Ухвала

від 29.07.2021 по справі 465/1515/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1515/20

1-кс/465/235/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2021 року м. Львів

Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчогоФранківського ВПГУНП уЛьвівській області -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області, просила визнати протиправною бездіяльність слідчого, зобов`язати слідчого розглянути її клопотання №15/7 від 04.11.2020 про що повідомити заявницю.

Скарга надійшладо суду09.11.2020та,з врахуваннямсамовідводів,відводів іншихсуддів булапризначена досудового розглядуна 30.11.2020.Надалі скаргапризначалася дорозгляду на 02.12.2020, 03.12.2020, 09.12.2020, 11.12.2020, 03.03.2021, 17.03.2021, 23.03.2021, 01.04.2021, 12.04.2021, 21.04.2021, 21.05.2021, 09.06.2021, 15.07.2021, 22.07.2021, 29.07.2021.

Вказані судові засідання відкладались у зв`язку з неявкою в такі скаржниця або у зв`язку із неодноразовими заявленням відводу слідчому судді ОСОБА_1 .

Про час і місце судового розгляду скаржниця повідомлялася у відповідності до вимогст. 135 КПК України, шляхом здійснення виклику по телефону, контактний номер якого вказала у скарзі заявниця, про що складено відповідні телефонограми, які підтверджують про достовірну обізнаність скаржниці про час і місце судового розгляду, а також шляхом скерування судового виклику на електронну адресу скаржниця, яка теж нею зазначена в скарзі.

Однак, в деяких випадках скаржниця ігнорував телефонні дзвінки, які здійснювалися секретарем чи помічником судді для виклику його в судове засідання, тому такий виклик скаржниця в судове засідання здійснювався шляхом надіслання повістки про виклик на електронну адресу скаржниця. Про вказані дати та час судового розгляду скаржниця був повідомлений належним чином, що свідчать телефонограми, довідки про доставлення електронного листа та розписки про отримання повісток.

09.06.2021 року скаржницяом вкотре було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.07.2021 ОСОБА_3 вкотре відмовлено в задоволенні її заяви про відвід.

Після цього, судові засідання у даній справі призначались тричі, а саме 15.07.21, 22.07.21, 29.07.21, однак не зважаючи на те, що скаржниця була належним чином повідомленою про час і місце судових засідань, в жодне з судових засідань не з`явилась, жодного разу не повідомила про причини неявки та не подала клопотання про відкладення розгляду скарги чи розгляд такої у її відсутності, або проведення засідання в режимі відеоконференції. Натомість, свідомо ігнорувала судові виклики.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання також не з`явився, про причини неявки не повідомив, однак неявка слідчого чи прокурора в силу вимог ч . 3ст. 306 КПК Українине є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК Україниу разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявницяом, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Українисуди, як і інші органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини першоїстатті 1 КПКпорядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першоїстатті 3 КПК, частини п`ятоїстатті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування врегульованостаттею 306 КПК. Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положеньглави 26 КПК.

Частиною другоюстатті 306 КПКвизначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

За приписами частини третьоїстатті 306 КПКрозгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні визначенийстаттею 135 КПК, частиною першою якої передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Судовим розглядом встановлено, що скаржниця належним чином була повідомлена про судові засідання з розгляду скарги, однак в судові засідання або не з`являлась, або заявляла відвід слідчому судді, що в свою чергу перешкоджало розгляду її скарги у зв`язку із розглядом відводу іншим суддею. В жодне з трьох останніх засідань скаржниця таких не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду скарги чи розгляд такої у її відсутності, або проведення засідання в режимі відеоконференції не подавала. Така процесуальна поведінка скаржниці призводить до порушення розумних строків розгляду скарги.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що заявниця не була позбавлена можливості подати відповідне клопотання про відкладення розгляду скарги засобами електронного чи поштового зв`язку.

Відповідно до імперативних вимог частини третьоїстатті 306 КПКучасть у судовому засіданні заявниці чи її представника є обов`язковою. Водночас, згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов`язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.

У разі ж неявки до суду заявниці, належним чином сповіщеної про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.

Зокрема, примусовий привід до суду згідно із частиною третьоюстатті 140 КПКзастосовується виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Грошове стягнення за неявку до суду без поважних причин відповідно до частини першоїстатті 139 КПКможе бути накладено лише на підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Адміністративній відповідальності за злісне ухилення від явки в суд застаттею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпідлягають лише свідок, потерпілий, позивач, відповідач, експерт, перекладач.

Таким чином, закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, котра оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Не передбачає закон і можливості розгляду судом скарги за відсутності заявницка, належним чином повідомленого про такий розгляд, якщо в судовому засіданні не бере участі його представник.

У частині другійстатті 307 КПКвизначено вичерпний перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду відповідної скарги: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобов`язати припинити дію чи вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги.

Однак, постановлення будь-якої з наведених ухвал за відсутності і заявниці, і її представника не відповідатиме приписам частини третьоїстатті 306 КПК.

Чергове відкладення розгляду скарги призводить до порушення всіх розумних строків, а не лише строку встановленого частиною другоюстатті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове засідання осіб, котрі не бажають брати в ньому участь.

Прийняття ж у такому випадку іншого рішення, крім зазначених у частині першійстатті 307 КПК, не пов`язаного з розв`язанням порушених у скарзі питань по суті (зокрема, про залишення скарги без розгляду) суперечитиме закріпленій у пункті 2 частини першої статті7, статті9 КПКзасаді законності, оскільки відповідного способу вирішення скарги законом не передбачено. Тоді як згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Українисуд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином, у зазначеній ситуації слідчий суддя позбавлений можливості розглянути скаргу з дотриманням передбаченогоКПКпорядку. Адже будь-яке з прийнятих ним рішень суперечитиме тій чи іншій нормі процесуального права.

Неоднаковою є і судова практика застосування наведених положеньКПК, в тому числі не сформовано єдиних підходів із цього питання судами вищого рівня.

В узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) висловився про доцільність залишення скарги без розгляду в разі неприбуття в судове засідання скаржниця, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржниця, який не з`явився на такий розгляд. Мотивуючи таку позицію, ВССУ звернув увагу на те, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржниця права повторно звернутися з такою скаргою в суд (пункт 7 узагальнення).

Водночас у постанові пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 4 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» запропоновано інший спосіб дій слідчого судді за подібних обставин. Зокрема, частина четвертастатті 163 КПКмістить імперативну вимогу щодо розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за участю особи, яка його подала, аналогічну приписам частини третьоїстатті 306 цього Кодексупро обов`язкову участь скаржниця у судовому розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. На предмет застосування частини четвертоїстатті 163 КПКВССУ зазначив, що неявка без поважної причини в судове засідання сторони кримінального провадження, яка подала клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне не підтримання клопотання і має розцінюватись як підстава для відмови в його задоволенні. Застосування такого підходу було визнано правильним незалежно від того, яка зі сторін кримінального провадження (обвинувачення чи захисту) звернулась до слідчого судді з відповідним клопотанням (підпункт 8 пункту 2.5 узагальнення).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявниця.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявниця зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявниця як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням недоліків законодавчого регулювання розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які в аналогічних ситуаціях унеможливлюють дотримання встановленоїКПКпроцедури, а також з огляду на відсутність єдиної та сталої судової практики з цього питання, слідчий суддя приходить до переконання, що неодноразова неявка в судове засідання заявницяа без повідомлення поважності причин такої неявки, без подання клопотання про відкладення розгляду скарги чи без подання заяви про розгляд такої у його відсутності, свідчить про не підтримання поданої скарги особою, яка її подала ОСОБА_3 , у зв`язку з чим в задоволенні такої слід відмовити.

Прийняття такого рішення відповідатиме висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 9901/365/19, який у відповідності до положень частини шостоїстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»повинен бути врахований при застосуванні таких норм права.

Окрім цього, як вбачається з оглянутих матеріалів кримінального провадження №12020140080000172 від 27.01.2020 клопотання скаржниці ОСОБА_3 слідчим розглянуто та за результатами розгляду прийнято процесуальне рішення.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст.303,304,306,307,309КПК України слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенніскарги ОСОБА_3 на визнанняпротиправною бездіяльністьслідчого,зобов`язанняслідчого розглянутиїї клопотання№15/7від 04.11.2020- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1