Ухвала

від 05.08.2021 по справі 175/1371/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 175/1371/21

№ 1-кп/183/1155/21

05 серпня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представників потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт № 12019040000000973 відносно:

ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 24.06.2021 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, підготовче судове засідання по якому відповідно до вимог ст.314 КПК України було призначено на 29.06.2021 року, однак не було проведено, а тому підготовче судове засідання проведено 05.08.2021 року.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_10 заявила клопотання про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, мотивуючи його наступним.

21.11.2020року ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,за фактомймовірного заволодінняним чужиммайном шляхомобману тазловживання довірою,вчиненому уособливо великихрозмірах запопередньою змовоюгрупою осіб.06.01.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння нібито ним майном ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб. 14.01.2021 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України.

19.01.2021 року, слідчий ОСОБА_11 незаконно, без доручення прокурора ОСОБА_3 та будь-якого іншого уповноваженого прокурора, а також із порушеннями вимог ч.3 ст.283 КПК України і вимог «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, відповідно до якого, відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України) вносяться до ЄРДР протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії, не, провівши вказаної процесуальної дії, а саме повідомлення про завершення досудового розслідування, достовірно знаючи про те, що фактично стороні захисту матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 в порядку ст. 290 КПК України не відкривались, діючи умисно, всупереч інтересам служби та в своїх особистих інтересах, 19.01.2021 року вніс несанкціоновані зміни до електронної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань», шляхом доповнення фальсифікованими даними, а саме: доповнив дані обліку по кримінальному провадженню №12016160310000973 в розділі «Відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення», вказавши, що 19.01.2021 року у вказаному кримінальному провадженні сторонам відкрито матеріали досудового розслідування.

Між тим, адвокату ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування повідомлено лише 29.01.2021 року особисто прокурором ОСОБА_3 . Це є очевидним порушенням слідчим і прокурором права на захист підозрюваних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , оскільки з ними вказану процесуальну дію виконано без участі захисника, та пізніше ніж 16.40 годин 19.01.2021 року.

Крім того, вважає, що процесуальні дії, вчинені слідчим у період часу з 01.01.2021 року по 19.03.2021 року є такими, що проведені незаконно, та неуповноваженою на те особою, оскільки, відповідно до наказу №1019 від 23.12.2020 року «Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області», СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області припинив функціонування 01.01.2021 року. Зазначений факт підтверджується і Постановою прокурора ОСОБА_3 від 19.03.2021 року про визнання підслідності, якою вона визначила підслідність у даному кримінальному провадженні за СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у зв`язку з реорганізацією Національної поліції України на підставі наказу №1019 від 23.12.2020 року «Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області».

Зокрема, в матеріалах справи наявна постанова від 19.03.2021 року про відновлення досудового розслідування, однак ані захиснику, ані підозрюваним ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про це повідомлено не було, що також є порушенням права на захист підозрюваних.

Так само, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисника - адвоката ОСОБА_10 станом на сьогоднішній день не повідомлено про завершення досудового розслідування від 19.03.2021 року, яке в письмовому варіанті міститься в матеріалах кримінального провадження за підписом слідчого СВ ВП №8 Дніпровського ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 .

Враховуючи викладене, вважала, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 від 27.11.2019 року, в будь якому випадку закінчилися 21.01.2021 року, та ще раз 21.03.2021 року а тому, відповідно до ч.8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч.3 ст. 333 КПК України. Просила закрити провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 , зазначивши, що, дійсно 21.11.2020року ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,за фактомзаволодіння нимчужим майномшляхом обманута зловживаннядовірою,вчиненому уособливо великихрозмірах запопередньою змовоюгрупою осіб.19.01.2021року неюбуло виданодоручення слідчому ОСОБА_11 ,яким останньомудоручено повідомитипідозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їхзахисника прозавершення досудовогорозслідування укримінальному провадженні№ 12019040000000973від 27.11.2019року танадати доступдо матеріалівдосудового розслідування.На виконаннявищевказаного доручення19.01.2021року підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено прозавершення досудовогорозслідування тавідкриття матеріалівсторонами кримінальногопровадження,однак зматеріалами справиостанні неознайомились,у зв`язкуз чим 22.01.2021року доДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті направленоклопотання провстановлення строкудля ознайомленняз матеріалами,в задоволенніякого 17.02.2021року буловідмовлено.19.02.2021року доДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті повторнонаправлено клопотанняпро встановленнястроку дляознайомлення зматеріалами,яке 26.03.2021року булозадоволено,визначено строкознайомлення до06.04.2021року.Дійсно,19.03.2021року заступникомначальника ВПначальником СВВП №8ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_13 винесено постановупро відновленнядосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №12019040000000973від 27.11.2019року узв`язку зтехнічною необхідністю,з метоювиконання таподальшої фіксаціїпроцесуальних дійв ЄРДР.Така необхідністьбула обумовленанеможливістю технічносформувати групупрокурорів,у зв`язкуз реорганізаціюмісцевих прокуратур.Після чого,31.03.2021року напідставі дорученняслідчому ОСОБА_12 ,підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їхзахиснику повторноповідомлено прозавершення досудовогорозслідування укримінальному провадженні№ 12019040000000973від 27.11.2019року танадано доступдо матеріалівдосудового розслідування.Однак,з врахуваннямтого,що фізичноз матеріаламипровадження ознайомилась лишезахисник ОСОБА_10 ,а відпідозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надала лишекопії розписокпро ознайомлення,нею,як прокурором,це небуло сприйнято,як виконаннявимог КПКУкраїни проознайомлення підозрюванихз матеріаламикримінального провадження,а,відтак,дочекавшись закінченнястроку,встановленого судом,а саме06.04.2021року,обвинувальний актбуло скерованодо суду.Тому.На їїпереконання,вимоги КПКУкраїни виконані,просила відмовитив задоволенніклопотання захисникаОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Крім того, звернулась до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у нічний час відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, щодо кожного окремо, мотивуючи їх наступним.

В ході досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26.01.2021. Після закінчення строку запобіжного заходу, а саме - з 19.01.2021 року ОСОБА_4 жодного разу не з`явився за викликами до слідчого та прокурора. Системне ігнорування викликів телефоном і повісток про виклик до слідчого та прокурора свідчать про те, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та може переховуватися від суду. Про факт ігнорування викликів прокурора так само свідчить ухилення ОСОБА_4 від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та ухилення від отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040000000973, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 209 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, системної неявки обвинуваченого до органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , у випадку загрози притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування.

У разі обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_4 матиме змогу переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 матиме змогу переховуватись від органів досудового слідства та суду,- що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Застосування більшм`яких запобіжнихзаходів дообвинуваченого невбачається заможливе,оскільки вонине здатніу повніймірі забезпечитизапобігання наявнимризикам,передбаченим ст.177КПК України.Вважала за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме в період с 22.00 год. до 06.00 год. не полишати постійне місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Щодо ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувався. Однак, з 19.01.2021 року ОСОБА_5 жодного разу не з`явився за викликами до слідчого та прокурора. Системне ігнорування викликів телефоном і повісток про виклик до слідчого та прокурора свідчать про те, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та може переховуватися від суду. Про факт ігнорування викликів прокурора так само свідчить ухилення ОСОБА_5 від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та ухилення від отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040000000973, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 209 КК України.

При цьому, в ході досудового розслідування, ОСОБА_5 , в обґрунтування неможливості прибути до прокурора за викликами, через адвоката ОСОБА_14 надав довідку про захворювання на Ковід-19, з ознаками підробки. За вказаним фактом СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (наразі СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) внесено відомості до ЄРДР за №12021045440000033 від 26.01.2021 року, досудове розслідування триває. З урахуванням вищевикладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, системної неявки обвинуваченого до органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , у випадку загрози притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування.

У разі обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_5 матиме змогу переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 матиме змогу переховуватись від органів досудового слідства та суду, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не вбачається за можливе, оскільки вони не здатні у повній мірі забезпечити запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вважала, необхідним обрати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме в період с 22.00 год. до 06.00 год. не полишати постійне місце проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу суду.

Представники потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проти задоволення клопотання захисникаОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, заперечували, погодившись з мотивами, викладеними прокурором. З клопотанням прокурора про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у нічний час погодились частково. При цьому представник потерпілої ОСОБА_8 заявив власне клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо, мотивуючи його наступним.

На сьогоднішній день наявні ризики, передбаченні п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо підтвердження ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Під часдосудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово порушувавпокладені нанього процесуальніобов`язки,а саме:неодноразово нез`являвсяна викликислідчого,ігнорував проведення слідчих дій без поважних причин; будучи обізнаним про інкриміноване правопорушення, що передбачає в тому числі конфіскацію майна, перебуваючи під домашнім арештом позбувся шляхом реалізації належного йому рухомого та нерухомого майна; неодноразово порушував режим домашнього арешту; надавав слідству недостовірні дані щодо місця свого перебування під час знаходження під домашнім арештом. Крім того Обвинувачений ОСОБА_4 на час проведення досудового розслідування не здав свій закордонний паспорт, що є невиконанням ухвали про обрання запобіжного заходу, та на сьогоднішній день дає змогу обвинуваченому безперешкодно покинути країну. Також, при проведенні обшуків по кримінальному провадженню № 12020040000000524 від 06.07.2020 року (правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 185 КК) за місцем проживання в ОСОБА_4 було знайдено та вилучено частину речей, які вважаються викраденими. Інше викрадене майно не було відшукане, проте зі слів обвинуваченого ОСОБА_4 майно було вивезено з адрес, за якими проводились обшуки, зараз знаходиться у його володінні, переховується. У зв`язку з наведеним існує загроза знищенню вказаного майна, загроза незаконної реалізації.

На думку потерпілої сторони, матеріальне становище ОСОБА_4 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_5 , щодо якого значний проміжок часу не була обрана міра запобіжного заходу, неодноразово порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, а саме: неодноразово не з`являвся на виклики слідчого, ігнорував проведення слідчих дій без поважних причин; надавав слідству документи, що мають ознаки фіктивності.

Щодо підтвердження ризику, передбаченого п.З ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик впливуна свідківобумовлюється можливимавторитетом обвинуваченихдля іншихосіб.Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 могли встановитидружні,приятельські стосункиабо відносини,які випливаютьіз почуття,поваги таавторитету тамають зазвичайтривалий характер.А томувраховуючи,що обвинуваченіможливо маютьвплив наінших осіб,в томучислі якіє свідкамиу даномукримінальному провадженні,особисто чиза допомогоюсторонніх осібможе здійснюватинезаконний впливна них,в томучислі використовуючинаявні унього фінансовіресурси,потерпіла сторонавважає,що ризикнезаконного впливуна свідківє доситьобґрунтованим.Вказане знайшло своє підтвердження у заяві свідка ОСОБА_15 від 03.08.2021 року щодо примушування його як свідка від відмови від давання показань у залі судового засідання. За вказаним фактом Відділом поліції №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до ЄРДР за номером 12021046680000425 (копія витягу додається).

Також додатково зазначив, що ухвалою слідчого судді від 25.11.2020 накладено арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «ЮА Технології»(ЄДРПОУ 36573858), номінальною вартістю 31500,00 грн., що становить 100% статутного капіталу даного товариства, що належить обвинуваченому ОСОБА_4 , однак з 28.11.2020 новим власником даного товариства став брат обвинуваченого, а саме ОСОБА_16 . Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_4 вчиняє дії, які в майбутньому можуть перешкоджати виконання дій щодо конфіскації майна та відшкодування збитків потерпілій, тобто перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином. А також слід зауважити, що вказані дії ОСОБА_4 вчинялися під час дії оскаржуваної ухвали про застосування відносно нього цілодобового домашнього арешту.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду обвинуваченого ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), системної неявки обвинувачених до органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у випадку загрози притягнення до кримінальної відповідальності можуть переховуватись від органу досудового розслідування та є всі підстави вважати, що на даний час незаконно впливаю на свідків; можуть впливати один на одного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Застосування такого виду запобіжного заходу як ЗАСТАВА у розмірі 2000 (двох тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб для кожного з них, здатні у повній мірі забезпечити запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Застосування будь-якихінших запобіжнихзаходів,передбачених Кримінальнимпроцесуальним законодавствомУкраїни,будь-тосуворішими абоменш суворішиминіж застава,на нашудумку,не зможутьзабезпечити запобіганнянаявним ризикамта належнуповедінку обвинувачених,а такожвиконання покладенихна нихобов`язків.Враховуючи викладене, вагомість наявних доказів, що свідчать про обґрунтованість виниклої стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підозри у вчиненні особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 та ч. З ст. 209 КК України, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, можливого незаконного впливу на потерпілого, один на одного як обвинувачених, незаконного впливу на свідків. Беручи до уваги що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, є групою осіб, систематично порушують процесуальні обов`язки, надають слідству недостовірну інформацію, вчиняють дії щодо реалізації майна за статтями, що передбачають конфіскацію, намагаються вплинути на свідків, просили застосувати до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до кожного окремо запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 (дві тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 540 000 гривень, поклавши на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_10 проти клопотанняпрокурора прообрання запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту унічний часвідносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до кожного окремо заперечувала, зазначивши, що ризики, на які прокурор посилалась в судовому засіданні, не доведені належними та допустимими доказами. Обвинувачені добросовісно виконують обов`язки, покладені на них КПК України, в суд з`являються за першою ж вимогою, а, відтак, підстави для обрання щодо них запобіжного заходу, відсутні. Щодо клопотання представника ОСОБА_7 ОСОБА_8 про обрання відносно ОСОБА_17 та ОСОБА_5 ,кожному окремо,запобіжного заходуу виглядізастави,то,на їїдумку,вонозадоволенню не підлягає, оскільки клопотати про обрання запобіжного заходу виключна компетенція слідчого та прокурора. Просила відмовити в задоволенні клопотань, заявлених прокурором та представником потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 .

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожен окремо, повістю підтримали свого захисника. Кримінальне провадження просили закрити. В задоволенні клопотань прокурора та представника ОСОБА_7 ОСОБА_8 відмовити.

Прокурор клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 просила вирішити на розсуд суду.

Суд, вислухавши клопотання учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.3ст.314 КПКу підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження, у тому числі, у випадку встановлення підстав, передбачених пунктом 10 частини 1статті 284 цього Кодексу. За цією нормою закону кримінальне провадження закривається в разі, якщо, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до вимог ч. 1ст.219 КПК Українистрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема, дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3ст. 219 КПК Україниз дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно п.39 реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, ОСОБА_4 повідомлено по підозру 21.11.2020 року (т.1 а.с 33). Зазначена обставина не заперечувалась в судовому засіданні і сторонами судового провадження. Не заперечувався прокурором і той факт, що строки досудового розслідування в даному кримінальному проваджені не продовжувалися.

Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 3ст.219КПК України строк досудового розслідування мав сплинути 21.01.2021року.

19.01.2021 року, тобто за 2 дні до закінчення строку досудового розслідування, слідчий ОСОБА_11 повідомляє ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження (т.2 а.с 187-188).

Посилання захисника ОСОБА_10 на той факт, що слідчий не мав повноважень на здійснення такої процесуальної дії, оскільки не мав Доручення прокурора, судом оцінюються критично, виходячи з наступного.

Згідно Доручення в порядку ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів досудового розслідування) від 19.01.2021 року, прокурор ОСОБА_3 доручила слідчому ОСОБА_11 повідомити підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисника про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 від 27.11.2019 року та надати доступ до матеріалів досудового розслідування (т.2 а.с. 185). Посилання захисника на ту обставину, що доручення прокурором було підписано пізніше, а станом на 19.01.2021 року його не існувало, не підтверджується жодним доказом, дослідженим в ході судового засідання. Те, що на Повідомленні про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження підозрюваними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мається посилання на відсутність доручення, на переконання суду, не може беззаперечно свідчити про його відсутність, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували в судовому засіданні той факт, що під час повідомлення їм про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження вони в телефонному режимі радилися зі своїм адвокатом, зокрема щодо того, що писати у повідомленні (т. 2 а.с. 187-188).

Таким чином, будучи 19.01.2021 року повідомленими про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підписали відповідні повідомлення, однак з матеріалами кримінального провадження не ознайомилися.

Тобто, строки досудового розслідування зупинилися, і після ознайомлення підозрюваних та їх захисника з матеріалами кримінального провадження, протягом 2 днів обвинувальний акт мав би бути скерований до суду.

22.01.2021 року слідчий, посилаючись на зловживання своїми правами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського районного суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в задоволенні якого ухвалою суду 17.02.2021 року було відмовлено (т.2 а.с. 191).

Ухвалою су дуду констатовано, що станом на момент звернення до суду (22.01.2021 року) не встановлено умисного зволікання підозрюваними та їх захисником при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.

19.02.2021 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області повторно направлено клопотання (т.2 а.с. 197) про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, яке 26.03.2021 року було задоволено, визначено строк ознайомлення до 06.04.2021 року.

Однак, 19.03.2021 року заступником начальника ВП начальником СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 від 27.11.2019 року у зв`язку з технічною необхідністю, з метою виконання та подальшої фіксації процесуальних дій в ЄРДР (т. 2 а.с. 201). Як зазначила прокурор у судовому засіданні така технічна необхідність була обумовлена неможливістю сформувати в ЄРДР групу прокурорів.

Після винесення ряду процесуальних документів, а саме: постанови про групу прокурорів, постанови про визначення підслідності, постанови про призначення групи слідчих, постанови про визначення групи прокурорів, постанови про призначення групи слідчих (т.2 а.с. 203-208), прокурор повторно надає доручення в порядку ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів досудового розслідування) від 19.03.2021 року, яким доручає слідчому ОСОБА_12 повідомити підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисника про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 від 27.11.2019 року та надати доступ до матеріалів досудового розслідування (т.2 а.с. 214).

Ухвалюючи вищевказану постанову, заступник начальника ВП начальник СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 посилається на ст. ст.110, 282 КПК України.

Однак, ст. 110 КПК України регламентує форми і порядок ухвалення процесуальних рішень, а ст. 282 КПК України передбачає відновлення зупиненого кримінального провадження.

Будь-які документи, які би свідчили про зупинення зазначеного кримінального провадження матеріали справи не містять.

Не посилались на такі обставини і учасники судового провадження.

Тобто, відновлення кримінального провадження (19.03.2021 року) після повідомлення підозрюваним (19.01.2021 року) та їх захиснику (29.01.2021 року) про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачено, зокрема, «у зв`язку з технічною необхідністю».

Таким чином, на переконання суду, таке рішення винесено всупереч вимогам чинного кримінального процесуального закону, а, відтак, не може тягнути жодних процесуальних наслідків, зокрема для обвинувачених.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається в строки досудового розслідування.

Повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не можна розглядати, як дві самостійні процесуальні дії, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, вони мають бути виконані одночасно.

Однак, зазначена норма не містить посилання, що ознайомлення підозрюваного з матеріалами досудового розслідування має обов`язково розпочатися в день повідомлення йому про завершення досудового розслідування.

А тому, з врахуванням того, що підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000973 та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, повідомлено 19.01.2021 року, їх захиснику ОСОБА_10 29.01.2021 року (т.2 а.с. 9, 180); з матеріалами кримінального провадження підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисник ОСОБА_10 ознайомились 31.03.2021 року (т.2 а.с. 215) суд приходить до переконання, що строк досудового розслідування за умови відсутності рішень про його продовження, у кримінальному провадженні № 12019040000000973 сплив 02.03.2021 року.

Водночас, згідно штампу вхідної кореспонденції обвинувальний акт прокурором скеровано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 07.04.2021 року (т.1 а.с.1), а відтак, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт № 12019040000000973 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, до суду направлено після закінчення строку досудового розслідування.

Посилання прокурора на те, що нею не були сприйняті розписки підозрюваних про ознайомлення з матеріалам кримінального провадження, оскільки обвинувачених не було фізично, а тому прокурор чекала строків, визначених судом, суд вважає непереконливими, оскільки підтвердженням факту здійснення особою певної процесуальної дії є, зокрема письмова розписка про це.

Таким чином, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт надійшов до суду після закінчення строків досудового розслідування, а відтак, кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України має бути закрито за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Щодо клопотань прокурора про обрання обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у нічний час, щодо кожного окремо, то суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки, ризики, на які посилалась прокурор в судовому засіданні вважає недоведеними. Посилання прокурора на порушення обвинуваченими процесуальних обов`язків щодо явки до слідчого, прокурора, не може свідчити про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України на момент розгляду клопотання, оскільки жодної неявки без поважних причин до суду, обвинуваченими допущено не було.

Надаючи оцінку заяві ОСОБА_15 , суд приймає її до уваги, однак, докази судом досліджуються безпосередньо в судовому засіданні, зокрема, щодо допиту свідків. Однак, жодним учасником процесу, як і самим ОСОБА_15 клопотання про його допит судовому засіданні заявлено не було, а сам витяг з ЄРДР, на переконання суду може беззаперечно свідчити про наявність кримінального провадження, однак не доводить вчинення певних дій будь-ким.

Таким чином, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає недоведеним.

І, зокрема, самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу суд вважає рішення про закриття кримінального провадження, мотиви прийняття якого, судом викладені вище.

За таких обставин суд вважає за необхідне клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у нічний час, відмовити.

Щодо клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 про обрання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо, то воно задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно дост.184КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 200-201 КПК України з клопотанням про зміну запобіжного заходу можуть звернутися прокурор та слідчий за погодженням з прокурором, а також підозрюваний, обвинувачений та його захисник.

Таким чином, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачено право потерпілого, а відповідно і його представника, ініціювати обрання або зміну запобіжного заходу.

Виходячи з вищевикладеного, клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 219, 284, 314, 371 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України закрити за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України закрити.

В задоволенніклопотання прокурорапро обранняОСОБА_4 , обвинуваченомуувчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.3ст.209КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час відмовити.

В задоволенніклопотання прокурорапро обранняОСОБА_5 , обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час відмовити.

В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 про обрання ОСОБА_4 , обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 про обрання ОСОБА_5 , обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч. 3 ст. 209 КК України запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Повний текст ухвали оголошено 09 серпня 2021 року о 16 годині 00 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1