Постанова

від 27.07.2021 по справі 390/426/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

27 липня 2021 року м. Кропивницький

справа № 390/426/21

провадження № 22-ц/4809/1171/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2021 року у складі судді Бойко І.А.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив скасувати повідомлення про початок будівельних робіт, подане ОСОБА_2 , та визнати за позивачем права забудовника на будівлю, розташовану на земельній ділянці, кадастровий номер 3522587200:51:000:1451, за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити ОСОБА_2 здійснювати введення в експлуатацію двоповерхову будівлю, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3522587200:51:000:1451, за адресою: АДРЕСА_1 та реєструвати щодо нього право власності. В обґрунтування заяви вказував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час шлюбу придбали земельну ділянку. Внаслідок її неодноразового поділу було утворено земельна ділянка з кадастровим номером 3522587200:51:000:1451, якій присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , на якій позивач почав капітальне будівництво господарської будівлі. 11 лютого 2015 року між ОСОБА_3 за письмовою згодою ОСОБА_1 , як чоловіка продавця і відповідно співвласника майна, та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За змістом договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 11.02.2015 року, будівля, розташована на відчужуваній земельній ділянці, не ввійшла до предмету договору. Знаючи, що дана будівля належить заявнику, він спочатку як ФОП ОСОБА_1 , а потім, як директор та засновник ТОВ Енергопостачсервіс ВП , використовував її в комерційних цілях. У грудні 2020 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 вимогу про звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки, в якій ОСОБА_2 написав про звільнення лише земельної ділянки, утримавшись від вимог щодо звільнення самої будівлі. В подальшому ОСОБА_1 виявив, що ОСОБА_2 змінив цільове призначення земельної ділянки, та у липні 2016 року без відома ОСОБА_1 отримав будівельний паспорт на вже збудований ОСОБА_1 об`єкт за вищевказаною адресою. На підставі даного будівельного паспорту та договору купівлі-продажу земельної ділянки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт. З приводу протиправних дій відповідача щодо його майна він звертався з відповідною заявою до поліції. З метою досягнення ефективного судового захисту порушення прав і недопущення унеможливлення виконання судового рішення є необхідним вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , про скасування повідомлення про початок будівельних робіт, визнання прав забудовника, а саме заборонено ОСОБА_2 здійснювати введення в експлуатацію двоповерхового житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та реєструвати щодо нього право власності.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа на стороні позивача у судове засідання апеляційного суду не з`явилася. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності третьої особа на стороні позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та співмірність заходів забезпечення заявленим вимогам, оскільки предметом спору у справі є права забудовника щодо об`єкту - будівлі, технічна документація щодо якої і підрядні роботи на її будівництво проводились на замовлення позивача, однак сама будівля знаходиться на земельній ділянці відповідача, який також почав процедуру узаконення вказаної будівлі і правомірність таких дій оспорюється позивачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача.

Як убачається з письмових доказів по справі ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про скасування повідомлення про початок будівельних робіт, визнання прав забудовника (а.с.3-7).

Предметом спору у справі є права забудовника на будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається із заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів земельна ділянка 3522587200:51:000:1451, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 лютого 2015 року (а.с.40 зворот).

Колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 11.02.2015 року. ОСОБА_1 надав дружині письмовий дозвіл на продаж спірної земельної ділянки при тому, що на спірній земельній ділянці знаходяться об`єкти будівництва, на які планується визнати права забудовника. До заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів щодо наявності нерухомості, її належності позивачеві чи будь-яких домовленостей між сторонами. При цьому, позивач просить суд обмежити суб`єктивні права відповідача, як належного власника, права якого оформлені належним чином і не оспорються сторонами.

Крім того, суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, не пересвідчився в тому, що невжиття такого заходу забезпечення як встановлення тимчасової заборони відповідачу здійснювати заходи щодо введення в експлуатацію нежитлової будівлі та реєструвати щодо нього право власності може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та що таке забезпечення позову не призведе до порушення прав інших осіб.

За змістом статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову була постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2021 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2021 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко