Ухвала

від 03.08.2021 по справі 280/429/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 280/429/19

адміністративне провадження № К/9901/26699/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/429/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Нікітенко Людмили Олександрівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Бойка Олексія Анатолійовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Коротича Максима Миколайовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Скурідіна Юрія Геннадійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради, за участю Прокуратури Запорізької області, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Оріхівська міська рада Запорізької області, Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ :

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13.11.2019 частково задовольнив позовні вимоги.

Визнав протиправними та скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Нікітенко Людмили Олександрівни Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.01.2019 №44975101 та №44980206.

Визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойка Олексія Анатолійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.01.2019 №44974213.

Визнав протиправними та скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коротича Максима Миколайовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.01.2019 №44984228 та №44985446.

Визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Скурдіна Юрія Геннадійовича Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.01.2019 №44986360. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Задовольнив заяву ПАТ Розівський елеватор про ухвалення судового рішення щодо розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення

Додатковим рішенням від 26.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд частково задовольнив заяву ПрАТ Розівський елеватор про розподіл судових витрат.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на користь ПрАТ Розівський елеватор судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9605,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат - відмовив.

ПрАТ Розівський елеватор звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020.

Постановою Верховного Суду від 04.03.2021 суд касаційної інстанції скасував додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020, а справу №280/429/19 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат - направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2021, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на користь ПрАТ Розівський елеватор судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 526 грн, а в іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись із таким рішенняv Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021, Приватне акціонерне товариство "Розівський елеватор" подало касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 21.07.2021.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Так, скаржник як на підставу для касаційного оскарження судового рішення посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, скаржник посилається на пункт частини 2 статті 353 КАС України, та вказує про те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд критично оцінює таке посилання скаржника, оскільки зазначена норма регулює підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд, натомість скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким стягнути з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на користь Приватного акціонерного товариства Розівський елеватор судові витрати на професійну допомогу у сумі 30 000 грн., тобто фактично задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржником викладено фактичні обставини справи, висловлено незгоду з судовими рішеннями, однак не арґументовано належними доводами, у чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права. Доводи скаржника зводяться до необхідності здійснення переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає про те, що викладені у касаційній скарзі доводи не відповідають вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки не містять передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а мотивування касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права не мають правового підґрунтя та фактично свідчать про незгоду скаржника із наданою судом оцінкою доказів у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" підлягає поверненню як така, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №280/429/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Нікітенко Людмили Олександрівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Бойка Олексія Анатолійовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Коротича Максима Миколайовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Скурідіна Юрія Геннадійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради, за участю Прокуратури Запорізької області, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Оріхівська міська рада Запорізької області, Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяС.Г. Стеценко