Рішення

від 19.07.2007 по справі 18/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/265

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/265                                                                                                         19.07.07 р.

За позовом:          ВАТ «Укрнафта»;

До:                    ТОВ «Інтернафтотрейд»;

Про:                     спонукання до виконання дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кармазін О.А., представник, довіреність №юр-663/д від 25.12.2006 р.;

                              Перепелиця А.В., представник, довіреність №юр-625/д

від 15.12.2006 р.;

Від відповідача:           Соловйов К.М., представник, довіреність б/н від 11.12.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2007 р. зупинене провадження у справі №18/356 до набрання чинності рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №6/909, 6/910 та 6/1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2007 р. провадження у справі поновлено, справа призначена слуханням на 12.07.2007 р.

В порядку статті 77 ГПК України, у справі була оголошена перерва з 12.07.2007 р. до 19.07.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача передати відповідачу належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються руху спільних коштів і спільного майна по договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. з освоєння та розробки газоконденсатних покладів Мільківського нафтогазоконденсатного родовища, учасниками якого були позивач та відповідач, а також облікових і звітних документів бухгалтерського та податкового обліку результатів спільної діяльності. Ці вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як особа, яка є відповідальною за здійснення обліку результатів спільної діяльності, не надає позивачу вищезгадані первинні та банківські документи, договори, які укладені від імені учасників договору про спільну діяльність, чим порушує право позивача на інформацію та унеможливлює здійснення поділу спільного майна, у зв'язку з розірванням договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609, який розірвано у зв'язку з істотним порушенням його умов з боку ТОВ „Інтернафтотрейд”. Крім того, позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти без згоди позивача будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб, розпорядження в будь-який спосіб спільним майном, в тому числі вуглеводнями, видобутими станом на дату розірвання договору про спільну діяльність та/або коштами на спільному рахунку; складати від імені учасників договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. будь-які документи та використовувати печатку спільної діяльності; заборонити відповідачу уповноважувати без згоди позивача будь-яких осіб на вчинення будь-яких дій від імені учасників договору про спільну діяльність, на складання та виконання будь-яких документів від імені учасників договору про спільну діяльність, на розпорядження коштами або майном, що рахується за учасниками договору про спільну діяльність. Ці вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неодноразово вчиняв дії, спрямовані на одноособове розпорядження спільним майном, тобто без згоди позивача, що порушує права позивача, як співвласника спільного майна та створює загрозу їх порушення в майбутньому, оскільки відповідач, як зазначає позивач, має схильність до вчинення протиправних дій у сфері майнових відносин.

Згідно з заявою від 22.11.2006 р. позивач збільшив позовні вимоги і просить суд зобов'язати відповідача припинити зловживання своїми правами співвласника та користувача майном, яке полягає в ухиленні від створення за участю позивача ліквідаційної комісії  для вчинення дій, пов'язаних з розірванням договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. та просить зобов'язати відповідача протягом 10 (десяти) календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили створити разом з позивачем ліквідаційну комісію з повноважних представників відповідача та позивача для вчинення спільних дій, пов'язаних з розірванням договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р., а саме для здійснення поділу майна, повернення використовуваного майна, проведення розрахунків з кредиторами. Ці вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.04.2006 р. Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609 і з цієї дати договір вважається розірваним, у зв'язку з чим позивач і відповідач мають створити ліквідаційну комісію з повноважних представників для вчинення комплексу дій, пов'язаних з його розірванням, а саме закрити спільний рахунок, знятися з податкового обліку, здійснити розрахунки з бюджетом та кредиторами, здійснити повернення майна, що було передано в користування учасникам договору та здійснити поділ спільного майна. Як зазначає позивач, з моменту розірвання договору він неодноразово звертався до відповідача, але відповідач всіляко ухиляється від створення ліквідаційної комісії, а отже зловживає своїми правами, як співвласник майна, що в свою чергу порушує права позивача. Крім того, позивач зазначає, що він є власником ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, а отже бездіяльність відповідача стосовно створення ліквідаційної комісії та вчинення дій пов'язаних з розірванням договору про спільну діяльність, перешкоджає раціональному використанню позивачем надр, створює передумови для надзвичайних ситуацій, оскільки позивач, як власник ліцензії, не може здійснювати регламентні та ремонтні роботи на родовищі стосовно обладнання, яке на ньому знаходиться та є спільним.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи ці заперечення тим, що в нього не має первинних документів, він не вів податковий та бухгалтерський облік спільної діяльності, а цей облік здійснювався головним бухгалтером спільної діяльності та виконавчим директором спільної діяльності у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі. Крім того, відповідач посилається на те, що він правомірно укладав з виконавчим директором договору про спільну діяльність договори на відчуження спільного майна на підставі наявних у них повноважень, а отже підстав для задоволення позову в частині заборони одноособового вчинення ним дій із спільним майном немає. В частині вимог щодо зобов'язання відповідача створити разом з позивачем ліквідаційну комісію, відповідач просить залишити ці вимоги без розгляду, вважає ці вимоги необ'єктивними, а посилання позивача на певні положення договору про спільну діяльність, які регулюють порядок створення і діяльності ліквідаційної комісії помилковим, оскільки ці положення стосуються випадків закінчення строку дії договору, а не його розірвання у судовому порядку.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 1998 р. між позивачем та ЗАТ „Інтернафтотрейд” було укладено договір №6/25 про спільну діяльність з освоєння та розробки газоконденсатних покладів Мільківського нафтогазоконденсатного родовища без створення юридичної особи (далі –договір про спільну діяльність або договір про СД).

Власником ліцензії (спеціального дозволу) № 1597 від 05.10.1998 р. на користування надрами є ВАТ „Укрнафта”.

30.01.2004 р. ЗАТ „Інтернафтотрейд” на підставі договору продало свою частку участі у договорі про спільну діяльність ТОВ „Інтернафтотрейд” –відповідачу, який прийняв на себе всі права і обов'язки ЗАТ „Інтернафтотрейд”. Надані сторонами документи свідчать, що відповідач не є універсальним правонаступником ЗАТ „Інтернафтотрейд”. Під час договору про спільну діяльність було відкрито рахунок № 26005027770 в ВАТ „Банк „Український капітал”.

Надані матеріали свідчать, що з метою виконання договору про СД була виготовлена окрема печатка, яка використовувалась під час скріплення первинних та інших документів, що стосуються операцій із спільними активами позивача та відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609 договір про спільну діяльність було розірвано, у зв'язку з істотним порушенням його умов та прав позивача відповідачем. Зазначене рішення залишено без змін згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р. та згідно з постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2006 р. Отже, з 19.04.2006 року спільна діяльність між сторонами припинена, крім правовідносин, враховуючи специфіку такого роду договорів, які пов'язані з його розірванням.

Цим рішенням, на підставі дослідження п.11.1., п.11.8., п. 16.5. договору про СД, додаткової угоди №  3 від 15.03.2002 р. до цього договору, протоколу № 3/2001 від 13.07.2001 р., з урахуванням наказу ДПА України від 30.09.2004 року № 571, яким затверджено Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності”, встановлено, що ведення податкового обліку та обліку спільних коштів не було передано позивачу всупереч умовам договору, а відповідач залишається особою, що здійснює облік спільних коштів та майна, облік результатів спільної діяльності. У листі Прилуцької ОДПІ від 29.08.2006 р., де зареєстровано договір про спільну діяльність, також підтверджується, що ТОВ „Інтернафтотрейд” є особою, відповідальною в рамках договору про СД за нарахування та перерахування до бюджетів податків і зборів.

Крім того, у рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609 встановлено, що з 2004 року відповідач документів та інформації щодо спільної діяльності, які неодноразово вимагались позивачем, не надав.

До матеріалів даної справи також залучено листи позивача з доказами направлення або отримання № юр-330 від 28.02.2006 р., № 31-кр-249 № від 02.11.2005 р., № 35п-199/265 від 26.04.2006р., № 35п-144/275 від 28.04.2006 р., № 35п-144/316 від 23.05.2006 р., № юр-924 від 30.05.2006 р., в яких він звертався до відповідача з проханням надати перелік визначених документів та інформації щодо операцій проведених із спільними активами, які, як свідчать матеріали справи, залишились з боку відповідача без задоволення. Позивач також залучив до справи копію листа відповідача № 52 від 06.03.2006 р., де останній зобов'язався надати позивачу документи щодо спільної діяльності, що свідчить про їх наявність у відповідача, але доказів такої передачі позивачу відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2. ст. 33 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом пункту 7.7.2. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, пункту 3 вищезгаданого Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та абзацу 7 пункту 1.2 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість”, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Отже, ведення обліку результатів спільної діяльності покладається на особу, визначену договором про спільну діяльність, якою, як встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609, є відповідач. Доказів складання передавального акту з позивачем відповідач не надав.

Зазначені факти, встановлені судом спростовують доводи відповідача про те, що облік вівся бухгалтерією спільної діяльності, виконавчою дирекцією, як третіми особами, які володіють, за його твердженням, і первинними документами, в тому числі з тих підстав, що чинне законодавство не передбачає ведення обліку зазначеними неправосуб'єктними утвореннями.

Відповідно до приписів статті 1136 Цивільного кодексу України позивач має право на інформацію та ознайомлення з документами, що включає в себе, первинні документи, банківські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, договори, укладені від імені співвласників спільного майна. Те саме по суті було передбачено і пунктом 5.1.2. договору про СД.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на інформацію і це право захищається відповідно до глави 3 цього Кодексу. Відповідно до статті 200 Цивільного кодексу України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права. Отже, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про заборону відповідачу вчиняти без згоди позивача дії щодо відчуження спільного майна суд встановив наступне.

Як вбачається з рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2005 р. по справі № 22/609, однією з підстав розірвання договору про спільну діяльність став факт укладання без згоди позивача договору № 47/04 від 01.03.2004 р. між виконавчим директором договору про СД та відповідачем про передачу останньому на умовах комісії природного газу, що є спільною власністю учасників договору про СД, вартістю більш як 13 млн. грн. Як встановлено судом у зазначеному рішенні, ні відповідач, ні виконавчий директор договору про СД, не мали повноважень діяти від імені позивача та здійснювати реалізацію вуглеводнів без його згоди, а протокол № 3/2001 від 13.07.2001 р., довіреність № 4 від 17.01.2003 р., додаткова угода № 3 від 15.03.2002 р., на які відповідач посилається і у даній справі не є такою підставою; з боку відповідача мало місце істотне порушення умов договору про СД щодо порядку ведення спільних справ та розпорядження спільним майном.

Крім того, як вбачається із зазначеного вище рішення суду (стор. 10) та з залучених до даної справи матеріалів, у справі № 10/280 (10/49, 7/399) про стягнення з позивача збитків у сумі більше 10 млн. грн.., відповідач та виконавчий директор договору про СД без участі позивача, але від його імені, уклали між собою мирову угоду щодо матеріальних активів позивача і подали її на затвердження Господарському суду Чернігівської області, не маючи на це довіреності голови правління позивача з правом укладання мирової угоди. Ухвала про затвердження цієї угоди скасована, провадження у справі припинено. За фактом підроблення додаткової угоди до договору про СД та її незаконного використання з метою завдати збитків ВАТ „Укрнафта” прокуратурою міста Києва порушено кримінальну справу № 50-4042.

Позивачем також надано постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 32/156 від 25.07.2006 р. про визнання права власності на природний газ обсягом 42 731 тис.м.куб., в якій судом встановлено, що виконавчий директор договору про СД, відповідач, ТОВ „Промагросоюз” та ЗАТ „Норіс” уклали без згоди ВАТ „Укрнафта” низку угод комісії та субкомісії щодо реалізації природного газу, видобутого в рамках договору про СД № 6/25 від 04.09.1998 р. протягом жовтня 2005 –березня 2006 р. Апеляційний суд визнав угоди між виконавчим директором договору про СД та між відповідачем з ТОВ „Промагросоюз” нікчемними, оскільки відповідач та виконавчий директор договору про СД не мали права розпоряджатися спільним майном без згоди ВАТ „Укрнафта”. ГУ МВС України в м. Києві 04.08.2006 р. порушено кримінальну справу за фактом замаху на шахрайське заволодіння службовими особами ТОВ „Інтернафтотрейд” майном ВАТ „Укрнафта”, в особливо великих розмірах.

