-136, 157-176).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28 квітня 2007 року (Т.1 а.с.94).

Спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_1 , яка зокрема 01 грудня 2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П., за реєстровим №2299, на земельну ділянку № НОМЕР_4 , площею 6,97 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області і належить спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №101230, виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 02 жовтня 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №42. Вказані обставини підтверджується матеріалами заведеної спадкової справи №271-2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (Т.1 а.с.81-114).

Як вбачається із заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка міститься в спадковій справі №271-2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (Т.1 а.с.110) та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00029256478 від 19.01.2021 року (Т.1 а.с.184-185) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином позивача.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 грудня 2009 року зареєстровано в реєстрі за №2299, та технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку площею 6,97 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №587438, виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011036500028, що підтверджується копіями вищевказаних документів, а також копією поземельної книги та державного акту (Т.1 а.с. 137-156, 157-176).

Згідно копії поземельної книги 3520883800020000121 (Т.1 а.с.157-173) та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (Т.1 а.с.32) вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дрозової О.П. від 13.11.2019 року, вих. №778/02-31 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки відсутній факт прийняття спадщини, докази родинних стосунків зі спадкодавцем та підстави для закликання до спадкоємства, а також встановлено, що порядок спадкування майна ОСОБА_4 змінено заповітом, посвідченим Вороненко Л.В., державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори, 21 лютого 1996 року за реєстровим №273, за яким спадкоємцем призначено іншу особу, що підтверджується копією постанови (Т.1 а.с.25).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 19 лютого 1963 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками зазначені: ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (Т.1 а.с.29).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00029256624 від 19 січня 2021 року та копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 , виданого 25 лютого 1966 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уклала шлюб з ОСОБА_10 у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_3 (Т.1 а.с.78, 186-187).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що проживає в селі Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області з часу народження по даний час, син позивача приходиться йому двоюрідним братом. Померлу знав особисто та позивача знає також особисто. Матір ОСОБА_3 звали ОСОБА_4 чи ОСОБА_4 , яку називали ОСОБА_4 , по батькові не пам`ятає. Мати позивача проживала в селі Кетрисанівка приблизно по 1995 рік, після чого позивач забрала її проживати за адресою: АДРЕСА_2 , номер будинку не пам`ятає. Мати позивача померла в місті Бобринець, так як її ховали з міста Бобринця, похованням якої займалась позивач разом із своїм сином. Мати позивача проживала на час смерті разом з позивачем. Він на похоронах матері позивача не був. Про те, що похованням матері позивача займалась позивач дізнався від сина позивача ОСОБА_16 по телефону. Про те, що прізвище матері позивача є ОСОБА_4 йому відомо з дитинства. Також приблизно ще 20 років назад йому відомо зі слів сина позивача ОСОБА_16 , про те що у померлої у власності був земельний пай, чи знала позивач про перебування у власності матері позивача земельного паю йому не відомо. ОСОБА_5 проживав в селі Кетрисанівка по час смерті.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що проживає в селі Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області. В родинних стосунках з позивачем не перебуває. Мати позивача звали ОСОБА_4 , яку називала баба ОСОБА_4 , яка проживала разом з позивачем в місті Бобринець по день смерті. Знає позивача та її мати з дитинства, оскільки жили в одному селі. Також їй відомо особисто, що похованням ОСОБА_4 займалась позивач. Дату смерті ОСОБА_4 не пам`ятає. Поховання матері позивача здійснювалось в селі Кетрисанівка.

Згідно копії довідки виконкому Кетрисанівської сільської ради №16 від 16.01.2006 року, що міститься в матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власнику земельної частки (паю) ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 являється однією і тією ж особою (Т.1 а.с.127).

З наданих суду доказів встановлено розбіжність у прізвищі спадкодавця у документах, а саме у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть та свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 липня 1998 року значиться ОСОБА_4 , а у свідоцтві про народження позивача відомості про матір зазначено ОСОБА_4 . Наявні розбіжності в написанні прізвища спадкодавця в різних документах, зокрема сертифікаті НОМЕР_11 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 03 листопада 1997 року на ім`я ОСОБА_6 та зареєстрованого 23 жовтня 1997 року за №677, мають очевидний характер, а факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та її матір`ю ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наданими суду вищевказаними письмовими доказами та поясненнями свідків, які підтвердили обставини родинних відносин. Даний факт має для позивача юридичне значення саме для реалізації нею спадкових прав після смерті матері.

Спірні правовідносини в частині позовних вимог про встановлення фактів родинних відносин та прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом Української РСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 була відкрита до ІНФОРМАЦІЯ_9 , тому необхідно застосовувати Закон, який був чинний на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Статтею 525 ЦК Української РСР передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно статті 535 ЦК Української РСР неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Верховний Суд зазначає, що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, необхідно розуміти різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №305/235/17 (провадження №61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Частиною другою статті 315 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно копії домової книги ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована з 28.02.1996 року по 28.09.1998 року за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за вказаною адресою була зареєстрована ОСОБА_3 , 1939 року народження, з 09.10.1978 року по 19.02.2002 року (Т.1 а.с.12-23).

Позивач відповідно до статті 549 ЦК Української РСР прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_4 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . У визначений законом шестимісячний строк заяву про відмову від спадщини позивач не подавала.

Твердження позивача про наявність у неї, як непрацездатної дитини спадкодавця, права, незалежно від змісту заповіту успадкувати половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом (обов`язкової частки), не мають вирішального значення, оскільки її непрацездатність на час відкриття спадщини не підтверджено доказами, адже надане пенсійне посвідчення (Т.1 а.с.11) не містить відомостей про дату видачі посвідчення та отримання статусу пенсіонера, а видане посвідчення щодо права на пільги законодавством України для ветеранів праці НОМЕР_7 видане 30.09.2003 року, тобто після відкриття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні доведений факт родинних відносин між позивачем та її матір`ю ОСОБА_4 , а також факт прийняття позивачем спадщини після смерті матері. Факти, про встановлення яких просить позивач мають для неї юридичне значення, оскільки є підставою для реалізації нею спадкових прав після смерті матері.

Однак, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Обережа В.Л. заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача, про що подав окрему заяву (Т.1 а.с.214-216). Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Буров С.В. також заявив про застосування строку позовної давності, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (Т.1 а.с.190-194).

Відповідно до статей 71, 83 ЦК Української РСР, а також за приписами статей 257, 268 ЦК України, до вказаних позовних вимог застосовується загальний строк позовної давності - три роки (ст. 71 ЦК Української РСР).

Згідно ст. 73 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу, а також статтями 263, 264, 268 ЦК України, однак на вказані вимоги не поширюються.

Згідно ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Аналогічні положення містять ч.ч. 4, 5 ст.267 ЦК України згідно яких сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Померла ОСОБА_4 мала зареєстроване місце проживання в одному будинку разом з позивачем, похованням спадкодавця також займалась позивач, яке пов`язане також з отриманням свідоцтва про смерть. Таким чином, позивач повинна була дізнатися про порушення свого права викликаного розбіжностями між власним дівочим прізвищем ОСОБА_4 та прізвищем спадкодавця, зазначеного в свідоцтві про її смерть ОСОБА_4 , а отже і про необхідність встановлення вказаних фактів в судовому порядку по закінченню шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який сплив ІНФОРМАЦІЯ_10 . Однак, позивач звернулась до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері лише 13 листопада 2019 року , тобто більше ніж через 17 років 10 місяців від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до суду з вказаним позовом звернулась лише 23 грудня 2020 року, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності до вимог про встановлення вказаних фактів для захисту права на спадщину, який закінчився 15 січня 2002 року, більш ніж на 18 років 11 місяців.

Крім того, оскільки ОСОБА_5 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі якої заведена спадкова справа №379 (Т.1 а.с.65-80) та видане свідоцтво про право на спадщину, позивач повинна була дізнатись про порушення свого права шляхом видачі оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину також вказаного числа.

Отже, від дня смерті спадкодавця позивачу було відомо про відкриття спадщини після смерті матері на все майно, що останній належало на час смерті, однак позивач не вчинила будь-яких дій щодо реалізації своїх спадкових прав, зокрема не звернулась до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину та відповідно не оскаржила видане 05 грудня 2005 року на ім`я її сина - ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) протягом трьохрічного строку позовної давності від дня видачі вказаного свідоцтва про право на спадщину, який сплинув 05 грудня 2008. Натомість звернулась до суду з даним позовом лише 23 грудня 2020 року, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності до вимоги про визнання недійсним вказаного свідоцтва про право на спадщину більш ніж на 12 років.

Таким чином, позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності за вимогами про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановленні факту прийняття спадщини, що відкрилась після її смерті, та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане на ім`я ОСОБА_5 , що у відповідності до вимог ст. 80 ЦК Української РСР є підставою для відмови в позові.

За правилами ст. 84 ЦК Української РСР із закінченням строку позовної давності по головній вимозі вважається, що строк позовної давності минув і по додатковій вимозі (неустойка, поручительство тощо). Аналогічні положення містяться також містить ст. 266 ЦК України, згідно якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже, похідні (додаткові) від перших трьох позовних вимог вимоги позову про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №101230 виданого Бобринецькою РДА 02 жовтня 2006 року на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_1 , яке посвідчено державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. 01 грудня 2009 року та зареєстровано в реєстрі за №2299 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, площею 6,9699 га, яка належала ОСОБА_5 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №587438 виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011036500028 на земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, площею 6,9699 га на ім`я ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 6,9699 га, кадастровий номер 3520883800:02:000:0121, дата державної реєстрації 08 квітня 2019 року, номер запису про інше речове право: 31179810, також задоволенню не підлягають у зв`язку із закінченням строку позовної давності до основних вимог про встановлення факту, що ОСОБА_3 , являється рідною донькою померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане на ім`я ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Вороненком О.В. 05 грудня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за №1371.

Усні пояснення позивача, надані в судовому засіданні про те, що вона дізналась про існування земельного паю після смерті матері лише в жовтні місяці 2019 року, про що їй повідомив на автобусній зупинці ОСОБА_22 , прізвище якого не пам`ятає, не підтверджено доказами, а тому судом відхилюється. Інших причин пропуску строку позовної давності стороною позивача не наведено. Отже, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропущення позивачем позовної давності.

Правова природа строку позовної давності, дозволяє констатувати, що його запровадження обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Отже, зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності є несумісною з принципом правової визначеності.

Таким чином, з огляду на вищевикладене в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 71, 73, 80, 83, 84, 524, 525, 548, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 257, 266-268 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійним договору оренди землі - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання: с. Кетрисанівка Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27247

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 16 липня 2021 року.

Суддя В. В. Бондаренко