Ухвала

від 21.07.2021 по справі 640/19762/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/19762/15-ц

н/п 4-с/953/17/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2021 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Єкімової Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник: ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив:

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ісаєвої Єлизавети Андріївни від 03.03.2021 в рамках виконавчого провадження № 59349399 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим листом про стягнення солідарно, в тому числі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп.;

- визнати неправомірною діяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 59349399 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим листом про стягнення солідарно, в тому числі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп., щодо невиконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2016 у цивільній справі № 640/19762/15-ц;

- зобов`язати державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 59349399 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим листом про стягнення солідарно, в тому числі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп., невідкладно належним чином в повному обсязі виконати рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2016 у цивільній справі № 640/19762/15-ц;

- винести окрему ухвалу, якою направити до органів прокуратури частину матеріалів цієї справи, достатню для внесення інформації про злочин державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 59349399 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим листом про стягнення солідарно, в тому числі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп., в ЄРДР та подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності за бездіяльність, відповідальність за яку передбачена ч.2 ст.382 КК України;

- стягнути з Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ - 34952461) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) понесені ним та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 2 560 грн. 00 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 справу передано судді Лисиченко С.М.

Розгляд скарги неодноразово відкладався у зв`язку з невиконанням Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвали суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження № 59349399 про стягнення солідарно, в тому числі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп. - для огляду, та копії цього виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи.

Стягувачем ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено до суду заяву про відмову від скарги, яка надійшла на адресу суду 15.07.2021. В обґрунтування заяви стягувач ОСОБА_1 зазначив, зокрема, що у зв`язку з частковим задоволенням старшим державним виконавцем Московського ВДВС у м. Харкові міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Ісаєвою Є.А. його вимог шляхом вчинення дій, спрямованих на виконання рішення районного суду від 01 грудня 2016 року по цивільній справі № 640/19762/15-ц - предмет спору наразі відсутній. За таких обставин, стягувач ОСОБА_1 визнає факт відсутності наразі предмета спору, у зв`язку з відмовитися вимог, заявлених у скарзі. Разом з цим, прохає суд стягнути з Московського ВДВС у місті Харкові на його користь понесені судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2560 грн. 00 коп.

Стягувач у судове засідання, яке призначене на 21.07.2021, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

Боржник ОСОБА_2 та представник Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання, яке призначене на 21.07.2021, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положеньч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, вивчивши подану заяву дослідивши матеріали, які були додані до скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина 1 статті 10 ЦПК України).

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими розділом VII положення якого, передбачають судовий контроль за виконанням судових рішень.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу про: визнання оскаржуваних рішень, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); відмову в задоволені скарги, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволені його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника ( ст. 452 ЦПК України)

Враховуючи те, що положення розділу VII не передбачає порядок розгляду заяви про відмову стягувача від скарги, а також питання про розподіл між сторонами судових витрат, за результатами розгляду такої заяви, суд вважає за необхідне розглянути заяву ОСОБА_1 з додержанням загальних правил ЦПК.

Так, відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відмова від заявлених вимог за ініціативою заявника на будь-якій стадії процесу, є процесуальним правом, передбаченим ч.2 ст. 49 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відмову від скарги, не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує свої вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі з відповідача.

Як було встановлено судом, заявник подав заяву про відмову від скарги після винесення 21.05.2021 державним виконавцем Московського ВДВС ВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) постанови про відмовлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №640/19762/15-ц, тобто після скасування державним виконавцем рішення, яке оскаржувалося ОСОБА_1 в суді.

Згідно положень частин 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Суд з огляду на принцип диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19.

Судом встановлено, що заявником на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 2560 грн. 00 коп. надано:

-договір про надання правничої допомоги № 01-16/03-21 від 16.03.2021, укладений між адвокатом Поліщуком Олегом Леонтійовичем та Подвезьком А.В., зі змісту якого вбачається, що адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу з підготування, складення та виготовлення в Київський районний суд м. Харкова скарги на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження № 59349399 за виконавчим листом про стягнення солідарно, в тому числі з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних за користування позикою в розмірі 56 919 грн. 00 коп. та неустойку в розмірі 72 000 грн. 00 коп., а всього 128 919 грн. 00 коп. та ведення справи аж до її остаточного вирішення (а.с. 220 тому № 1).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що за домовленістю сторін вартість послуг виконавця за цим Договором буде визначатися за погодинним розміром наступним чином: за одну витрачену годину роботи виконавця - клієнт зобов`язаний сплатити 1280 грн. 00 коп. (а.с. 220 тому №1 (на звороті);

-калькуляцію - розрахунку (Додаток №1 до Договору № 01-16/03-21 про надання правової допомоги від 16.03.2021), відповідно до даних якої, загальна вартість виконаної адвокатом Поліщуком О.Л. роботи (наданих послуг) складає 2560 грн. 00 коп. (а.с. 221 тому № 1).

На підтвердження виконання умов вказаного договору суду надано актом приймання-передачі послуг з правової допомоги від 16.03.2021 (а.с. 222 тому № 1).

Крім того, заявником на підтвердження факту перерахування на рахунок адвоката грошової винагороди за надання правничої допомоги за Договором 01-16/03-21 від 16.03.2021 у розмірі 2560 грн. надано платіжне доручення № TS203773 від 16.03.2021 (а.с. 224 тому № 1).

Вказане платіжне доручення цілком відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджує факт понесення витрат саме у цій справі.

Таким чином, розмір понесених заявником витрат в ході судового розгляду скарги у даній справі підтверджується належними та допустимими в розумінні ЦПК України доказами.

Враховуючи зазначене, те, що Московським ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу не оспорюється, суд присуджує стягнення понесених витрат заявником у справі з державної виконавчої служби у розмірі 2560 грн. 00 коп., відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 142, 258-261, 268, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову стягувача ОСОБА_1 від скарги на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник: ОСОБА_2 .

Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник: ОСОБА_2 .

Стягнути з Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 2560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити сторонам, що наявність ухвали про закриття провадження в зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.

Відомості про учасників справи:

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Московський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ: 34952461, місцезнаходження: м. Харків, пл. Захисників України, буд.7/8, 10 поверх.

Повний текст ухвали складено 26.07.2021.

Суддя С.М. Лисиченко