Постанова

від 20.07.2021 по справі 2-3189/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 2-3189/12 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8827/2021 Головуючий у суді першої інстанції - Литвинова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,

секретар Ющенко Я.М.,

за участю:

представника боржника Биковича Ю.В. ,

представника стягувача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Биковичем Юрієм Володимировичем, що діє на підставі договору, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду закордон України у зведеному виконавчому провадженні № 56269106 від 24 квітня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу, інфляційних втрат, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та понесених судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року приватний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначав, що останнім не виконуються зобов'язання перед стягувачем ОСОБА_4 у зведеному виконавчому провадженні №56269106 від 24.04.2018 року, у межах якого прийнятті до виконання виконавчі документи, видані на підставі рішень Печерського районного суду міста Києва у справах №757/5781/15-ц, № 757/61607/16-ц, № 2-3189/12, № 757/23170/18-ц, № 757/23217/19-ц, № 757/66556/19-ц.

При цьому, вказував на обізнаність боржника про існування зведеного виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, фактами звернень сторони боржника із апеляційними скаргами на судові рішення за поданнями виконавця, участю представника боржника у судових розглядах, фактом ознайомлення представника ОСОБА_3 з матеріалами виконавчого провадження.

За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України є єдиним можливим заходом забезпечення виконання рішення та впливу на боржника для виконання ним законних обов`язків, встановлених Законом України Про виконавче провадження , приватний виконавець просив подання задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2021 року подання державного виконавця задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повного виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.09.2016 року (з урахуванням рішення Апеляційного суду міста Києва від 22.03.2017 року) у справі № 757/5781/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 224 633, 27 грн. та судового збору у розмірі 2 246,33 грн.; рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2018 року у справі № 757/61607/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми інфляційних втрат в розмірі 80 620, 46 грн., трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 19 440,94 грн. та стягнення витрат по сплаті судового збору 1 280,15 грн.; рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2013 року у справі № 2-3189/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми основної заборгованості - 278 600,00 грн., трьох відсотків річних - 13 595,89 грн. та судового збору у розмірі 2 922,00 грн.; рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2018 року у справі № 757/23170/18-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 16 296,49 грн. та суму судового збору у розмірі 704,80 грн.; рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2020 року у справі № 757/23217/19-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 25 890,17 грн., що складається з суми інфляційних втрат - 18 700,00 грн. та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - 7 190,17 грн., суму судового збору в розмірі 627,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн, що разом складає 4 627, 40 грн; рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2020 року у справі № 757/66556/19-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму коштів у розмірі 13 864,92 грн. та суму судового збору у розмірі 769,00 грн. (т. 3, а.с. 60-77).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання приватного виконавця у повному обсязі.

Так, обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було з`ясовано всіх обставин справи та не враховано положень Закону України Про виконавче провадження , а саме: не перевірено факту ухилення боржника від виконання зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням; не визначено, у чому саме полягає навмисне ухилення від виконання зобов`язання; не досліджено матеріалів виконавчого провадження, які вказують на накладення арешту на майно боржника, що давало можливість приватному виконавцю звернути стягнення на майно та погасити заборгованість, адже майно на яке накладено арешт в декілька разів перевищує суму заборгованості (т. 4, а.с. 80-87).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву (т. 4, а.с. 183-184).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.06.2021 року справу призначено до розгляду (т. 4, а.с. 185-186).

25.06.2021 року до суду надійшов відзив представника стягувача на апеляційну скаргу, в якому він, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення (т. 4, а.с. 213-218).

12.07.2021 року до суду надійшли пояснення приватного виконавця на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для тимчасового обмеження боржника у виїзді за кордон.

Представник боржника у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник стягувача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 19.07.2021 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв 'язку з його перебуванням у відпустці.

Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 та ч. 4 ст. 441 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності приватного виконавця, оскільки його повторна неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, які з`явилися у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т.В. перебуває зведене виконавче провадження № 56269106 від 24.04.2018 року з виконання наступних виконавчих документів:

- виконавчого листа № 757/5781/15-ц від 01.12.2015 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми у розмірі 224 633 грн. 27 коп. та судового збору у розмірі 2 246 грн. 33 коп.;

- виконавчого листа № 757/61607/16-ц від 10.04.2018 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми інфляційних втрат у розмірі 80 620 грн. 46 коп., трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 19 440 грн. 94 коп., а всього 100 061 грн. 40 коп., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1280 грн. 15 коп.;

- виконавчого листа № 2-3189/12 від 19.03.2014 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми основної заборгованості у розмірі 278 600 грн., трьох процентів річних у розмірі 13 595 грн. 89 коп., а всього 292 195 грн. 89 коп., а також судового збору у розмірі 2 922 грн. 00 коп.;

- виконавчого листа № 757/23170/18-ц від 06.06.2019 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу у розмірі 16 296 грн. 49 коп. та судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.;

- виконавчого листа № 757/23217/19-ц від 18.08.2019 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу у розмірі 25 890 грн. 17 коп., що складається з суми інфляційних втрат у розмірі 18 700 грн. 00 коп. та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 7 190 грн. 17 коп., судового збору у розмірі 627 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.;

- виконавчого листа № 757/66556/19-ц від 30.11.2019 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми коштів у розмірі 13 864 грн. 92 коп. та судового збору у розмірі у 769 грн. 00 коп.

При цьому, з наявних у матеріалах справи копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем було вжито низку дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа суду, як то: накладення арешту на майно боржника, здійснення запитів до різних установ з метою виявлення майна, зареєстрованого на праві власності за боржником та його доходів, звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника тощо.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, приватний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказував, що незважаючи на обізнаність боржника як про існуючу в нього заборгованість перед ОСОБА_5 , так і про наявність вищенаведеного виконавчого провадження, останній ухиляється від виконання судового рішення, а також вчиняє дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання.

Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду та в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Як передбачено ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи, або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду та в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Отже, вищенаведеними положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Разом з тим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

В свою чергу, відповідно до ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Крім того, як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 своєї постанови Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 року за № 6, Законом України Про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правам з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв`язку із цим, у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених статтею 12 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК України, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України Про виконавче провадження .

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що в силу положень ст. 441 ЦПК України особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду факт вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання, саме приватний виконавець повинен доводити факт ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Задовольняючи подання приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що додані до подання матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями суду, які набрали законної сили та виконується в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , а вжиті приватним виконавцем заходи, спрямовані на виконання рішень суду, не досягли бажаного результату.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається, постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 року у справі № 2-3189/12 задоволено подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у частині визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у розмірі 1/2 у майні, а саме: квартира АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля - приміщення лазні, загальною площею 182, 0 кв м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 5521446); домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 7649835); домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 7711092); кочегарка, загальною площею 87,2 кв м за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна: 14896863); контора, загальною площею 199,4 кв м за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 18785031); транспортний засіб CITROEN BERLINGO, вантажний малотоннажний фургон-В, 2005 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , VIN / номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 - на підставі свідоцтва НОМЕР_3 від 10 вересня 2009 року; транспортний засіб RANGE ROVER 4.2, легковий універсал-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , VIN / номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ; транспортний засіб LAND ROVER DEFENDER, легковий універсал-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_6 , VIN / номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 ; транспортний засіб ЗАЗ 110557, вантажний малотоннажний пікап-В, 2004 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , VTN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 ; транспортний засіб MERCEDES-BENZ CL 600, легковий купе-В, 2000 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , VIN / номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_11 , яким він володіє спільно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_12 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ).

Належні боржнику транспортні засоби оголошені у розшук, однак поліцією розшукані не були.

08.10.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_7 . У дворі будинку, на паркувальному майданчику було виявлено транспортний засіб MERCEDES-BENZ CL 600, номер кузова НОМЕР_11 , який перебував у розшуку згідно з постановою від 16 квітня 2018 року (постанова щодо боржника ОСОБА_6 ).

Разом з тим, на автомобілі замість номерного знаку НОМЕР_10 встановлено інший номерний знак - НОМЕР_13 , про що за участю понятих та представника стягувача складено постанови про опис та арешт майна від 08.10.2020 року та передано транспортний засіб на штрафмайданчик ДП СЕТАМ для подальшої реалізації на відкритих торгах.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, заміна номерного знаку транспортного засобу, який оголошено у розшук, вказує на направленість таких дій боржника на неможливість та/або утруднення їх виявлення поліцією чи засобами автоматичної фіксації, а відтак і на ухилення від виконання рішення суду.

Крім того, про ухилення боржника від виконання рішення також свідчить й наявність у боржника рахунків в АТ КБ ПриватБанк , виписки з яких за період з 28.11.2015 року (дата набрання законної сили рішенням у справі №757/5781/15-ц) по 19.02.2018 року підтверджують факт обороту грошових коштів боржника, у тому числі видаткові операції на загальну суму 735 453, 36 грн, які не направлені на погашення заборгованості за рішеннями суду.

При цьому, як вбачається, виконавцем отримано виписку за рахунками ОСОБА_3 у АТ Універсал Банк , що свідчить про здійснення ним видаткових операцій за період з 19.02.2018 року по 10.06.2020 року на загальну суму 2 000 152,72 грн.

Разом з тим, будь-яких доказів, які б підтверджували, що у вказаний період боржником вчинялися будь-які дії щодо виконання рішення суду, а кошти, які містилися на вищенаведених рахунках, належали не йому, матеріали справи не містять.

Натомість, слід зазначити, що про небажання боржника виконувати рішення судів свідчить й те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2021 року про виділ частки майна боржника, яка була залучена у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскаржується боржником в апеляційному порядку.

Також, заслуговують на увагу і підлягають врахуванню доводи приватного виконавця, підтверджені матеріалами справи, про часте перетинання боржником державного кордону, що, у свою чергу, свідчить про наявність коштів на авіаквитки і проживання за кордоном, які не сплачуються для погашення заборгованості.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження, а невиконання боржником рішення суду не зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, а також вчиняє дії, як роблять неможливим та ускладнюють його виконання, що є неприпустимим в силу вимог закону і порушують права стягувача на своєчасне виконання судового рішення і одержання власних коштів від боржника.

Посилання боржника на незадовільний стан здоров`я та необхідність лікування за кордоном, не може бути підставою для відмови у задоволенні подання, оскільки сукупність фактичних обставин справи свідчить про реальну можливість виконання боржником своїх зобов`язань згідно з судових рішень, проте останній, тривалий час, свідомо ухиляється від сплати стягувачу грошових коштів.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ст. 18 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У справі Soering vs UK від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.

Також у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З урахуванням наведеного та враховуючи що обмеження у праві виїзду за кордон ніяким чином не може порушувати права боржника, оскільки така міра є тимчасовою і є дієвою юридичною санкцією, яка сприятиме і стимулюватиме боржника до виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Биковичем Юрієм Володимировичем, - залишити без задоволення .

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду закордон України у зведеному виконавчому провадженні № 56269106 від 24 квітня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу, інфляційних втрат, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та понесених судових витрат - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 липня 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

Г.В. Крижанівська