Ухвала

від 26.04.2010 по справі 2333

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-2333/2010 рік Головуючий 1 інстанці ї: Богдан М.В.

Категорія: інші Доповідач: Ситні к О.М.

У Х В А Л А

ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року м. Харків

Колегія суддів судової пал ати у цивільних справах апел яційного суду Харківської об ласті у складі:

Головуючого, судді Овсянні кової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Довгаль Г .П.

За участі секретаря Черниш К.В.,

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні у залі суд у відповідно до вимог закону України від 18 лютого 2010 року „П ро внесення змін до деяких за конодавчих актів України щод о підвідомчості справ, пов' язаних із соціальними виплат ами” цивільну справу за позо вом ОСОБА_1 до УПФУ у Комін тернівському районі м. Харко ва про поновлення пропущено го строку та зобов' язанн я здійснити донарахування та виплату недосплаченої д ержавної соціальної допомог и дитині війни за 2007-2009 р.р.,

за апеляційною скаргою упр авління Пенсійного Фонду Укр аїни ( далі УПФУ) у Комінтернів ському районі м. Харкова

на постанову Комінтернівс ького районного суду м. Харко ва від 25 січня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

До суду надійшов адмініст ративний позов ОСОБА_1 у я кому вона вказувала, що народ илася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст. 1 Закону Укра їни за № 2195-IV від 18 листопада 2004 ро ку „Про соціальний захист ді тей війни” має відповідний с татус дитини війни. За ст. 6 вка заного закону з 1 січня 2006 року йому мала виплачуватися щомі сячна соціальна допомога у р озмірі 30% мінімальної пенсії з а віком, однак у 2007-2009 роках така допомога не виплачувалася.

Законами „Про Державний бю джет на 2006 рік” та „Про Державн ий бюджет на 2007 рік” було призу пинено дію ст. 6 Закону № 2195-IV. Одн ак за рішенням Конституційно го Суду України з 9 липня 2007 рок у вказана стаття закону „Про державний бюджет на 2007 рік” бу ла визнана неконституційною , тому дія статті 6 Закону № 2195-I відновлена. У 2008-2009 роках також м ала нараховуватися вказана д опомога.

Просила, враховуючи розмір мінімальної пенсії, стягнут и з УПФУ 3089,10 грн. соціальної доп омоги та поновити пропущений строк для звернення до суду.

Представник УПФУ проти поз ову заперечував.

Справа розглянута за норма ми КАС України у порядку пись мового провадження.

Постановою Комінтернівськ ого районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року позов задов олено частково. Визнано прот иправною бездіяльність УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова. Зобов' язано УПФУ здійснити ОСОБА_2 перера хунок пенсії з підвищенням ї ї на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановлено го ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов' язкове пенсі йне страхування” з 9 травня 2007 р оку по 31 грудня 2007 року та з 22 тра вня по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Не погоджуючись з висновка ми суду першої інстанції, УПФ У подали апеляційну скаргу, у якій просили постанову суду скасувати та відмовити у поз ові, посилаючись на ті обстав ини, що ст. 7 закону за № 2195-IV пере дбачалося фінансування соці альних виплат за рахунок кош тів Державного бюджету, одна к Державний бюджет такого фі нансування не передбачав, а к ошти Пенсійного Фонду формую ться із чітко визначених дже рел відповідно до закону „Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування” з а № 1058 і щороку затверджується Кабінетом Міністрів України . Вказані кошти ПФУ за ч. 2 ст. 72 н азваного закону не включають ся до Державного бюджету Укр аїни і їх витрата на виплату т акого підвищення пенсії не п ередбачено, відповідно до ч.1 с т. 73 закону №1058 надано вичерпни й перелік видів виплат на які можуть бути спрямовані кошт и ПФУ і за ст. 63 закону №1058 на інш і цілі ці кошти направлені бу ти не можуть. Також вважали, щ о розмір мінімальної пенсії, з якого має вираховуватися с оціальна гарантія, повинен в становлюватися окремо і не м оже прийматися до уваги розм ір мінімальної пенсії за вік ом, встановлений відповідно до закону №1058.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, вивчивши мат еріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, в важає, що вона задоволенню не підлягає.

Позивач, як достовірно вста новлено судом першої інстанц ії, отримує пенсію за віком та відноситься до категорії гр омадян, яким встановлено ста тус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України „Про соці альний захист дітей війни”.

Статтею 6 Закону України „П ро соціальний захист дітей в ійни” за № 2195-IV ( далі Закон № 2195-IV) , у редакції, чинній на час вини кнення спірних правовідноси н, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічн е грошове утримання чи держа вна соціальна допомога, що ви плачуються замість пенсії, п ідвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

За п.12 ч.1 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2007 рік було призупинено з урах уванням ст. 111 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” . Однак, рішенням Кон ституційного Суду України ві д 9 липня 2007 року за №6-рп/2007 визнан о такими, що не відповідають К онституції України ( є неконс титуційними) положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік”. Тобто, п.12 ст. 71 та ст. 111 Зако ну України „Про Державний бю джет України на 2007 рік” втрати ли чинність з дня ухвалення К онституційним Судом України рішення про їх неконституці йність, що передбачено ч.2 ст. 152 Конституції України і вказа ні правовідносини регулюють ся згідно ст. 6 закону № 2195-IV у ред акції закону, що діяла до 1 січ ня 2007 року.

Законом України „Про Держа вний бюджет України на 2008 рік” було зупинено дію ст. 6 закону за № 2195-IV, однак рішенням Консти туційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 визнан і такими, що не відповідають К онституції України положенн я п.41 р.2 Тобто, п.41 р.2 Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни” втратили чинність з дня ухвалення Конституційни м Судом України рішення про ї х неконституційність, що пер едбачено ч.2 ст. 152 Конституції У країни і вказані правовіднос ини регулюються згідно ст. 6 за кону № 2195-IV. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові особи зобов' язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

Щодо права позивача на от римання підвищення до пенсії в 2009 році, то Законом України « Про державний бюджет на 2009 рік » дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» не зупинено.

Суд першої інстанції відп овідно до ч.3 ст. 2 КАС України, о скільки справа, на час провад ження у суді першої інстанці ї, підлягала розгляду у поряд ку адміністративного судочи нства, правомірно виходив з т ого, що УПФУ, як орган, якому де леговано повноваження щодо п ризначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно діят и у відповідності з вимогами ст. 6 закону № 2195-IV і здійснити ві дповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї нор ми не була зупинена, тобто з 9 л ипня 2007 року, але у порушення ци х вимог, таких нарахувань не п роводило, чим і допустило про типравну бездіяльність, про що обґрунтовано зазначено у рішення суду першої інстанц ії.

Суд першої інстанції обґру нтовано посилався на ст. 28 зак ону України „Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування” у контексті ви значення розміру мінімально ї пенсії за віком, як бази для розрахунку підвищення пенсі ї, довічного утримання чи дер жавної соціальної допомоги, передбаченого ст. 6 закону № 2195- IV, з посиланням на ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мі німум”. Таким чином, посиланн я особи, яка подала апеляційн у скаргу, на відсутність меха нізму визначення розміру мін імальної пенсії за віком, яки й би слугував базою для розра хунку соціальної гарантії, н е відповідає дійсності і спр остовується вищевказаними з аконами України.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на ту обст авину, що чинним законодавст вом не передбачено покладенн я обов' язку на органи ПФУ на раховувати підвищення пенсі ї, передбачене ст. 6 № 2195-IV. Однак, в ідповідно до закону України „Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаєт ься районними управліннями П ФУ за місцем проживання пенс іонерів. Згідно Положення пр о Пенсійний Фонд України, зат вердженого Указом Президент а України від 1 березня 2002 року за №121/2001 на ПФУ покладено обов' язок щодо призначення пенсії , підготовки документів для ї ї виплати, забезпечення своє часного і у повному обсязі фі нансування та виплату пенсій .

П.1.1 Положення про управлінн я Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у мі стах, затвердженого постанов ою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року за №8-2, вказані управлін ня є органами ПФУ і утворюють систему органів ПФУ та мають завданням призначення та ви плату пенсій. Таким чином, обо в' язок по нарахуванню і вип латі доплати, передбаченої с т. 6 закону № 2195-IV покладено саме на органи ПФУ.

Безпідставним є посилання відповідача на можливість н ецільового використання кош тів ПФУ, оскільки судом не ухв алювалося рішення про провед ення виплат з власних джерел фінансування ПФУ. Доводи від повідача щодо відсутності бю джетного фінансування допла т, передбачених законом № 2195-IV, н е можуть бути підставою для с касування постанови суду та відмови у позові, оскільки пи тання фінансування цих видат ків не є предметом даного спо ру, а реалізація особою права , що пов' язане з отриманням б юджетних коштів, яке базуєть ся на спеціальних та чинних н а час виникнення спірних пра вовідносин нормативно-право вих актах національного зако нодавства, не може бути поста новлена у залежність від бюд жетних асигнувань.

Висновки суду першої інста нції є законними і обґрунтов аними, а доводи апеляційної с карги цих висновків не спрос товують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суд дів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу УПФУ у К омінтернівському районі м. Х аркова відхилити.

Постанову Комінтернівськ ого районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року залишити бе з змін.

Ухвала набирає чинності з м оменту її проголошення, але м оже бути оскаржена до Верхов ного Суду України протягом 2 м ісяців від дня набрання нею з аконної сили.

Головуючий, суддя

Судді