Сукупність наведених обставин свідчить, що дії відповідача по розпорядженню спільним майном без згоди позивача створюють загрозу порушення прав останнього, як співвласника майна, а відповідач зловживає своїми правами співвласника. Доводи та надані відповідачем матеріали не спростовують доводів позивача. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 16 ЦКУ та з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідно з приписами статті 13 ЦКУ при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою статті 13 ЦКУ, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Згідно з частиною 2 статті 386 ЦКУ власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. З огляду на наведене позовна вимога про заборону відповідачу вчиняти без згоди позивача дій із спільними активами є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що задоволення цих вимог не обмежує відповідача та позивача у праві спільно вирішувати питання розпорядження спільним майном.

          Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача створити ліквідаційну комісію у зв'язку з розірванням договору про спільну діяльність суд  враховує наступне.

Згідно з частиною 2 та 3 статті 1141 ЦКУ речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому ЦКУ. Відповідно до пункту 20 Інструкції НБУ, що затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, після припинення договору на підставі заяви власника спільного рахунку, в даному позивача та відповідача або спільно визначеною ними особою, цей рахунок має буде закритий. Згідно з пунктом 8.15. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80, після припинення дії договору про спільну діяльність, мають бути вчинені заходи по зняттю з податкового обліку.

Відповідно сторони договору про спільну діяльність не позбавлені права врегулювати у договорі порядок їх взаємодії після розірвання/припинення дії  договору. Як визначено у пункті 21.7. договору про СД, при закінченні терміну дії договору, а також при його розірванні за взаємною згодою сторін, розглядається питання про ліквідацію у встановленому порядку свердловин, трубопроводів і технологічних установок. Якщо ліквідація недоцільна або неможлива з технічних, гірничогеологічних або інших причин, воно переходить в розпорядження створюваної учасниками договору ліквідаційної комісії, яка має всі повноваження щодо закінчення спільної діяльності, включаючи реалізацію майна, оплату боргів, розрахунків з учасниками. Якщо ліквідаційна комісія на протязі шести місяців не зможе реалізувати таке майно, як свердловини, трубопроводи і технологічні установки, то вони передаються ВАТ „Укрнафта” (НГВУ „Чернігівнафтогаз) за залишковою вартістю.

Як свідчать листи позивача від 03.07.2006 р. № 35п-144/376, від 08.08.2006 р. № 35п-144/429, від 05.09.2006 р. за № 35п-144/478, від 25.09.2006 р. № юр-1584, від 06.11.2006 р. № юр-2860, позивач звертався до відповідача з пропозицією створити з представників сторін ліквідаційну комісію та здійснити в її рамках спільні заходи пов'язані з розірванням договору про СД.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач, як співвласник майна, безпідставно ухиляється від створення ліквідаційної комісії. Відмова відповідача від вчинення цих дій порушує права позивача, який має право отримати за результатами роботи ліквідаційної комісії частку спільного майна та свідчить, що відповідач зловживає своїм правом, як співвласник майна.

Розглядаючи зазначені обставини, суд враховує, що згідно з приписами статті 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 2. ст. 509 ЦКУ зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події, якою в даному випадку є факт розірвання договору про СД. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно статті 16 ЦКУ, є примусове виконання обов'язку в натурі. Згідно з частиною 3 статті 13 ЦКУ не допускається зловживання правом в будь-яких формах, яке в даному випадку полягає в тому, що відповідач, як співвласник майна, ухиляється від вчинення дій, пов'язаних з розірванням договору, а саме від створення ліквідаційної комісії. Згідно з частиною 6 ст. 16 ЦКУ у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав зазначених вимог, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Крім того, згідно з частиною 4 статті 319 ЦКУ власність зобов'язує, а отже власність гарантує не лише права власників, але й зобов'язує, покладає на них певні обов'язки, що відповідає положенням статей 13 і 41 Конституції України.

З огляду на це, позовні вимоги про зобов'язання відповідача створити ліквідаційну комісію є обґрунтованими, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню. Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача припинити зловживати своїми правами не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку захист прав позивача здійснюється саме шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії по створенню ліквідаційної комісії, що є наслідком невиконання відповідачем обов'язку та зловживання ним своїми правами.

Щодо доводів відповідача про те, що пункт 21.7. договору про СД може бути застосований при закінченні терміну дії договору, а не при його розірванні за рішенням суду, суд вважає, що ці доводи необґрунтованими. Пунктом 21.7. договору про СД передбачено порядок дій сторін після закінчення терміну його дії. Згідно з пунктом 1 статті 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Відповідно до частини 7 статті 180 ГКУ строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Згідно з ч. 2. ст. 653 ЦКУ в разі розірвання договору зобов'язання сторін щодо подальшого ведення спільної діяльності припиняються. Договір про спільну діяльність, відповідно до частини 1 статті 1141 ЦКУ, припиняється і у випадку спливу строку договору, і у випадку його розірвання. За змістом цих норм розірвання договору в судовому порядку припиняє дію договору, має своїм наслідком закінчення строку дії договору, крім тих дій сторін, які сторони мають вчинити після його розірвання.

Стосовно доводів відповідача про те, що позовні вимоги пред'явлені до фізичної особи –виконавчого директора договору про спільну діяльність, суд вважає їх безпідставними, оскільки позов пред'явлений юридичною особою до юридичної особи щодо правовідносин між ними, пов'язаних з розірванням договору про СД. Спір не стосується прав чи обов'язків фізичної особи. Даний спір за складом осіб та за змістом позовних вимог відповідає вищезгаданим вимогам Господарського процесуального кодексу.

Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., на підставі статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

          1. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтернафтротрейд” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-а, код ЄДРПОУ 32596452) передати Відкритому акціонерному товариству „Укрнафта” (04053, м. Київ, Пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються руху спільних коштів і спільного майна по договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. за період з 01.01.2004 року по день набрання рішенням суду у даній справі законної сили, а також облікових і звітних документів бухгалтерського та податкового обліку результатів спільної діяльності, у тому числі:

1.1.          Інформацію на паперовому носії, засвідчену належним чином про активи та пасиви спільної діяльності на 01.01.99, 01.01.00, 01.01.01., 01.01.02., 01.01.03., 01.01.04., 01.01.05., 01.01.06., 1.03.2006 р. та станом на 27.04.2006 р. по категоріях:

1.1.1.          Основні засоби

1.1.2.          Нематеріальні активи

1.1.3.          Довгострокові фінансові інвестиції

1.1.4.          Капітальні інвестиції (капітальне будівництво)

1.1.5.          Виробничі запаси (матеріали)

1.1.6.          Малоцінні та швидкозношувані предмети

1.1.7.          Виробництво

1.1.8.          Напівфабрикати

1.1.9.          Готова продукція

1.1.10.          Товари

1.1.11.          Каса

1.1.12.          Кошти на банківських рахунках

1.1.13.          Короткострокові векселі одержані

1.1.14.          Інші кошти

1.2.          Інформацію на паперовому носії, засвідчену належним чином про обсяги реалізації готової продукції та повноти відображення доходів:

1.2.1.          з визначенням категорії продукції – нафта, конденсат, газ, тощо,

1.2.2.          суми договорів

1.2.3.          найменування та реквізити контрагента

1.2.4.          засвідчені копії всіх договорів, що були укладені від імені учасників договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р. за період з 01.01.2004 року та станом на 27.04.2006 р., а також інформацію на паперовому носії про правочини, що були вчинені без укладання договору.

1.2.5.          інформацію (на паперовому носії) про відвантаження продукції (копії актів, податкових накладних тощо).

1.2.6.          інформацію (на паперовому носії) про стан розрахунків по вказаних договорах (виписки з банків, акти звіряння взаємних заборгованостей).

1.3.          Розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості по готовій продукції, виконаних роботах, послугах (надати інформацію про їх оплату) на 01.01.99, 01.01.00, 01.01.01., 01.01.02., 01.01.03., 01.01.04., 01.01.05., 01.01.06., 01.03.2006 р. та станом на 27.04.2006 р.

1.4.          Інформацію на паперовому носії про порядок нарахування та правильність формування валових доходів та валових витрат.

1.5.          Інформацію на паперовому носії про порядок нарахування податку на додану вартість, а саме формування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

1.6.          Інформацію на паперовому носії про порядок обчислення та сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат.

1.7.          Інформацію на паперовому носії про калькулювання та формування собівартості реалізованої продукції.

1.8.          Інформацію на паперовому носії щодо стану збереження майна, руху основних засобів та нарахування амортизації.

1.9.          Документи, що підтверджують внесення інвестицій усіма учасниками за весь період дії договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р.

1.10.          Інформацію про отриманий Учасниками чистий прибуток, його використання поквартально за 1998 –2005 роки, обґрунтування підстав виплати або невиплати прибутку.

1.11.          Виписки банку з додатками по спільному рахунку № 26005027770 в ВАТ „Банк „Український капітал”.

1.12.          Касові документи (засвідчені копії).

1.13.          Головні книги (засвідчені копії).

1.14.          Бухгалтерські документи синтетичного та аналітичного обліку з первинними документами по всіх рахунках, задіяних в бухгалтерському обліку.

1.15.          Баланс спільної діяльності на 01.01.99, 01.01.00, 01.01.01., 01.01.02., 01.01.03., 01.01.04., 01.01.05., 01.01.06., 01.03.2006 р. та станом на 27.04.2006 р.

1.16.          Звіт про фінансові результати (Ф-2) на 01.01.99, 01.01.00, 01.01.01., 01.01.02., 01.01.03., 01.01.04., 01.01.05., 01.01.06., 01.03.2006 р. та станом на 27.04.2006 р..

1.17.          Розшифровки до фінансової звітності на 01.01.99, 01.01.00, 01.01.01., 01.01.02., 01.01.03., 01.01.04., 01.01.05., 01.01.06., 01.03.2006 р. та станом на 27.04.2006 р.

1.18.          Звіт (засвідчені копії) про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 1998 –2005 роки.

1.19.          Інформацію про нарахування та сплату податків до бюджетів всіх рівнів за 1998 –2005 роки.

1.20.          Інформацію про виконання програм робіт спільної діяльності за 1998 –2005 роки, копії програм робіт та документів, якими вони затверджені.

1.21.          Бюджетні показники спільної діяльності (план –факт) щомісячно за 1998 –2005 роки.

1.22.          Копії протоколів засідання комітету з управління спільною діяльністю №6/25 за 1998 –2005 роки.

2.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтернафтотрейд” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-а, код ЄДРПОУ 32596452,) вчиняти без згоди Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб, розпорядження в будь-який спосіб спільним майном, здобутим під час дії договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р., в тому числі вуглеводнями, видобутими станом на 19.04.2006 р. та/або коштами на спільному рахунку № 26005027770 у ВАТ „Банк „Український капітал” (МФО 320371, 03062, м. Київ, проспект Перемоги,67; код ЄДРПОУ банку - 22868414), складати від імені ВАТ „Укрнафта” будь-які документи та використовувати печатку, виготовлену під час здійснення спільної діяльності.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтернафтотрейд” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-а, код ЄДРПОУ 32596452) протягом десяти календарних днів з дня набрання цим рішенням законної сили створити разом з Відкритим акціонерним товариством „Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) ліквідаційну комісію для вчинення спільних дій, пов'язаних з розірванням договору про спільну діяльність № 6/25 від 04.09.1998 р.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафтотрейд” (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-а; код ЄДРПОУ 32596452) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень. Видати наказ.

5.          В іншій частині позову відмовити.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко