Ухвала

від 23.07.2021 по справі 701/1339/19

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1339/19

Провадження №1-кп/702/13/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді : ОСОБА_1

з секретарем судового засідання: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2019 за № 12019250000000227, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 206-2, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2018 за № 12018250000000233 клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження прокурора- ОСОБА_5 ,

представника потерпілих адвоката- ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката- ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілі: ОСОБА_8 , Хілкер Хуберт, Бьокер Отто, Холенбах Райнер, Офенхаузен Герхард, представник ТОВ «Вікторія» ОСОБА_9 , представник потерпілого ОСОБА_10 , перекладач ОСОБА_11 , не з`явились,

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч.3ст.206-2,ч.1,3,4ст.358ККУкраїни (справа № 701/1339/19).

На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Органом досудового розслідування установлено, що ОСОБА_3 у вересні 2018 року, діючи умисно, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_4 із корисливих мотивів, протиправно заволодів майном ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) в тому числі часткою його засновника шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788), за наступних обставин.

Відповідно до наказу № 13/12 від 19.06.2012 ОСОБА_3 призначений на посаду директора ТОВ «Вікторія», код ЄДРПОУ 32860788.

Так, протягом 2018 року, точної дати в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 , метою якої було незаконне заволодіння майном ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, в тому числі часткою його засновника.

В подальшому, 24.09.2018 ОСОБА_3 не маючи відповідних повноважень, діючи в інтересах ОСОБА_4 всупереч інтересам засновника та в порушення положень Статуту ТОВ «Вікторія», перебуваючи у м. Черкаси склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: АДРЕСА_1 , а також часу початку зборів 09 год. 00 хв. 24.09.2018.

Відповідно до Рішення № 1/09 від 24.09.2019 на зборах вирішили: дозволити продаж частки учасника ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), належної ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) у розмірі 100 % статутного капіталу, фізичній особі ОСОБА_4 ; змінити склад учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) на наступний: ТОВ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 32860788) виходить зі складу учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), а ОСОБА_4 входить до складу учасників ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846), з часткою володіння 100 % статутного капіталу.

Продовжуючи свій злочинний умисел на підставі вказаного рішення 24.09.2018 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 перебуваючи в м. Черкаси склали фіктивний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (далі Договір купівлі-продажу частки), умови якого в частині внесення коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ТОВ «Вікторія», за купівлю корпоративних прав товариства не мали намір виконувати.

У пункті 1 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що продавець ТОВ «Вікторія» продає покупцю ОСОБА_4 свою частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.», що еквівалентно 2029800,00 гривень.

Пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу частки передбачено, що продавцю ТОВ «Вікторія» належить частка у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що ціна частки складає 100 % та відчужується за ціною 2029 800,00 гривень.

Оплата вартості Частки, вказаної у пункті 2.1 Договору, здійснюється покупцем протягом 15-ти календарних днів після підписання договору. Валютою платежу за цим договором є грошова одиниця України гривня.

У підпункті 3.2.1 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що покупець ОСОБА_4 зобов`язаний оплатити продавцю ТОВ «Вікторія» вартість Частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору та прийняти частку у власність.

У подальшому, в цей же день ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846), який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_12 , відповідно до якого: ТОВ «Вікторія» на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018 передало, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, у розмірі 100 %. Номінальна вартість цієї частки складає 2029 800,00 гривень; Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки статутного капіталу ТОВ «Вікторія.».

Після цього, переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Черкаси, склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: АДРЕСА_1 , часу початку зборів 10 год. 00 хв. 24.09.2018, а також факту присутності під час зборів діючого на той час директора ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_13 , який підтвердив свій намір щодо свого звільнення з посади і запропонував обрати на цю посаду ОСОБА_4 .

Ураховуючи вказані факти, зазначеним рішенням було призначено директором Товариства ОСОБА_4 , а також затверджена нова редакція Статуту ТОВ «Вікторія.».

Після затвердження Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, а також нової редакції Статуту Товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 близько 14.05 год. прибули до Маньківської районної державної адміністрації, де ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_3 подав державному реєстратору наступні документи: Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, Рішення учасника ТОВ «Вікторія.», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, нову редакцію Статуту ТОВ «Вікторія.», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846) від 24.09.2018.

На підставі зазначених документів державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації ОСОБА_14 здійснила наступні реєстраційні дії щодо ТОВ «Вікторія.»: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 24.09.2018 10121050006000608: зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 10121070007000608; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

У подальшому, з метою надання вказаним протиправним діям законного характеру ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складено фіктивний акт звірки розрахунків від 08.10.2018 за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018, в який внесли неправдиві відомості про те, що станом на 08.10.2018 покупець, в особі ОСОБА_4 здійснив повний розрахунок із Продавцем ТОВ «Вікторія», в особі ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018, шляхом передачі готівкових грошових коштів у розмірі 2029 800,00 гривень.

Однак, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 факту отримання коштів від ОСОБА_4 за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» від 24.09.2018 за період з 01.09.2018 по 31.03.2019 не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 заволодів майном товариства, в тому числі часткою 100 % статутного капіталу ТОВ «Вікторія.», засновником якого є ТОВ «Вікторія», що складає відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 10118 500,00 гривень, чим завдав шкоди ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) на вказану суму, що більш ніж в 11485 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим заподіяв останньому велику шкоду.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з директором ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці на території м. Черкаси, в листопаді 2018 року, але не пізніше 13.11.2018, переслідуючи умисел на розірвання договорів суборенди 159 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах с. ЗюбрихаМонастирищенського району Черкаської області, склали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, а саме 159 угод б/н від 13.11.2018 про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених у 2016 році між ТОВ «Вікторія.» код ЄДРПОУ 38543846 (суборендодавець) та ТОВ «Вікторія» код ЄДРПОУ 32860788 (суборендар), в реквізити яких, достовірно знаючи, що з 10.10.2018 ОСОБА_3 не є керівником ТОВ «Вікторія» та не має законних повноважень підписувати офіційні документи від імені даного товариства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесли недостовірні відомості про те, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «Вікторія». Після цього вищевказані 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 13.11.2018 були підписані ОСОБА_3 від імені ТОВ «Вікторія» та ОСОБА_4 від імені ТОВ «Вікторія.», а також посвідчені печатками вказаних підприємств.

В подальшому, 13.11.2018 зазначені 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок були подані ОСОБА_4 приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_15 для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

07.06.2021 Монастирищенським районним судом Черкаської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 строком на 60 діб, до 05.08.2021 з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн.

Санкцією злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, який відноситься до категорії тяжких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна.

Метою обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 є порушення вимог ч. ч. 6, 7 ст. 182 КПК України, зокрема обвинувачений зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати суду документ, що це підтверджує. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На цей час ОСОБА_3 або його заставодавець не здійснили жодної дії, спрямованої на виконання (часткове виконання) ухвали суду в частині внесення застави.

Крім того, метою обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Таку поведінку можливо спрогнозувати, враховуючи попередні дії підозрюваного (обвинуваченого), які полягали у систематичній неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи зазначені обставини, а також покарання, яке передбачене ч. 3 ст. 206-2 КК України є мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, у останнього відсутнє постійне місце роботи чи навчання, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, в тому числі, відсутність осіб, що перебувають на його утриманні.

ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (засуджений Любомльським районним судом Волинської області 28.03.2017 за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 30005 грн) Також, ОСОБА_3 має документи для виїзду за кордон та у 2019 році виїжджав за межі України.

Установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, перебував у розшуку, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, має негативну репутацію, виїжджав за межі України в 2019 році, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватись від суду в тому числі шляхом виїзду за межі України, а також вчиняти нові злочини.

Крім того, судом встановлено беззаперечний факт в тому, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, в тому числі тяжкого злочину, направлених на порушення нормального існування інституту власності як частини економічних відносин та основ економічної системи держави, внаслідок чого було завдано збитків громадянам Федеративної Республіки Німеччина (іноземним інвесторам) більш як на 2000000 гривень.

Разом з тим, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вказане підтверджується способом вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонамикримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Установлено, що адвокатом потерпілого ОСОБА_10 у попередніх судових засіданнях до кримінального провадження, було долучено копію обвинувального акту, затвердженого 17.12.2020 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.

Вказані обставини в сукупності з іншими обставинами дають підстави вважати про можливу негативну поведінку обвинуваченого у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Станом на час звернення до суду з вказаним клопотанням, ризики, наведені у ньому, які передбачено ст. 177 КПК України мають місце та продовжують існувати.

Враховуючи той факт, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як, тримання під вартою не може запобігти ризикам, наведеним у клопотанні, виникла необхідність у продовженні стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу увигляді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 закінчується 05.08.2021, з метою проведення об`єктивного, повного та всебічного судового розгляду по даному кримінальному провадженню просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 2 017 050 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, з мотивів, які у ньому наведено. Крім цього, пояснив, що підставами для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначено обставини, які існували на момент обрання йому вказаного запобіжного заходу та його продовження. За цей час будь-які обставини не змінилися і саме тому нові обставини не зазначені в клопотанні.

Представник потерпілих адвокат - ОСОБА_6 підтримав подане прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначив, що в даному кримінальному провадженні не досліджені на даний час всі докази, що заперечує обвинувачений.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечив та пояснив, що він з`являвся на виклики до органу досудового розслідування та суду. Органи досудового розслідування надсилали йому кореспонденцію за адресою за якою він не був зареєстрований та не проживав, а тому він відповідно не міг знати про виклики до органу досудового розслідування. Він не має зареєстрованого місця проживання, оскільки вже тривалий час перебуває під вартою. Також він на даний час не працевлаштований, оскільки не може цього зробити через перебування під вартою. До цього він постійно працював та заробляв кошти. Він має родину, батька, матір, братів, дружину та дітей. За помилку, яку він вчинив раніше він поніс покарання. Крім цього здав свій закордонний паспорт для виїзду за кордон слідчому. Наміру переховуватися він не має, а навпаки в законний спосіб бажає довести свою невинуватість. За практикою ЄСПЛ міра покарання яка загрожує особі не може бути приводом для обрання відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За кордон він виїжджав до того як йому стало відомо про кримінальне провадження відносно нього. Розмір застави, яку просить прокурор у своєму клопотанні, є непомірним для нього. Злочин у вчиненні якого його обвинувачують не пов`язаний зі спричиненням шкоди життю чи здоров`ю людини, а є економічним злочином. Злочин у вчиненні якого його обвинувачують є закінченим, а тому продовжити його, як зазначає в клопотанні прокурор, він не має можливості. Він має місце проживання в будинку дружини, а тому просить суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави, оскільки визначений судом для нього є непомірним.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу або розміру застави та вважає, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення. Крім цього посилався на наявність доказів, які спростовують пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат - ОСОБА_7 підтримав клопотанняобвинуваченого прозміну запобіжногозаходу назапобіжний західне пов`язанийз триманнямпід вартоюта зменшеннярозміру застави.Крім цьогопояснив,що судомвже дослідженідокази,зокрема письмовіматеріали справита допитанийсвідок ОСОБА_13 ,які вказуютьна недоведеністьорганом досудовогорозслідування висунутоїпідозри обвинуваченому.Крім цього,прокурором вклопотанні взагаліне обґрунтованочому будь-якийінший запобіжнийзахід неможе бутизастосовано дообвинуваченого.Повністю підтримуєпозицію свогопідзахисного вчастині заявленняним клопотанняпро змінузапобіжного заходуі обраннязапобіжного заходуне пов`язаногоз триманнямпід вартою.

В судове засідання представник ТОВ «Вікторія» ОСОБА_9 , перекладач ОСОБА_11 не з`явились по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Потерпілі Хілкер Хуберт, Бьокер Отто, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися. Подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася. Подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Станом на 23.07.2021 кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не завершено та не може бути завершено до спливу строку тримання ОСОБА_3 під вартою. В судовому засіданні наразі триває дослідження доказів потерпілих.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід увигляді триманняпідвартоюнеможе бутизастосований, окрім якдоранішене судимої особи, якапідозрюєтьсяабообвинувачуєтьсяувчиненні злочину,за який законом передбачено покаранняувиді позбавленняволінастрокпонад п`ятьроків.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206 2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 206 2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

За змістом ст. 177КПКУкраїни підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.206-2, ч. 3 ст.358, ч. 2 ст.366 КК України, доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.206-2, ч. 3 ст.358, ч. 2 ст.366КК України. Вказані докази були досліджені при обранні ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а в подальшому неодноразово і при вирішенні питання про продовження строку тримання його під вартою.

Суд вважає, що посилання сторони захисту на дослідження в судовому засіданні доказів зокрема письмових матеріалів справи, а також допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , що на думку сторони захисту вказує на недоведеність пред`явленої обвинуваченому підозри, не є обставинами, які на цій стадії кримінального провадження заперечують можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки питання винуватості чи не винуватості у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, а також питання належності та допустимості доказів, їх оцінки, за відсутності клопотання сторони кримінального провадження про їх очевидну недопустимість, вирішується судом в нарадчій кімнаті за результатами розгляду кримінального провадження при постановленні остаточного рішення у справі. Саме сприянню встановлення істини у справі, винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення й покликаний запобіжний захід, питання про продовження якого вирішується судом.

Разом з тим, в судовому засіданні судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 його право, у відповідності до вимог КПК України, подати до суду докази, в розрізі розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, які б могли вплинути на прийняте судом рішення з питання продовження чи відмову в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , але наданим судом правом сторона захисту не скористалася. Будь-яких нових доказів до суду подано не було.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06.02.2020 застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 1050 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн та встановлено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу неодноразово підтверджувалися: ухвалами Монастирищенського районного суду Черкаської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під головуванням судді ОСОБА_1 від 23.06.2020, 05.10.2020, 23.11.2020, 14.01.2021, 02.03.2021, під головуванням судді ОСОБА_18 від 19.04.2021.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 від 17.08.2020 оскаржена стороною захисту у встановленому законом порядку та залишена без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.10.2020.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 від 07.06.2021 оскаржена стороною захисту у встановленому законом порядку та залишена без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05.07.2021.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14.01.2021 судом підтверджено ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Мета застосування запобіжного заходу визначена в ч. 1ст. 177 КПК України та полягає в забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, крім іншого за п. п. 1,5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за одне із яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Зазначена обставина може бути вагомим мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

У рішенніпо справіWпроти Швейцаріївід 26.01.1993року ЄСПЛвказав,що врахуваннятяжкості злочинумає свійраціональний зміст,оскільки вонасвідчить проступінь суспільноїнебезпечності цієїособи тадозволяє спрогнозуватиз достатньовисоким ступенемімовірності їїповедінку,беручи доуваги,що майбутнєпокарання затяжкий злочинпідвищує ризиктого,що підозрюванийможе ухилитисьвід слідства. Крім цього, Європейський суд з прав людини, у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, що спростовує посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на неможливість врахування, в сукупності з іншими обставинами, тяжкість злочину в якому особа обвинувачується та ймовірну міру покарання, яка загрожує особі у разі визнання її винуватою.

Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, як наслідок був оголошений та перебував у розшуку, що підтверджується відповідною ухвалою.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про здачуним закордонногопаспорту слідчомуне єбезумовною підставоюдля зменшеннячи відсутностіризику переховуватисьвід суду,враховуючи цесуд погоджуєтьсяз доводамисторони обвинувачення,що такийризик,заявлений підчас застосуваннядо ОСОБА_3 запобіжного заходу,та продовженнязапобіжного заходу,не зменшився, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватися від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України.

Крім цього, суд вважає, що продовжує існувати можливість того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вказане підтверджується способом вчинення та системністю інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що основним безпосереднім об`єктомзлочину, передбаченого ст. 206-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 органом досудового розслідування, є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, свобода підприємницької діяльності, адодатковим власність. Вчинення дій, які передбачені ст. 206-2 КК України суттєво підривають економічну безпеку держави, негативно впливають на міжнародний імідж країни, що суттєво знижує її інвестиційну привабливість та становить високу суспільну небезпеку, що спростовує посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на неможливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою через відсутність спричинення даним злочином шкоди здоров`ю чи життю особи.

Тримання собипідвартоюзавждиможебутивиправдано,занаявностіознактого,щоцього вимагаютьсправжніінтересисуспільства,які,незважаючинаіснуванняпрезумпціїневинуватості,переважаютьінтересизабезпеченняповагидоособистоїсвободи.

Згідно практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В сукупності з іншими обставинами, на виконання вимог ст. 178 КПК України, судом також враховується, що ОСОБА_3 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, немає міцних соціальних зав`язків, зокрема немає неповнолітніх дітей чи інших утриманців, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідно було досліджено та знайшло своє підтвердження при обранні йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, розмір майнової шкоди у кримінальному провадженні, який становить понад 2000 000 грн.

При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3ст. 199 КПК України).

Обвинувачений в судовому засіданні посилається на наявність в нього міцних соціальних зв`язків, зокрема наявності дружини, дітей, батьків, братів. Разом з тим, суд вважає, що наявність в обвинуваченого дружини, дітей дружини, батьків, братів як самостійна підстава не є достатньою для запобігання ризикам, які описані вище та не може гарантувати виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

З урахуванням вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні, а стороною захисту суду не надані.

За вказаних вище обставин суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , яке підтримане захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід відмовити.

Суд вважає, що посилання прокурора в клопотанні про продовження строку тримання під вартою на наявність пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, не може в даному випадку обґрунтовувати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст. 177 КПК Українив силу вимог ч. 1ст. 62 Конституції України, відповідно до якої,особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, про що суд неодноразово зазначав в попередніх ухвалах.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та доцільності зміни запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зменшення розміру застави, оцінивши доводи всіх учасників судового засідання, з огляду на наведені обставини обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, з урахуванням обставин наведених сторонами кримінального провадження, суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_3 , на строк 60 днів, тобто до 20.09.2021 включно із визначенням розміру застави, відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У рішенні від 12.03.2009 у справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07 ЄСПЛ вказав, що «... сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів... іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Розмір застави,згідно вимогч.4ст.182КПК Українита практикиЄСПЛ,повинен визначатисятим ступенемдовіри,при якомуперспектива втратизастави увипадку ухиленнявід слідствата суду,буде достатнімстимулюючим засобом,щоб уособи,щодо якоїзастосовано заставу,не виникалобажання сховатися.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає про непомірність застави визначеної судом в попередніх ухвалах суду.

Виходячи зі змісту ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5ст. 182 КПК Українипередбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину.

При визначенні розміру застави суд враховує надані стороною захисту в попередніх судових засіданнях докази матеріального стану обвинуваченого ОСОБА_3 , але також враховує і обставини пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення органом досудового розслідування у вчиненні інкримінованих йому злочинів, можливий розмір заподіяної шкоди, який за обвинуваченням визначено в розмірі 2029800,00 гривень, ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом, які описані вище та вважає, що з урахуванням наведених вище обставин саме розмір застави в 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків.

Суд вважає, що розмір застави в 38000 грн за обставин описаних вище не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, а тому не може бути задоволено клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави обвинуваченому.

Враховуючи зазначене вище, на підставі ст. 182,183 КПК України, суд вважає, що заставу необхідно визначити в розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченихКПК України, з покладенням на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 183, 184, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задоволити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, починаючи з 23 липня 2021 року до 20 вересня 2021 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн., у випадку внесення якої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти.

У випадку внесення застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього строком на 60 днів з дня внесення застави наступних обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно нього;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження відносно нього;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Застосування електронного засобу контролю здійснюється слідчим або уповноваженими працівниками органу поліції визначеного слідчим.

Роз`яснити ОСОБА_3 та заставодавцю (якщо особа буде відмінна від ОСОБА_3 ), що у разі якщо ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшення розміру застави, відмовити повністю.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 адвокату ОСОБА_7 , прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", начальнику ІТТ № 2 ГУНП в Черкаській області.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 27 липня 2021 року о 10 год 00 хв.

Суддя ОСОБА_1