Постанова

від 20.07.2021 по справі 567/650/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року

м. Рівне

Справа № 567/650/20

Провадження № 22-ц/4815/928/21

Головуючий в Острозькому районному суді

Рівненської області: суддя Василевич О.В.

Рішення суду першої інстанції проголошено

(вступна і резолютивна частини):

о 10 год. 04 хв. 04 березня 2021 року

у м. Острог Рівненської області

Повний текст рішення складено: не зазначено

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач1: ОСОБА_2 ;

відповідач2: Новомалинська сільська рада Острозького району Рівненської області;

відповідач3: Комунальне підприємство "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області;

представники учасників справи:

позивача - адвокат Тітова Валентина Савівна;

відповідача1 - адвокат Хмарук Юлія Миколаївна;

за участі: ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області, Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним і скасування рішення органу сільського самоврядування, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області (правонаступник - Острозька міська рада Рівненської області), Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - КП "Реєстраційний центр") про визнання незаконним та скасування рішення Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області №68 від 27.09.2016, визнання незаконною і скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану у с. Лючин Острозького району Рівненської області, зареєстровану на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 11299462756242 від 03.02.2017. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що він та ОСОБА_2 є власниками суміжних земельних ділянок з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; площею по 0, 25 га кожна. Вважає, що в 2013 році відповідач1 порушив межу, яка існувала між ділянками, демонтував огорожу - металеву сітку позивача, встановивши свій паркан. При цьому переніс межу таким чином, що належні ОСОБА_1 зелені насадження (дерева) та яма для вапна опинилися на земельній ділянці ОСОБА_2 .

За наслідками розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 04 червня 2014 року постановлено ухвалу, якою укладено мирову угоду і її тоді ж визнано судом. Цією угодою визнано недійсним державний акт серії ЯК №474485, кадастровий номер земельної ділянки: 5624285602:02:001:0035, а запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку таким, що підлягає скасуванню. Разом з тим, сторони домовилися, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 , належить до повторного оформлення з дотриманням вимог законодавства, а межа між суміжними ділянками буде встановлена землевпорядною організацією під час відповідних обмірів шляхом однакових відступів від меж з іншими суміжними землекористувачами (землевласниками) на засадах рівності площ.

Вважає, що відповідач1 умов мирової угоди не виконав, адже виготовлення нової технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки було здійснено з урахуванням державного акту серії ЯК №474485, який визнано недійсним. Щодо обмірів земельних ділянок, то їх не проводилося, а встановлення меж не здійснювалося. Його не повідомлено про час проведення спільних обмірів і він не був присутній при цьому, до нього не зверталися із пропозицією підписати ситуаційну схему та погодити суміжну межу ділянки. Тому є незаконним і підлягає скасуванню оспорюване рішення органу сільського самоврядування, яким визнано безпідставною відмову ОСОБА_1 від підпису у погодженні меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо оспорюваної державної реєстрації на земельну ділянку, то вважав її незаконною, оскільки через неврахування умов мирової угоди, визнаної Острозьким районним судом 04 червня 2014 року, а саме реєстрацію здійснено на земельну ділянку з тією ж само площею - 0, 25 га та присвоєно той самий кадастровий номер, що був раніше. Оскільки частина належних йому земельної ділянки, частина сараю, яма для вапна та зелені насадження внаслідок цієї реєстрації опинилися на земельній ділянці ОСОБА_2 , тому вважає, що його право на землю є порушеним.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області №68 від 27 вересня 2016 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0, 25 га, яка розташована у с. Лючин Острозького району Рівненської області, та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, зареєстрованої 03 лютого 2017 року на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129462756242.

Припинено право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 25 га, яка розташована у с. Лючин Острозького району Рівненської області та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035.

В частині вимог ОСОБА_1 до КП "Реєстраційний центр" відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник відповідача1 - адвокат Хмарук Ю.М., вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, покликається на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до помилкового вирішення справи.

На її обґрунтування зазначалося про помилковість висновків суду при з`ясуванні обставин справи. Так, в оскаржуваному рішенні фактично підтверджено, що при виготовленні технічної документації було виконано умови мирової угоди, визнаної Острозьким районним судом 04 червня 2014 року, щодо визначення меж земельної ділянки ОСОБА_2 шляхом однакового відступу від меж з іншими суміжними землекористувачами на засадах рівності площ. В той самий час, суд прийшов до суперечливого висновку про непідтвердженість зазначених у технічній документації достовірності величин.

Вважає, що судом порушено норми ч. 2 ст. 10, ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 78 ЦПК України, ст.ст. 20, 22 ЗК УРСР 1970 року, ст.ст. 79 1 ЗК України, а також не враховано ст.ст. 1, 5 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", ст.ст. 16, 21, 25, 34 "Про Державний земельний кадастр".

Дійшовши висновку про те, що узгодження меж суміжної ділянки при виготовленні ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою між ним та ОСОБА_1 фактично здійснено не було, суд неправильно застосував ст. 198 ЗК України, залишив без уваги правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2019 року у справі №599/934/16-ц, у постанові від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц. Тобто сам по собі факт непогодження меж земельної ділянки не може бути підставою для скасування права власності на земельну ділянку, що свідчить про наявність у позивача права, а не обов`язку погодити межі земельної ділянки.

На думку заявника, без визначення меж земельної ділянки площею 0, 25 га, що мало місце при виділенні земельної ділянки площею 0, 08 га, у ОСОБА_1 не виникло права користування земельною ділянкою у межах, що ним фактично використовувалися. Сам лише факт користування ділянкою у відповідних межах не породжує в особи права користування цієї ділянкою. Така позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі №500/5219/13-ц.

Звертає увагу на те, що з обставинами справи в результаті повторного оформлення права власності ОСОБА_2 площа земельної ділянки ОСОБА_1 , що виділялася йому в користування, не зменшилася, а тому твердження суду про порушення меж ділянки позивача суперечить правовідносинам. При цьому не було встановлено і конкретних меж земельної ділянки в ході розгляду справи.

Вважає, що підтвердити факт проведення чи непроведення державної реєстрації змін меж земельної ділянки можливо шляхом отримання витягу з Державного кадастру. Між тим, всупереч правилам ст.ст. 80, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надано такого витягу, яким би підтверджувалося б, що нова конфігурація земельної ділянки не була внесена до відомостей Державного земельного кадастру, як і не заявлялося клопотань про витребування відповідної інформації судом з огляду на неможливість самостійного отримання витягу ним самим.

Не погоджується заявник і зі скасуванням державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Так, переконаний, що ділянка відповідача1 не є новосформованою, - як про це зазначає суд, оскільки є сформованою незалежно від того, чи присвоєно їй кадастровий номер та чи зазначений такий номер у рішеннях сільської ради.

Хибним вважає і висновок суду про те, що реєстрація права власності на земельну ділянку на ім`я відповідача1 була здійснена без урахування ухвали Острозького районного суду від 04 червня 2014 року та умов мирової угоди, які затверджені вказаним судовим рішенням. На думку заявника, юридичне значення під час розгляду справи має врахування ухвали суду та укладеної сторонами мирової угоди не під час державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а під час державної реєстрації самої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Оскільки ОСОБА_1 було заявлено вимогу про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зареєстровану на ім`я відповідача1, та не заявлялася вимога про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, тому ухвалення рішення в цій частині є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства через вихід за межі позову.

З викладених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про відмову ОСОБА_1 в позові повністю.

У поданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - відхилити. При цьому покликався на доведеність його вимог, оскільки перевіреними доказами встановлено, що належна йому земельна ділянка площею 0, 25 га була винесена в натурі і її межі є закріпленими на місцевості. В 1984 році він закінчив будівництво житлового будинку на цій ділянці. Між тим, ОСОБА_2 не надав рішення зборів уповноважених колгоспу "Авангард" про виділення йому земельної ділянки площею 0, 08 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд. Вважав, що відповідач1 побудував житловий будинок за рахунок західної частини належної позивачу земельної ділянки.

Не згоден із запереченнями проти оскаржуваного рішення, що викладені заявником, адже ОСОБА_2 не виконав умови мирової угоди, що визнана 04 червня 2014 року Острозьким районним судом, які він сам і пропонував і здійснив повторну державну реєстрацію земельної ділянки на підставі недійсного Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №474485 і кадастровим номером: 5624285602:02:001:0035, реєстрація якого скасована. Тому вважав, що фактом державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 25 га в с. Лючин Острозького району, кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, на ім`я відповідача1 порушено його право на користування земельною ділянкою площею 0, 25 га, яка надана зборами уповноважених членів колгоспу "Авангард" у 1984 році, як члену підприємства.

Щодо наведених норм законодавства, якими обґрунтовуються доводи апеляційної скарги, то переконаний, що вони не регулюють спірних правовідносин.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника і заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Як з`ясовано, на підставі рішення зборів уповноважених колгоспу "Авангард" від 11 травня 1982 року і рішення виконавчого комітету Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області від 13 травня 1982 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 0, 08 га для забудови житлового будинку з надвірними будівлями. Межі ділянки винесені в натурі, що видно з відповідного акту виносу в натурі земельної ділянки індивідуального забудовника.

В подальшому відповідно до рішення зборів уповноважених членів колгоспу "Авангард" від 17 квітня 1984 року, оформленого протоколом №3, позивачу виділено присадибну ділянку площею 0, 25 га, що підтверджено архівною довідкою від 07.10.2016 та архівним витягом з протоколу №3 зборів уповноважених членів колгоспу "Авангард" від 17.04.1984.

Рішеннями цього ж органу сільського самоврядування №89 від 25 грудня 1993 року і №167 від 28 вересня 2009 року ОСОБА_2 передано у приватну власність у межах населеного пункту сусідню з ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Лючин Острозького району Рівненської області.

На цій підставі відповідачу1 12 листопада 2010 року видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯК №474485, кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, ширина якої з південного боку становила 22, 49 м, з північного - 22, 62 м, а довжина з західного боку - 112, 17 м, зі східного (землі позивача_ - 110, 19м.

Частково ці обставини стверджуються ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 04 червня 2014 року. Цим судовим рішенням визнано укладену між сторонами мирову угоду, за умовами якої державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК 474485, що виданий 12 листопада 2010 року Новомалинською сільською радою Острозького району Рівненської області на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 25 га в с. Лючин Острозького району Рівненської області з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, визнано недійсним, а запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку - таким, що підлягає скасуванню. Разом з тим, сторони домовилися, що право власності відповідача1 на дану земельну ділянку належить до повторного оформлення з дотриманням вимог законодавства, тоді як межа між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 буде встановлена землевпорядною організацією під час обмірів цих земельних ділянок шляхом однакових відступів від меж з іншими суміжними землекористувачами на засадах рівності площ.

Після її укладення рішенням Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області №431 від 04 листопада 2015 року ОСОБА_1 дозволено скласти проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель запасу житлової та громадської забудови сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0, 25 га (код ККВЦПЗ 02.01) в АДРЕСА_1 . При цьому скасовано попередні рішення цього органу сільського самоврядування, ухвалені за заявами ОСОБА_1 , а саме рішення №346 від 19 вересня 2014 року "Про внесення змін в рішення сесії сільської ради від 23.10.2013 №269 та рішення від 29.07.2014 №332", від 29 липня 2014 року №332 "Про внесення змін в рішення сільської ради від 23.10.2013 №269", від 23 жовтня 2014 року №269 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на передачу в оренду ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд". При обмірі земельної ділянки зобов`язано виконати ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 04 червня 2014 року.

Рішенням Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області №68 від 27 вересня 2016 року визнано, що обміри земельної ділянки відповідача1 здійснено відповідно до ухвали Острозького районного суду від 04 червня 2014 року, а також, що відмова ОСОБА_1 від підпису в погодженні меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , та погоджено межі земельної ділянки.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25 вересня 2019 року вбачається, що державним реєстратором КП "Реєстраційний центр" Октович О.П. зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5624285602:02:001:00355 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1129462756242).

Як встановлено судом, дана реєстрація права власності здійснена на підставі архівної копії рішення Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області №89 від 25 грудня 1993 року, оформленої архівним відділом Острозької районної державної адміністрації №Б-52/04-01 від 09.12.2016, і архівної копії рішення цього ж органу сільського самоврядування №167 від 28 вересня 2009 року, оформленої архівним відділом Острозької районної державної адміністрації №Б-54/04-01 від 09.12.2016.

Вважаючи, що рішення Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області від 27 вересня 2016 року №68 "Про погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 " та запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0, 25 га в с. Лючин Острозького району Рівненської області, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5624285602:02:001:0035, що зареєстрована 03 лютого 2017 року на ім`я ОСОБА_2 , є незаконними і підлягають скасуванню, у червні 2020 року в суд звернувся ОСОБА_1 з відповідним позовом до ОСОБА_2 , Новомалинської сільської ради Острозького району Рівненської області (правонаступник - Острозька міська рада), КП "Реєстраційний центр".

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до ст. 19 ЗК УРСР 1970 року, ст. 22 ЗК України 1990 року, які діяли на час надання земельних ділянок сторонам, колгоспи, радгоспи, інші підприємства, організації і установи у встановлених законом випадках можуть надавати з закріплених за ними земель земельні ділянки у вторинне користування. Порядок і умови вторинного землекористування визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими законодавчими актами Української РСР.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Норми статей 81, 116, 125, 198 ЗК України вказують, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Кадастрова зйомка - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, який, зокрема, включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; виготовлення кадастрового плану.

Стаття 55 Закону України "Про землеустрій" і пункт 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року, передбачають, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок; замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Відповідно до ст.ст. 10, 13, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру. Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Серед підстав для відмови в державній реєстрації є неможливість відповідно до поданих документів встановити набуття речового права на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 81 2 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність.

Абзац другий пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначає, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щодо доводів апеляційної скарги про недодержання положень ч. 2 ст. 10, ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 78 ЦПК України, ст.ст. 20, 22 ЗК УРСР 1970 року, ст.ст. 79 1 ЗК України, ст.ст. 1, 5 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", ст.ст. 16, 21, 25, 34 "Про Державний земельний кадастр", то з ними погодитися не можна через правильність застосування норм права при вирішенні спірних правовідносин.

Не заслуговують на увагу через їх необґрунтованість і аргументи заявника про нехтування правовими позиціями Верховного Суду, що викладені у постанові від 20 червня 2019 року у справі №599/934/16-ц, у постанові від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц.

Самі по собі посилання на те, що в результаті повторної реєстрації права власності ОСОБА_2 площа земельної ділянки ОСОБА_1 , яка виділялася йому в користування, не зменшилася, спростовуються вимогами закону і обставинами справи.

Оскільки є немотивованими, неможливо погодитися і з доводами автора апеляційної скарги про хибність висновку суду про реєстрацію права власності на земельну ділянку на за ОСОБА_2 без урахування ухвали Острозького районного суду від 04 червня 2014 року та умов мирової угоди, які затверджені вказаним судовим рішенням.

З приводу тверджень заявника про порушення судом норм процесуального права, то вони є необґрунтованими. Так, згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Проте будь-яких доказів про існування таких процесуально-правових дефектів ОСОБА_2 надано не було, матеріали справи не містять, а судом не було здобуто.

Не встановлено апеляційним судом підстав для застосування норми ч. 3 ст. 376 ЦПК України, де наведено повний і вичерпний перелік обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції, а тому апеляційним судом визнаються необґрунтованими та з огляду на це відхиляються.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

У справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст. ст. 368, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_2 - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Острозького районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 20.07.2021

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: С.О.Гордійчук

Н.М.Ковальчук