Ухвала

від 09.07.2021 по справі 600/512/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 600/512/18Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/35/21 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 302000000

У Х В А Л А

09 липня 2021 р. м.Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

секретаря - Сович Н.А.

сторін - ОСОБА_1 , представника Купчинецької сільської

ради Кузіва Р.Я.,

розглянувши у відкритому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 600/512/18,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову в справі № 600/512/18.

В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що на розгляді Тернопільського апеляційного суду перебуває його апеляційна скарга на рішення Козівського районного суду Тернопільської області у справі № 600/512/18 за його позовом до Купчинецької сільської ради про визнання незаконними дій органу місцевого самоврядування щодо передачі виділеної йому земельної ділянки іншим особам. З урахуванням допущених судом першої інстанції порушень вимог ЦПК України, що стосуються невжиття заходів для надання відповідачем письмових доказів, нерозгляду судом його клопотань, а також з урахуванням передбаченого з 01 липня 2021 року згідно Закону України № 2178-10 «Про ринок землі» у громадян права вільного продажу земельних ділянок, вважає, що надана йому безоплатно у приватну власність рішенням сесії сільської ради с. Денисів від 18.04.2006 року № 12 земельна ділянка, яка в подальшому була передана або громадянину ОСОБА_2 (площею 2 га), або ж його дідові і бабусі (площами 1 га і 1, 7 га), може бути продана, що в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі. В зв`язку з цим, вважає за необхідне вжиття судом заходів забезпечення його позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з відчуження земельної ділянки.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав подану заяву; просив її задовольнити.

Представник відповідача Купчинецької сільської ради Кузів Р.Я. не заперечив відносно задоволення заяви.

Судом встановлено, що предметом заявленого ОСОБА_1 позову в справі № 60/512/18 є дії сільської ради с. Денисів Козівського району Тернопільської області, пов`язані з передачею раніше виділеної рішенням сільської ради № 12 від 18.04.2006 року позивачу земельної ділянки іншим особам, а також - витребування такої земельної ділянки з володіння цих осіб.

Пред`явлений ОСОБА_1 позов не містить інформації щодо конкретної особи, якій передано спірну земельну ділянку, така особа до участі в справі, як відповідач, залучена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи й враховуючи те, що вимоги заявника про забезпечення позову не є адекватними предмету такого позову, а вжиття відповідних заходів може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу та відносно яких у позивача відсутні конкретні відомості, кому саме була в подальшому органом місцевого самоврядування передана земельна ділянка, виділена йому у 2006 році, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі № 600/512/18

до задоволення не підлягає.

Само по собі посилання заявника на наявність у громадян з 01.07.2021 року передбаченого Законом України № 2178-10 «Про ринок землі» права вільного продажу земельних ділянок, не може бути підставою для застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії з відчуження виділеної позивачу 18.04.2006 року рішенням сесії с. Денисів Козівського району земельної ділянки за умови, що заявнику невідомо, хто саме є власником спірної земельної ділянки на даний час і вказана особа не залучена до участі в даній справі, як відповідач, а також посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в ході розгляду даної справи, на думку суду, не може вважатися достатнім обґрунтуванням доводів його заяви, і як наслідок - достатніми підставами для суду зробити висновок, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Керуючись ст. 35 ч. 1; 149 ч. 2 150 ч.ч. 1, 3; 260 ч. 1; 261 ч. 1; 389 ч. 1 п. 3, 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 600/512/18- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення до 15 липня 2021 року.

Головуючий

Судді