Постанова

від 24.06.2021 по справі 925/1068/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2021 р. Справа№ 925/1068/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 24.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020

у справі № 925/1068/19 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Родниківка"

до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області

про визнання права постійного користування земельними ділянками

В судовому засіданні 24.06.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 Колективне сільськогосподарське підприємство Родниківка звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання права постійного користування земельними ділянками.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до КСП "Родниківка" як до правонаступника державного підприємства "Родниківка" перейшло від останнього право постійного користування спірними земельними ділянками, яке не визнається Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, у зв`язку із чим і виник спір.

В обґрунтування заперечень проти позову Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області вказало на відсутність належного документального підтвердження набуття державним підприємством "Родниківка" і його правопопередниками права постійного користування спірними земельними ділянками. За його твердженням, під час приватизації майна державного підприємства "Родниківка" право постійного користування спірними земельними ділянками не було об`єктом передачі і автоматично не перейшло до новоствореного КСП "Родниківка", яке згідно із ст. 92 Земельного кодексу України не є суб`єктом, який може набувати права постійного користування земельними ділянками. Ваажає, що позивач не набув права постійного користування спірними земельними ділянками, тому відсутнє і порушення такого права позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі №925/1068/19 позов задоволено.

Визнано за колективним сільськогосподарським підприємством "Родниківка",як правонаступника державного підприємства "Родниківка" право постійного користування земельними ділянками:

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0053 площею 209,7836 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0054 площею 43,8538 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0055 площею 28,4834 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0056 площею 12,3492 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0057 площею 180,8035 га. для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0059 площею 181,0702 га. для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0060 площею 18,4145 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0063 площею 3,9569 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0064 площею 13,023 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0066 площею 4,387 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0067 площею 38,6615 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0113 площею 201,9863 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0114 площею 201,9241 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0115 площею 193,0198 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0116 площею 109,4857 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0117 площею 33,1766 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0118 площею 7,7889 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0119 площею 44,7607 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:03:000:0120 площею 100,5321 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0061 площею 61,1460 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0062 площею 150,1071 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства;

- кадастровий номер 7124386700:02:000:0065 площею 3,5888 га для ведення товарного сільськогосподарського господарства.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь позивача 42 262, 00 грн. судового збору.

Під час задоволення позову, судом враховано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16, якими встановлено, що КСП Родниківка є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП Родниківка , в тому числі, і права постійного користування земельною ділянкою площею 2398,1 га, та висновок Конституційного суду, зроблений в рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним пункт 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та пункт 6 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ Про земельну реформу , згідно з яким право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися в подальшому, незалежно від наявності відповідного державного акта, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника, як і будь-які інші права та зобов`язання. Оскільки в користуванні реорганізованого шляхом перетворення ДП Родниківка перебували землі сільськогосподарського призначення загальною площею 2398,1 га, то в подальшому право користування цими землями перейшло до правонаступника всіх його прав і обов`язків - КСП Родниківка .

У зв`язку із припиненням державного підприємства "Родниківка", як юридичної особи, його право постійного користування земельними ділянками перейшло до його правонаступника - КСП "Родниківка".

Факт переходу до КСП "Родниківка" права постійного користування на спірні земельні ділянки у порядку правонаступництва також підтверджується договором безоплатної передачі єдиного майнового комплексу від 24 листопада 2014 року та Планом приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Родниківка" та узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема, наведеними вище нормами Земельного кодексу України, нормами Цивільного кодексу України, Законом № 290/96-ВР, а також з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Відсутність у КСП "Родниківка" акта про право постійного користування спірними земельними ділянками не є підставою для позбавлення КСП права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Таким чином, невизнання Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області за позивачем як за правонаступником Державного підприємства "Родниківка" права постійного користування спірними земельними ділянками, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, вимогах чинного законодавства і порушує це право позивача, що стало підставою для задоволення позовної заяви

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області 07.02.2020 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

- Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вказує на відсутність належного документально оформленого права набуття Державним підприємством "Родниківка" і його правопопередниками права постійного користування спірними земельними ділянками, у зв`язку з чим вважає, що право користування земельними ділянками не перейшло від ДП Родниківка до КСП Родниківка . За твердженням Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області під час приватизації майна державного підприємства "Родниківка" право постійного користування спірними земельними ділянками не було об`єктом передачі під час приватизації і автоматично не перейшло до новоствореного КСП "Родниківка", яке згідно із ст. 92 Земельного кодексу України не є суб`єктом, який може набувати права постійного користування земельними ділянками.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/1068/19 та призначено розгляд справи.

11.08.2020 від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

04.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якому він просить замінити відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на його правонаступника Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 925/1068/19 клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем задоволено, замінено відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на його правонаступника - Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області.

17.03.2021 на електронну адресу суду та 22.03.2021 на адресу суду Заступником керівника Черкаської обласної прокуратури Д. Чустраком було подано заяву про вступ до розгляду у справі № 925/1068/19 та пояснення по справі.

17.03.2021 на електронну адресу суду та 11.06.2021 на адресу суду представником відповідача подано клопотання про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження.

05.04.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача щодо заперечення про залучення прокуратури Черкаської області до даної справи.

05.05.2021 на електронну адресу суду та 11.05.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідача щодо заперечення про залучення прокуратури Черкаської області до даної справи.

26.05.2021 на адресу суду надійшли пояснення прокуратури Черкаської області щодо повноважень прокурора відділу Київської міської прокуратури забезпечувати участь у справі № 925/1068/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі № 925/1068/19 у задоволенні клопотання Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про прийняття відмови від апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та закриття апеляційного провадження відмовлено.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, останній раз на 24.06.2021.

Явка представників сторін

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області просили відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник Паланської сільської ради в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2021 не підтримав апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просив відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області просив задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 у адміністративній справі №823/1984/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019, задоволено частково позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області в наданні працівникам КСП "Родниківка" ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельних ділянок в КСП "Родниківка" і зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вирішити питання про надання КСП "Родниківка" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки КСП "Родниківка", розташованої на території Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Вказаними постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 у адміністративній справі №823/1984/16 були встановлені, зокрема такі обставини:

- на виконання постанови Черкаського обласного комітету Комуністичної партії УРСР і виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 14 лютого 1961 року №131 колгосп ім. Шевченка Уманського району Черкаської області реорганізовано у радгосп "Родниківка", якому передано 2312 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2224 га ріллі;

- правонаступником радгоспу "Родниківка" стало державне підприємство "Родниківка";

- постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №127 "Про затвердження переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до них особам звільняються від оподаткування" державне підприємство "Родниківка" включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації;

- регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ) наказом від 16.07.2012 №14-АПК вирішило приватизувати об`єкт державної власності - державне підприємство "Родниківка", а наказом від 02.09.2014 №15-АПК затвердило план приватизації вказаного підприємства;

- наказом Регіонального відділення ФДМУ від 04.09.2014 №17-АПК з урахуванням рішення загальних зборів членів трудового колективу (протокол від 29.08.2014) державне підприємство "Родниківка" перетворено у КСП "Родниківка" (ідентифікаційний код 00487195), яке визнано правонаступником державного підприємства "Родниківка";

- статутом КСП "Родниківка" (далі - Статут) передбачено, що це підприємство є добровільним об`єднанням громадян та частини їх майна і коштів для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції, діє на засадах підприємництва і самоврядування, створене за рішенням загальних зборів членів трудового колективу;

- КСП "Родниківка" є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованого шляхом перетворення державного підприємства "Родниківка", код ЄДРПОУ 00487195 (пункт 1.4 Статуту);

- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань КСП "Родниківка" є правонаступником державного підприємства "Родниківка";

- за умовами договору від 24.11.2014, укладеного між КСП "Родниківка" та Регіональним відділенням ФДМУ, передано безоплатно у власність працівникам єдиний майновий комплекс державного підприємства "Родниківка" на підставі плану приватизації та земельну ділянку площею 2396,1199 га в адміністративних межах сільської ради;

- відповідно до довідки Управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно з формою 6-зем) від 22.06.2015 №0-28-06-5516/2-15 державне підприємство "Родниківка" було землекористувачем 2398,1 га земель в адміністративних межах сільської ради, включаючи 2024,7 га сільськогосподарських угідь;

- загальними зборами працівників КСП "Родниківка", пенсіонерів і прирівняних до них осіб (протокол від 05.032015 № 4), серед іншого, затверджено Положення про розпаювання землі КСП "Родниківка" (далі - Положення про розпаювання землі), Положення про комісію з розпаювання землі КСП "Родниківка" (далі - Положення про Комісію, Комісія відповідно);

- згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення про розпаювання землі право на земельну частку (пай) КСП "Родниківка" мають члени КСП "Родниківка", які станом на 14.11.2014 є працівниками, в тому числі пенсіонерами, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, а також прирівняні до них особи (далі - пайовики);

загальний список осіб, які мають право на земельну частку (пай), складається Комісією й затверджується загальними зборами пайовиків;

- пунктом 2.2, підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Положення про Комісію передбачено, що основним завданням Комісії є безпосередня організація проведення процедури розпаювання земель КСП "Родниківка", насамперед шляхом розрахунку вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) та складання списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у КСП "Родниківка";

- комісія складає й затверджує списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП "Родниківка".

- рішенням загальних зборів працівників, пенсіонерів та прирівняних до них осіб КСП "Родниківка" від 27.05.2015 затверджено перелік осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП "Родниківка";

- 29 серпня 2016 року особи, визначені вказаним рішенням загальних зборів, звернулися до Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства "Родниківка", правонаступником якого є КСП "Родниківка";

- листом від 29 вересня 2016 року №13801/2-16 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило указаних осіб про неможливість вирішення питання приватизації земельних ділянок, мотивуючи це тим, що ані КСП "Родниківка", ані державне підприємство "Родниківка"землі сільськогосподарського призначення в користування офіційно не надавалися, державне підприємство "Родниківка" як юридична особа ліквідоване 14 листопада 2014 року, а КСП "Родниківка"не належить до переліку підприємств, визначених у статті 25 ЗК України.

- 27 жовтня 2016 року працівники та пенсіонери КСП "Родниківка" повторно звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства "Родниківка", правонаступником якого є КСП "Родниківка", на що отримали лист від 25 листопада 2016 року №16186/2-16 аналогічного змісту, що й лист від 29 вересня 2016 року№13801/2-16.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому обставини, встановлені постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 у адміністративній справі №823/1984/16 щодо КСП "Родниківка" та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не підлягають доказуванню при розгляді даної справи №925/1068/19.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області заперечило (не визнало) набуття КСП "Родниківка" прав на землю від його правопопередника - державного підприємства "Родниківка", що й спричинило даний спір.

У 2013, 2014 роках відповідачем була проведена інвентаризація земель державної власності, які перебували у користуванні державного підприємства "Родниківка". Виготовлено технічну документацію на 22 спірні земельні ділянки, присвоєні їм відповідні кадастрові номери, проведена їх державна реєстрація в Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

У 2013, 2014 роках Головним Управлінням Держгеокадастру у Черкаській області була проведена інвентаризація земель державної власності, які перебували у користуванні державного підприємства "Родниківка". Виготовлено технічну документацію на 22 спірні земельні ділянки, присвоєні їм відповідні кадастрові номери, проведена їх державна реєстрація в Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 № 29/96-ВР (далі - Закон України № 290/96-ВР) у редакції, чинній на момент приватизації державного підприємства), який був чинний до 07.03.2018, приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Частиною другою статті 6 Закону України №290/96-ВР передбачено, що безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України №290/96-ВР приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств-засновників.

Частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як уже зазначалося вище КСП "Родниківка" є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства "Родниківка".

Спірним у цій справі є наявність у КСП "Родниківка" права постійного користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні підприємства-попередника.

Положеннями статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно з пунктом 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.

Наведені положення Земельного кодексу України визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

У вищевказаному Рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970 встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи, громадяни.

При цьому суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

Пунктом 6 Постанови Верховної Ради України РСР від 18.12.1990 №563ХІІ "Про земельну реформу" передбачалося, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 15.03.1994 оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Ці положення також визнані неконституційними зазначеним рішенням Конституційного Суду України.

Отже, право постійного користування землею, яке виникло в суб`єкта господарювання до 01.01.2002 - дня набрання чинності Земельним кодексом України, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника.

З припиненням державного підприємства "Родниківка" як юридичної особи, його право постійного користування земельними ділянками перейшло до його правонаступника КСП "Родниківка".

Факт переходу до КСП "Родниківка" права постійного користування на спірні земельні ділянки у порядку правонаступництва підтверджується договором безоплатної передачі єдиного майнового комплексу від 24 листопада 2014 року та Планом приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Родниківка" й узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема, наведеними вище нормами Земельного кодексу України, Закону № 290/96-ВР, а також з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Відсутність у КСП "Родниківка" акта про право постійного користування спірними земельними ділянками не є достатньою підставою для позбавлення членів КСП їх права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Отож невизнання відповідачем за позивачем як за правонаступником державного підприємства "Родниківка" права постійного користування спірними земельні ділянки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, вимогах чинного законодавства і порушує це право позивача.

При вирішенні цього спору суд врахував висновки щодо застосування згадуваних вище норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16 (провадження №11-1528апп18).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.

Доводи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому доводи прокурора щодо наявності підстав для вступу у справу та підстав для скасуванні рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/1068/19, не ґрунтуються на матеріалах справи та положеннях чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/1068/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/1068/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/1068/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1068/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 23.07.2021

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська