Ухвала

від 19.07.2021 по справі 5013/1258/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

19 липня 2021 рокуСправа № 5013/1258/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали скарги Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів на бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому від 06.07.2021 у справі №5013/1258/11

за позовом: Приватного підприємства "Каррера"

до відповідача: Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградської міської ради

про стягнення 421 970,91 грн

Представники:

від стягувача - участі не брали;

від скаржника (боржника) - Царенко Н.С., довіреність № 56 від 17.06.21;

від 3-ї особи - участі не брали;

від органу ДВС - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011 Приватне підприємство "Каррера" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів 299 000,00 грн боргу за виконані роботи, 98 371,00 грн."збитків від інфляції", 24 599,91 грн - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів на користь приватного підприємства "Каррера" 299 000,00 грн боргу, 98 371,00 грн "інфляційних втрат", 24 599,91 грн 3 % річних, 4 219,70 грн сплаченого державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано та надіслано стягувачу наказ від 22.09.2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 рішення місцевого суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 касаційну скаргу Кіровоградської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі № 5013/1258/11 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі № 5013/1258/11 залишено без змін.

19.04.2013 до господарського суду надійшла заява Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів про перегляд рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 року по справі №5013/1258/11 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2013 заява Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів від 19.04.2013 про перегляд рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 за нововиявленими обставинами у справі № 5013/1258/11 задоволена. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 у справі №5013/1258/11 скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; стягнуто з приватного підприємства "Каррера" на користь Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів витрати на судовий збір за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 2 990,00 грн. Вказане рішення, станом на теперішній час, до апеляційної інстанції не оскаржено.

Ухвалою від 26.06.2013 наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі № 5013/1258/11 визнано таким, що не підлягає виконанню.

02.07.2021 на адресу суду надійшла скарга Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів на бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому у справі № 5013/1258/11, яка містить вимоги наступного змісту:

- поновити пропущений строк для подання скарги;

- прийняти до розгляду скаргу Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів;

- визнати бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому щодо не зняття арешту з автотранспорту, що обліковується на балансі Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, після закінчення виконавчого провадження № 30954887, неправомірною;

- зняти арешт з автотранспорту, що обліковується на балансі Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, який був накладений постановою про арешт Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ від 02.02.2012 при виконанні виконавчого провадження № 30954887, відкритого з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі№5013/1258/11.

Одночасно з поданою скаргою заявником також подано заяву про поновлення пропущеного строку для подання скарги.

Ухвалою від 07.07.2021 Кіровоградському комунальному підприємству по утриманню шляхів поновлено строк для звернення із скаргою на бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому у справі №5013/1258/11; прийнято до розгляду подану скаргу та призначено її до розгляду в засіданні на 19.07.2021.

У судовому засіданні 19.07.2021 представники стягувача, третьої особи та органу ДВС участі не брали, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце його проведення.

Представник скаржника в засіданні суду 19.07.2021 подану скаргу підтримав.

Положеннями ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України визначено що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

При розгляді скарги Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, господарський суд враховував наступне.

В обґрунтування скарги боржник зазначає, що в межах виконавчого провадження 30954887, відкритого з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі № 5013/1258/11 про стягнення з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів заборгованості у сумі 421 970,91 грн на користь приватного підприємства "Каррера". При виконанні наказу господарського суду Кіровоградської області, державним виконавцем було накладено арешт на автотранспорт, що обліковується на балансі боржника.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2013 від 26.06.2013 у справі № 2013/1258/11, наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 визнано таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з чим, державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", про що зазначено у листі відділу ДВС від 31.05.2021 № 35219/11-33.

При зверненні до Територіального сервісного центру 3541 Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області боржнику стало відомо, що арешт, який було накладено на автотранспорт Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів при виконанні ВП № 30954887 не знято.

Кіровоградське комунальне підприємство по утриманню шляхів звернулось до відділу ДВС щодо отримання матеріалів ВП № 30954887. У свою чергу, відділ ДВС повідомив, що дане виконавче провадження завершено та передано до архіву і у подальшому знищено, а отже отримати постанову про закінчення виконавчого провадження позивач у відділі ДВС не може. Боржник зауважує, що після завершення ВП № 30954887 постанова про закінчення на його адресу не надходила.

З огляду на викладене, оскільки не знятий після закінчення виконавчого провадження № 30954887 арешт порушує норми законодавства і як наслідок, права і законні інтереси Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, останнє звернулось до суду з вказаною скаргою.

19.07.2021 Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому надано суду письмові пояснення, згідно яких повідомлено, що 26.09.2013 державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 30954887, оскільки згідно ухвали від 26.06.2013 наказ Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі № 5013/1258/11 визнано таким, що не підлягає виконанню. Вказані відомості щодо виконавчого провадження № 30954887 взято з Єдиної державної системи виконавчих проваджень та більш детальної інформації орган ДВС надати не має можливості, так як виконавче провадження знищено в 2017 році.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника боржника суд зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 ГПК України).

Надаючи оцінку викладеним доводам скаржника, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, за наведеною нормою захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в позовному провадженні, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому процесуальним кодексом. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України Про виконавче провадження .

Оскільки відповідач є боржником у виконавчому провадженні, то він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 № 904/51/19, в постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №30954887) (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 п. 1 ст. 11 Закону).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Чинні положення Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 40) також передбачають, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Територіального сервісного центру 3541 Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області № 31/11/3541-1514 від 22.05.2021, на автотранспорт, який зареєстровано за Кіровоградським комунальним підприємством по утриманню шляхів накладено арешт, а саме на автомобілі:

КАМАЗ 55102, д.н.з НОМЕР_1

Сміттєвоз КО43750 МАЗ 5337, д.н.з. НОМЕР_2

Сміттєвоз КО43750 МАЗ 5337, д.н.з.

НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4

МАЗ ПМ 5337, д.н.з. НОМЕР_5

МАЗ ПМ 5337, д.н.з. НОМЕР_6

ЗАЗ 11021, д.н.з. НОМЕР_7

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_8

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_9

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_10

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_11

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_12

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_13

Сміттєвоз КО 431 К ЗІЛ 4329, д.н.з. НОМЕР_14

ЗІЛ МДК 433362, д.н.з. НОМЕР_15

МАЗ 35551, д.н.з. НОМЕР_16 ; підставами для накладення арешту слугували постанови Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому) (а.с. 32).

Судом встановлено, що у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження" (чинних на момент закриття виконавчого провадження) державний виконавець був зобов`язаний, у випадку закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасування рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ, вирішити питання про зняття арешту з коштів та/або майна боржника, чого в даному випадку зроблено не було.

За приписами ст. ст. 41, 55 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

Порушення прав та інтересів Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів полягає в обмеженні мирно володіти, розпоряджатися та користуватися своєю власністю.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Органом ДВС не надано доказів на спростування повідомлених скаржником обставин.

Суд звертає увагу на те, що бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому Розділом VI ГПК України.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням, дії відповідної норми закону.

Дана правова позиція щодо застосування норм права викладена у Постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17, від 23 листопада 2018 року по справі №489/4756/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи вищевикладене, відсутність на даний час підстав для арешту майна заявника, відсутність виконавчих проваджень щодо нього, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та її задоволення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому зняти арешт з автотранспорту, що обліковується на балансі Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, який був накладений постановою про арешт Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ від 02.02.2012 при виконанні виконавчого провадження № 30954887, відкритого з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі №5013/1258/11.

Керуючись ст. ст. 232-236, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів на бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому від 06.07.2021 у справі №5013/1258/11 задовольнити.

Визнати бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому щодо не зняття арешту з автотранспорту, що обліковується на балансі Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, після закінчення виконавчого провадження № 30954887 неправомірною.

Зобов`язати державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому зняти арешт з автотранспорту, що обліковується на балансі Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів, який був накладений постановою про арешт Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ від 02.02.2012 при виконанні виконавчого провадження № 30954887, відкритого з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2011 у справі №5013/1258/11.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити Кіровоградському комунальному підприємству по утриманню шляхів за адресою: 25001, м. Кропивницький, вул. Соборна, 5а; Приватному підприємству "Каррера" за адресою: 25009. м. Кропивницький, вул. Ростислава Чорноморченка (Зої Космодем`янської), 2; Кропивницькій міській раді за адресою: 2500, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41; Фортечному ВДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) за адресою: 25006,м. Кропивницький, вул. дворцова, 32/29 та на електронну пошту: info_kir@krm.kr.dvs.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.07.2021.

Суддя В.В.Тимошевська