Ухвала

від 28.07.2021 по справі 300/1052/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" липня 2021 р. справа № 300/1052/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,

представника заявника Бондаренко К.О.,

представника відповідача Яшан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.09.2020 у справі за його позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 24 рішення сесії Івано-Франківської міської від 18.12.2019 за №404-34, зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.07.2021 звернувся в суд із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідно до змісту якої просить суд зобов`язати Івано-Франківську міську раду подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду від 14.09.2020, у порядку, визначеному статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що боржником на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в задоволенні котрої міською радою відмовлено в затвердженні проекту землеустрою. Заявник вважає, що міська рада протиправно не виконує рішення суду, котрим зобов`язано ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлових приміщень.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала з підстав викладених в ній.

Представник Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні вимоги заяви не визнала та вказала, що за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , 29.04.2021 міською радою прийнято рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлових приміщень. Вважає, що рішення суду виконане, просила в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника Івано-Франківської міської ради, розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю, дослідивши в сукупності наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №300/1052/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021, визнано протиправним та скасовано пункт 24 рішення Івано-Франківської міської ради (34 сесія) сьомого демократичного скликання від 18.12.2019 №404-34 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0131 га для обслуговування нежитлових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Івано-Франківську міську раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 та ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (т.1, 148-158, 219-227).

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 набрало законної сили 26.01.2021.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 370 Кодексу визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 Кодексу. Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, вказана стаття визначає один із засобів контролю за виконанням судового рішення та встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі з метою забезпечення його повного, правильного, своєчасного виконання.

Як уже зазначено вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 зобов`язано Івано-Франківську міську раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 та ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Суд наголошує, що оскільки судом в рамках спірних правовідносин було встановлено, що відмова у затвердженні проекту землеустрою з формальних підстав є повторною і визнана протиправною у судовому порядку, що вказує на протиправність поведінки відповідача, а також створює перешкоди у реалізації заявнику гарантованого йому законодавством права, то в даному випадку суд вважав належним і ефективним способом захисту порушеного права - саме ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Посилання відповідача на виконання ним судового рішення, суть виконання якого, на думку міської ради, полягало у прийнятті і виготовленні письмового рішення про розгляд заяви, яким її задоволено або відмовлено у задоволенні, суд розцінює як спробу відповідача по справі ухилитися від виконання судового рішення, яким вирішено зобов`язати суб`єкта владних повноважень ухвалити рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що на засіданні Івано-Франківської міської ради, яке відбулося 29.04.2021 була повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлових приміщень. За наслідками розгляду цієї заяви міською радою прийнято рішення №184 в п.39 якого вирішено відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.2, а.с.6-7).

З огляду на вищевикладені обставини справи суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень - Івано-Франківською міською радою, свідомо всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення суду, яке набрало законної сили, в повному обсязі не виконане.

Разом з тим, суд зауважує, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, тобто зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі "Soering vs UK" (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Конвенції.

Суд, враховуючи принцип пріоритету норм Конституції України, верховенства права та його застосуванні відповідно до практики ЄСПЛ, вважає наявними підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, так як наявні належні, допустимі та достатні докази, що відповідач не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого строку. Примусове виконання рішення суду в цій справі забезпечується органом державної виконавчої служби, але не виключає встановлення судового контролю за виконанням рішення за наявності факту невиконання такого.

Отже, за наведених підстав та вказаних правових норм, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 382, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №300/1052/20 - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №300/1052/20.

Зобов`язати Івано-Франківську міську раду подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду не пізніше одного місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №300/1052/20.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Ухвала складена в повному обсязі 29.07.21.