Ухвала

від 27.07.2021 по справі 500/3330/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 липня 2021 року

м. Київ

справа № 500/3330/16-ц

провадження № 61-11500ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 09 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс , товариства з обмеженою відповідальністю Мігфінанс про визнання недійсними пункту договору ,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

товариство з обмеженою відповідальністю Укрфінанс (далі -

ТОВ Укрфінанс ) подало касаційну скаргу (надійшла 12 липня 2021 року) на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року у вказаній справі.

Вказана касаційна скарга, не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки порушено вимоги частини другої статті 392 ЦПК України - не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) та не вказано всі судові рішення, що оскаржуються у прохальній частині касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції.

Заявник подає касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просить змінити рішення суду першої інстанції .

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано несправедливими положення пункту 7.2 договору позики

№ 2014-01-02021 від 18 жовтня 2014 року, укладеного між ТОВ Мігфінанс та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним пункт 7.2 договору позики № 2014-01-02021 від 18 жовтня 2014 року, укладеного між ТОВ Мігфінанс та ОСОБА_1 .

Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Укрфінанс залишено без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року залишено без змін.

Згідно статті 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Судом апеляційної інстанції було переглянуто рішення суду першої інстанції у повному обсязі та за наслідками апеляційного перегляду справи рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Таким чином, ТОВ Укрфінанс слід конкретизувати свої вимоги та викласти прохальну частину касаційної скарги у відповідності до повноважень суду касаційної інстанції, які передбачені статтею 409 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не може за власною ініціативою формулювати замість скаржника вимоги поданої касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу ; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою

статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга ТОВ Укрфінанс не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою та частиною третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрфінанс на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 серпня

2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта