Справа № 761/20161/21
Провадження № 2/369/4832/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра і гарантія", АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО", треті особи приватний нотаріус Пономарьова Дар`я Володимирівна, ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування реєстрації, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просить накласти арешт із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 109.8 м.кв., яка належить АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра і гарантія", АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО", треті особи приватний нотаріус Пономарьова Дар`я Володимирівна, ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування реєстрації у якій просить суд:
- визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.11.2020, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., за реєстраційним номером 2299 недійсним;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем-2, проведену відповідно договору купівлі-продажу від 20.11.2020, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., за реєстраційним номером 2299;
- відновити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності серій НОМЕР_1 , виданого 15.05.2014 реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.05.2014 за номером 21675645, номер запису про право власності 5661883, згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 360757032224 від 16.05.2014, виданого Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області або за наявністю укладеного у встановленому законом порядку договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2014 - за позивачем.
Заявник зазначає, що 21.03.2008 між позивачем та ПАТ Комерційний банк Надра укладено Кредитний договір № 242/П/99/2008-840 в іноземній валюті. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між позивачем та ПАТ Комерційний банк Надра , з іншої, укладено договір іпотеки від 04.06.2014, згідно з яким в іпотеку передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . загальною площею 109.8 м.кв.
Предмет іпотеки належав позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серій НОМЕР_1 , виданого 15.05.2014 реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.05.2014 за номером 21675645, номер запису про право власності 5661883, згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 360757032224 від 16.05.2014, виданого Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.
У період дії кредитного договору та договору іпотеки позивач сумлінно виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами до моменту припинення фактичної діяльності ПАТ Комерційний банк Надра .
05.06.2015 рішенням Національного банку України ПАТ Комерційний банк Надра ліквідовано.
Від ПАТ Комерційний банк Надра або від його правонаступників дотепер позивачу не надходило жодного повідомлення щодо подальшого виконання умов Кредитного договору № 242/П/99/2008-840 та договору іпотеки від 04.06.2014.
Про подальше відступлення права вимоги за зобов`язаннями за вказаними кредитним та іпотечним договорами ПАТ Комерційний банк Надра позивачу нічого не відомо. В супереч вимог ст. 24 Закону України Про іпотеку , жодного повідомлення позивачу - позичальнику за кредитним договором, поручителям та іпотекодавцю, відповідно до договору іпотеки, не надходило та не було відомо про зміну кредиторів.
17.12.2020 з Державного реєстру речових прав позивачу стало відомо про зміну іпотекодержателя 04.06.2014 з ПАТ Комерційний банк Надра на ТОВ "Фінансова компанія "Довіра і гарантія" код 38750239, а також посвідчення 20.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. договору купівлі-продажу № 2299 від 20.11.2020, відповідно до якого право власності на об`єкт нерухомості - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО".
Позивач вважає, що вказані дії здійснено з порушенням укладеного іпотечного договору, норм ЦК України, Закону України Про іпотеку .
Заявник вважає, що існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у справі, оскільки вказане майно може бути відчужено на користь третіх осіб.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом, яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.
При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).
Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги, що на теперішній час між сторонами існує спір щодо квартири АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що забезпечення позову, шляхом арешту даного об`єкту нерухомості, має підстави, а відтак заява підлягає задоволенню.
Враховуючи, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а також відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати зустрічне забезпечення.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначено ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 154, 353-354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 109.8 м.кв., яка належить АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО".
Дана ухвала відповідно до Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про боржника: Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АСПО", код ЄДРПОУ 43848459, адреса: вул. Щекавицька, 9-а, м. Київ.
Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Ковальчук
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2021 |
Оприлюднено | 28.07.2021 |
Номер документу | 98594259 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Ковальчук Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні