Постанова

від 01.07.2021 по справі 753/338/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5563/2021

справа №753/338/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

1) визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та порушує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Ділова преса країни" на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3), а саме:

- " ІНФОРМАЦІЯ_2" (заголовок);

- "Генеральный прокурор Украины ОСОБА_3 в январе 2018 года стал хозяином виллы на Сейшельских островах стоимостью в 5 млн. долл.",

- "Журналисты-расследователи вияснили, что раскошное поместье было куплено почти сразу посте того, как ГПУ изьяла 7 млн. долл. у одной из компаний, которая занята военными поставками",

- "Как сообщается, поместье расположено в самой респектабельной бухте одного из островов Сейшельского архипелага. Дом общей площадью 230 м кв. расположен на участке в 1000 м кв. Из дома, находящегося на возвышенности, открывается отличный вид на море, а сам пляж расположен на расстоянии 350 м".

2) Зобов`язати ТОВ "Ділова преса країни" протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з веб-сайту інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua), а також з усіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3).

3) Зобов`язати ТОВ "Ділова преса країни" протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua ) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 стаття та її заголовок під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах пропонований текст спростування:

"Спростування щодо ОСОБА_1 .

Шановні читачі! Редакція інтернет-видання "Капітал" повідомляє, що рішенням Дарницького районного суду м.Києва визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та завдало шкоди діловій репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на нашому веб-сайті в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2". Редакція інтернет - видання "Капітал" видаляє з власного сайту зазначену статтю, в якій поширену неправдиву інформацію про купівлю ОСОБА_1 та членами її сім`ї житлової нерухомості на Сейшельских Островах . Також повідомляємо, що публікації в інших засобах масової інформації вказаної недостовірної інформації з посиланням на статтю на нашому інтернет - сайті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3) розглядається нами як порушення стандартів професійної журналістики.

З повагою,

редакція інтернет-видання "Капітал".

4) Стягнути з ТОВ "Ділова преса країни" 200000 моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що зазначена інформація містить неправдиві відомості про неї та членів сім`ї, порушує честь, гідність та ділову репутацію.

Вказує, що відповідач є власником інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua), на сторінках якого опубліковано зазначену статтю. При цьому зроблено посилання про те, що інформація отримана з журналу "Контракты", яке в свою чергу відсилає на матеріали розслідування на сайті Dubainewspost.

Зазначає, що інтернет-видання "Контракти.ua" вже спростувало недостовірну інформацію, а сайт Dubainewspost не відкривається при переході на нього.

Відповідач на обґрунтовані претензії не відреагував.

Посилаючись на зазначене, вказує також про спричинення моральної шкоди.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Посилається на безпідставність висновків суду про недоведеність обставини перебування позивача у шлюбі з ОСОБА_3 . Вказує, що родина ОСОБА_3 є публічними особами, інформація про їхній шлюб є загальновідомою та доступною, а у справі містилась копія свідоцтва про шлюб.

Вважає необґрунтованими посилання суду на судову практику у справах про спільне майно подружжя.

Зазначає, що суд невірно інтерпретує статтю, чим перекручує її сприйняття.

Вказує на безпідставність висновків суду, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі, зокрема, з тих міркувань, що вона теж вважалася б співвласником.

Зазначає також, що посилання на інше джерело інформації не звільняє від обов`язку спростувати її, а відтак висновки суду про недоведеність вини відповідача не ґрунтуються на законі. Вказує, що суд не зазначив про те, яка саме частина статті відтворює текст іншого джерела, що могло б бути підставою для імунітету від відповідальності.

Висновки суду про оціночні судження вважає неприйнятними.

Зазначає, що суд безпідставно відмовив у приєднанні судових рішень у справах за аналогічних обставин, але до інших відповідачів. У цих справах на відповідачів покладено обов`язок спростувати аналогічну інформацію.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року в частині мотивів відмови у задоволенні позову змінено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача Глотов Ю.О. в судовому засіданні пояснив, що відповідач не заперечує щодо видалення та спростування інформації, яку було розміщено ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3). Проте заперечує проти стягнення моральної шкоди та просить в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) опубліковано статтю під назвою (мовою оригіналу) " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3). Власником інтернет - видання є ТОВ "Ділова преса країни", код ЄДРПОУ - 38418294), що підтверджується правилами використання інтерактивними ресурсами www.capital.ua, опублікованими на веб-сайті видання.

Позивач вказує, що ця стаття містить неправдиву інформацію про неї - ОСОБА_1 та членів її сім`ї, порушує її право на повагу до честі, гідності та ділової репутації, зокрема:

-" ІНФОРМАЦІЯ_2" (заголовок),

-"Генеральный прокурор Украины ОСОБА_3 в январе 2018 года стал хозяином виллы на Сейшельских островах стоимостью в 5 млн. долл.",

-"Журналисты-расследователи вияснили, что раскошное поместье было куплено почти сразу посте того, как ГПУ изьяла 7 млн. долл. у одной из компаний, которая занята военными поставками",

-"как сообщается, поместье расположено в самой респектабельной бухте одного из островов Сейшельского архипелага. Дом общей площадью 230 м кв. расположен на участе в 1000 м кв. Из дома, находящегося на возвышенности, открывается отличный вид на море, а сам пляж расположен на расстоянии 350 м".

Вказана стаття містить посилання на статтю журналу "Контакти", який у свою чергу посилається на "матеріали-рослідування на сайті Dubainewspost".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції навів наступні висновки:

позивачем не надано доказів, що вона є дружиною особи щодо якої поширено оспорювану інформацію, а відтак не доведено, що інформаціє стосується і її особи;

обставина придбання майна у шлюбі не породжує факту належності майна подружжю;

інформація стосується виключно особи ОСОБА_3 , і позивач не може уважатися таким, які надано право вимоги та захисту у відповідних правовідносинах;

не доведено вини ТОВ "Ділова преса країни", оскільки законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу;

позивачем вимоги пред`явлено не до всіх відповідачів, а саме до журналу "Контакти" та власника сайту "Dubainewspost"

Суд також вказав, що позивач обрала неналежний спосіб захисту порушеного права, що полягає у зазначенні в тексті спростування ще неіснуючого рішення Дарницького районного суду міста Києва у цій справі.

Суд також вказав на оціночність суджень у змісті статті.

Проте з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Пунктом 2 частини третьої статті 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" передбачено, що журналіст зобов`язаний подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Згідно з частиною першою, пунктом 9 частини другої статті 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об`єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації.

Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього Закону.

Відповідно до положень статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян"; вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Отже положеннями статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" визначено вичерпний перелік випадків для звільнення журналіста та редакції від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз`яснено, що наведені у статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" підстави звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права або являє собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та правами журналіста, є вичерпними, а тому розширеному тлумаченню чи вільному редагуванню не підлягають.

При цьому в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, оскільки не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в частині помилковості висновків суду першої інстанції щодо врахування у цій справі правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 07 вересня 2016 року у справі №6-801цс16 щодо поділу спільного майна подружжя.

Предметом спору у цій справі не є поділ майна подружжя та на правовідносини сторін не поширюються положення Сімейного кодексу України.

Натомість наявна в матеріалах справах копія свідоцтва про шлюб підтверджує родинний зв`язок позивача ( ОСОБА_1 ) та особи, зазначеною у поширеній інформації ( ОСОБА_3 ), що дає змоги дійти висновку про те, що поширення недостовірної інформації про ОСОБА_3 має наслідком порушення особистих немайнових прав членів його сім`ї, зокрема ОСОБА_1 .

При вирішенні спору слід враховувати, що на момент поширення оспорюваної інформації ОСОБА_1 була народним депутатом України, представником Президента України у Верховній Раді України, а її чоловік - ОСОБА_3 обіймав посаду Генерального прокурора України, відтак згідно положень Закону України "Про запобігання корупції" вони зобов`язані подавати декларації.

Поширення факту про придбання коштовної нерухомості за кордоном членом родини позивача безперечно має вплив на формування у суспільному уявленні соціальної оцінки безпосередньо ОСОБА_1 , отже встановлення недостовірності такої інформації свідчить про порушення її прав, які підлягають відновленню.

Висновки суду першої інстанції про те, що оспорювана інформація є оціночним судженням щодо посадової діяльності Генерального прокурора не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Згідно частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02 червня 2016 року зазначено, що суд у своїй практиці розрізняє твердження щодо фактів та оціночні судження. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі "Лінгенс проти Австрії", п.46). Однак навіть у разі, якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє "фактологічне підґрунтя" для оспорюваного висловлювання, в іншому випадку воно буде надмірним (рішення у справі "Ліндон, Очаковський-Лоран та Жулі проти Франції", п.55). Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення у справі "Бразільє проти Франції", заява № 71343/01, п.37, від 11 квітня 2006 року), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення "Патурель проти Франції", заява № 54968/00, п.37, від 22 грудня 2005 року).

Характер оспорюваної інформації свідчить про фактичне твердження, оскільки є викладенням певного факту, відповідність дійсності якого може бути перевірена.

З матеріалів справи убачається, що оспорювана інформація була поширена відповідачем та останнім цей факт підтверджено і не оспорюється.

Відсилання в оспорюваній статті на інший засіб масової інформації не є правовою підставою для звільнення від відповідальності за поширення недостовірної інформації, оскільки оспорювана інформація не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншими засобами масової інформації, що підтверджується її змістом.

Також установлено, що інтернет-виданням "Контракти.uа", на статтю якого посилався відповідач, було зазначено, що опублікована ним 23 вересня 2018 року інформація про придбання сім`єю ОСОБА_3 вілли на Сейшельських островах отримана з неперевіреного джерела та не відповідає дійсності і видалило цю статтю. Стаття на сайті "Dubainewspost" на момент звернення позивачкою з цим позовом до суду вже була видалена.

Відповідач не був позбавлений можливості перед поширенням оспорюваної інформації пересвідчитись в її достовірності та перевірити джерела цієї інформації, ураховуючи, що положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується такий обов`язок відповідача у цій категорії справ.

Отже, за встановлених обставин справи установлено про наявність підстав уважати, що поширена інформація є недостовірною, а відтак порушене право підлягає захисту.

При цьому апеляційний суд уважає, що вимога про зобов`язання товариства опублікувати спростування певного змісту, викладеного позивачем, не відповідатиме належному способу захисту порушеного права, який застосовується до такого виду правовідносин.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність:

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та порушує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3), а саме:

- " ІНФОРМАЦІЯ_2" (заголовок);

- "Генеральный прокурор Украины ОСОБА_3 в январе 2018 года стал хозяином виллы на Сейшельских островах стоимостью в 5 млн. долл.",

- "Журналисты-расследователи вияснили, что раскошное поместье было куплено почти сразу после того, как ГПУ изьяла 7 млн. долл. у одной из компаний, которая занята военными поставками",

- "Как сообщается, поместье расположено в самой респектабельной бухте одного из островов Сейшельского архипелага. Дом общей площадью 230 м кв. расположен на участке в 1000 м кв. Из дома, находящегося на возвышенности, отрывается отличный вид на море, а сам пляж расположен на расстоянии 350 м".

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" протягом 15 днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з веб-сайту інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua), а також з усіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" протягом 15 днів з дня набрання рішенням суду законної сили на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 стаття та її заголовок під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах опублікувати третій абзац резолютивної частини цієї постанови із зазначенням дати її прийняття, номеру справи, учасників справи та предмету позовних вимог.

В частині вирішення моральної шкоди апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно статті 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спричинення моральної шкоди є оціночним поняттям, критерії якого побудовані на загально прийнятих уявленнях про негативні події, їх ступінь та наслідки, інтенсивність, тривалість, вплив на дисбаланс у звичний спосіб життя, позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, порушення душевної рівноваги, необхідність докладання зусиль для захисту своїх прав, їх відновлення та супутні цьому переживання, а також з урахуванням вини заподіювача шкоди. Застосування вищеописаних критеріїв по відношенню до обставин справи дає змогу дійти необхідних висновків про те, чи могла б людина за певних обставин зазнати переживань в такій мірі, що б на порушника відповідно до закону був би покладений обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Сутність компенсації моральної шкоди як способу захисту цивільних прав полягає у покладенні на правопорушника юридичного обов`язку компенсувати потерпілому втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, спричинених порушенням його блага і прав, а головна мета такої компенсації - надання можливості потерпілій особі за її допомогою відновити втрачену душевну рівновагу, певною мірою пом`якшити заподіяні переживання.

Апеляційний суд зазначає, що внаслідок поширення недостовірної інформації ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача. Заперечуючи проти відшкодування моральної шкоди, відповідачем не доведено, що цієї шкоди завдано не з його вини.

Спеціалістом-психологом Волочай С.П. у висновку від 26 листопада 2018 року, наданого за наслідками проведення психологічного обстеження ОСОБА_1 , наведено наступне:

1. ОСОБА_1 внаслідок публікацій в засобах масової інформації неправдивої інформації про купівлю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 житлової нерухомості на Сейшельських островах, оформлення права власності на інших осіб з метою приховати від декларування в Україні та про те, що вони сплатили незаконну грошову винагороду місцевим чиновникам за приховання факту купівлі нерухомості дійсно спричинені моральні страждання.

2. Матеріальний еквівалент моральних страждань, спричинений ОСОБА_1 внаслідок публікацій неправдивої негативної інформації, можна визначити в розмірі 500 000 гривень та вартості інформаційної кампанії позитивного спрямування, необхідної для мінімізації негативних наслідків поширення недостовірної, негативної інформації та відновлення її честі, гідності та ділової репутації.

3. Як значиму обставину для повноти відповіді на поставлене питання необхідно зазначити, що недостовірна, негативна інформація, будучи поширеною, продовжує свій негативний вплив, отже обсяг моральних страждань (моральної шкоди) ОСОБА_1 встановлений на дату проведення обстеження і тому не є остаточним, оскільки моральні страждання тривають в часі. Відповідно розмір можливої компенсації також не є кінцевим і може збільшитися внаслідок триваючих моральних страждань та при настанні інших негативних наслідків.

Надаючи оцінку даним висновку спеціаліста-психолога як письмового доказу апеляційний суд вказує, що матеріальний еквівалент моральних страждань в цьому висновку визначено внаслідок дослідження впливу ряду публікацій, поширених різними засобами масової інформації, натомість предметом оцінки у цій справі є інформація поширена безпосередньо відповідачем.

При визначенні розміру втрат немайнового характеру апеляційний суд виходить із засад розумності і справедливості, враховує конкретні обставини цієї справи, негативні наслідки поширеної неправдивої інформації та обсяг зусиль для відновлення попереднього стану, тривалість моральних страждань, та з огляду на наведене уважає, що 10000 грн. буде достатнім розміром компенсації втрат немайнового характеру та для відновлення душевної рівноваги позивача, а визначений позивачем розмір є завищеним.

Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та порушує ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) в статті під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3), а саме:

- " ІНФОРМАЦІЯ_2" (заголовок);

- "Генеральный прокурор Украины ОСОБА_3 в январе 2018 года стал хозяином виллы на Сейшельских островах стоимостью в 5 млн. долл.",

- "Журналисты-расследователи вияснили, что раскошное поместье было куплено почти сразу после того, как ГПУ изьяла 7 млн. долл. у одной из компаний, которая занята военными поставками",

- "Как сообщается, поместье расположено в самой респектабельной бухте одного из островов Сейшельского архипелага. Дом общей площадью 230 м кв. расположен на участке в 1000 м кв. Из дома, находящегося на возвышенности, открывается отличный вид на море, а сам пляж расположен на расстоянии 350 м".

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" протягом 15 днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з веб-сайту інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua), а також з усіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2" (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" протягом 15 днів з дня набрання рішенням суду законної сили на веб-сайті інтернет-видання "Капітал" (www.capital.ua) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 стаття та її заголовок під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2", а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-,Telegram- та RSS-каналах опублікувати третій абзац резолютивної частини цієї постанови із зазначенням дати її прийняття, номеру справи, учасників справи та предмету позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова преса країни" на користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 липня 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова