Ухвала

від 27.07.2021 по справі 531/880/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/880/20 Номер провадження 11-кп/814/964/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників - адвокатів ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020170350000192 за апеляційними скаргами прокурора Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2021 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сармаково Зольського району Кабардино-Балкарської Республіки, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено ч.1ст.121КК України 5 років позбавлення волі.

Змінено ОСОБА_8 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою та до набранням вироком законної сили застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_11 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 34624грн.27коп. матеріальних збитків, 20000 грн моральної шкоди та 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині цивільного позову відмовлено.

Вирішено питання про речові докази.

На вирок суду подав апеляційну скаргу прокурор, який просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим за ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.

В апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник ОСОБА_9 просять вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Одночасно обвинувачений та його захисник просять змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, у якому зазначають, що з моменту застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування, жодних порушень обвинувачений не допускав. Вважають, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. При цьому зазначають, що свою вину ОСОБА_8 не визнає, так як цього злочину не вчиняв, що буде доводити в суді.

Крім цього, захисник - адвокат ОСОБА_7 звернувся до Полтавського апеляційного суду з клопотанням про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника ОСОБА_7 в підтримку клопотань про зміну запобіжного заходу, прокурора, який заперечив проти зміни запобіжного заходу, перевіривши доводи клопотань та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 401 КПК України після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду першої інстанції вирішується питання щодо запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 вироком Чутівськогорайонного судуПолтавської областівід 10червня 2021року визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. Одночасно судом до набрання вироком законної сили ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Звертаючись з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, захисник ОСОБА_7 зазначає, що суд першої інстанції питання щодо запобіжного заходу повинен вирішити ухвалою.

Однак, такі твердження захисника є безпідставними.

У статті 374 КПК України визначено зміст вироку суду, де поміж іншим зазначено, що у разі визнання особи винуватою суд приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідно до розділу ІІ КПК України включає запобіжні заходи,але безпосилань начасові рамкиїх дії,а звказівкою на конкретну подію набрання вироком законної сили.

Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиціїУкраїни від14червня2019року №?1769/5,підставами дляприймання доСІЗО татримання ув`язненихі засудженихсеред іншихє вироксуду,що ненабрав законноїсили,але передбачаєтримання особипід вартою.

В роз`ясненнях Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №14 від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено, що під час ухвалення обвинувального вироку суд вправі застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили. Суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у такому випадку з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Тобто, зазначене у вироку рішення про обрання запобіжного заходу узгоджується з вимогами законодавства, а твердження захисника, що таке рішення суд першої інстанції повинен постановити виключно ухвалою, є надуманим.

Крім цього, засуджуючи ОСОБА_8 за вчинений злочин до позбавлення волі, суд першої інстанції визнав вину обвинуваченого у вчиненні злочину, тобто дійшов висновку про обгрунтованість обвинувачення, а обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відсутні підстави для зміни запобіжного заходу і в суді апеляційної інстанції, як про це просять обвинувачений та його захисники.

На підставі ч.3ст.377КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Існування виключних обставин, які б дозволяли звільнити обвинуваченого з-під варти або призначити йому більш м`який запобіжний захід в матеріалах справи відсутні та не доведено стороною захисту. Не містять матеріали справи і об`єктивних даних про те, що стан здоров`я ОСОБА_8 не дозволяє утримувати його під вартою.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, свою вину у його вчиненні не визнає, є обставина, яка обтяжує покарання, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час апеляційного розгляду та виконання ним процесуальних рішень у справі, колегія суддів дійшла висновку, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З урахуванням вказаного, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 , а тому клопотання обвинуваченого та його захисників не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 377, 401 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4