Рішення

від 04.08.2021 по справі 554/5210/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.08.2021 Справа № 554/5210/21

Провадження № 2/554/2268/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Тімошенко Н.В.

при секретарі - Колесніченко О.П.

за участі позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Фермерське господарство Луч-1 про визнання протиправними (недійсними) та скасування розпоряджень,, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Фермерське господарство Луч-1 про визнання протиправними (недійсними) та скасування розпоряджень, в якому прохав: визнати недійсними (протиправними) та скасувати: розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 407 від 02 вересня 1997 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою селянського (фермерського) господарства ; розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 408 від 02 вересня 1997 року Про надання земельних ділянок для селянського (фермерського) господарства .

В обґрунтування позову вказав, що 27 листопада 1992 року Рішенням XI сесії XXI скликання Артемівської (яка з 27.07.2016 року перейменована у Скороходівську селищної ради Чутівського району Полтавської області йому, як фізичній особі та як ветерану бойових дій і інваліду війни в Афганістані, було виділено з земель запасу селищної ради земельну ділянку розміром 13,5 га у постійне безстрокове користування для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до ст. 19 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року). Вказане Рішення від 27.11.1992 року - є діюче та ніким не скасовувалось, однак незаконно було проігнороване Чутівською районною держадміністрацією Полтавської області при прийнятті оскаржуваних двох розпоряджень. На підставі вказаного рішення від 27.11.1992 року та відповідно до ст. 23 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року) - у 1993 році, після виготовлення технічної документації та узгодження меж згідно плану землекористування, виконкомом Артемівської селищної ради (яка з 27.07.2016 року була перейменована у Скороходівську) йому було видано Державний акт на право користування землею серії Б № 052775-56 від 1993 року про право безстрокового і безоплатного користування вказаною вище земельною ділянкою, який законно зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 та який теж є діючим і ніким не скасовувався. З цього часу (тобто з 1993 року) включно до літа 2019 року вказана земельна ділянка перебувала у його, користуванні та законно використовувалась для забезпечення виробничої діяльності його Фермерського господарства "Луч-1". Додатково юридичний факт постійного законного користування впродовж з 1993 року по 2019 рік вказаною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства відповідно до вищевказаного Державного акту на право користування землею серії Б № 052775-56 від 1993 року підтверджено рішенням Рішенням 26 сесії VIII скликання Скороходівської селищної ради від 27 лютого 2019 року № 1051 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації, щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення, де прямо вказано "надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, яка перебуває у нього в користуванні та знаходиться за межами с. Коханівка на території Скороходівської селищної ради, площею 13,5 га, кадастровий № 5325455300:00:001:0381". Вказане рішення селищної ради дотепер не є скасоване, тобто - діюче. Факт використання виділеної відповідно до вищеназваного Державного акту на право користування земельною ділянкою серії Б № 0052775 від 1993 року вказаної земельної ділянки площею 13,5 га в діяльності Фермерського господарства "Луч-1" належно відображений і в п.5.1. Статуту Фермерського господарства "Луч-1", а також підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ФГ ЛУЧ-1 . Жодних порушень використання щодо виділеної земельної ділянки включно з 1993 року та до 2019 року не за цільовим призначенням чи інших порушень законодавства перевіркою, проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, - не виявлено. Тобто фактично документально визнано таке користування добросовісним та законним. В той же час лише 05.09.2019 року, під час ознайомлення у кабінеті слідчого з матеріалами у кримінальному провадженні № 12019170350000306, які слідчим поліції було отримано на запит, про що підтверджую копією протоколу додаткового допиту його, стало відомо, що Чутівською районною державною адміністрацією, виявляється 02 вересня 1997 року фактично таємно від позивача та відповідно незаконно було видано оскаржуване даним позовом неправомірне Розпорядження № 407 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою селянського (фермерського) господарства . Більше того, у даному розпорядженні безпідставно (нікчемно) зазначено, що дане розпорядження прийнято на основі добровільної відмови його нібито від цієї земельної ділянки. Однак, ніякої відмови не надавав, з подібними заявами про відмову від земельної ділянки ні до кого не звертався, включаючи Чутівську районну державну адміністрацію. В подальшому на підставі такого первинного неправомірного та оскаржуваного мною у даному позові розпорядження Чутівської районної державної адміністрації № 407 та у розвиток такого розпорядження - тією ж Чутівською районною державною адміністрацією надалі було фактично того ж дня - 02 вересня 1997 року знову незаконно видано наступне теж оскаржуване мною у даному позові ще одне неправомірне розпорядження № 408 Про надання земельних ділянок для селянського (фермерського) господарства - про нібито передачу вказаної земельної ділянки в користування його батьку - ОСОБА_3 . Така дія відбувалась також таємно, оскільки ні він, ні на даний час покійний батько - ОСОБА_3 , нічого про це не знали і відповідно нічого подібного не ініціювали. В зв`язку з цим, змушений звернутися до суду.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 02 червня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач повідомлений належним чином в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справи докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 27 листопада 1992 року Рішенням XI сесії XXI скликання Артемівської (яка з 27.07.2016 року перейменована у Скороходівську селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_1 , як фізичній особі та як ветерану бойових дій і інваліду війни в Афганістані, було виділено з земель запасу селищної ради земельну ділянку розміром 13,5 га у постійне безстрокове користування для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до ст. 19 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року).

На підставі вказаного рішення від 27.11.1992 року та відповідно до ст. 23 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року) - у 1993 році, після виготовлення технічної документації та узгодження меж згідно плану землекористування, виконкомом Артемівської селищної ради (яка з 27.07.2016 року була перейменована у Скороходівську) у ОСОБА_1 було видано Державний акт на право користування землею серії Б № 052775-56 від 1993 року про право безстрокового і безоплатного користування вказаною вище земельною ділянкою, який законно зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 та який є діючим і ніким не скасовувався.

З цього часу (тобто з 1993 року) включно до літа 2019 року вказана земельна ділянка перебувала користуванні позивача та законно використовувалась для забезпечення виробничої діяльності його Фермерського господарства "Луч-1".

Додатково юридичний факт постійного законного користування впродовж з 1993 року по 2019 рік вказаною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства відповідно до вищевказаного Державного акту на право користування землею серії Б № 052775-56 від 1993 року підтверджено Рішенням 26 сесії VIII скликання Скороходівської селищної ради від 27 лютого 2019 року № 1051 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації, щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення, де прямо вказано "надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, яка перебуває у нього в користуванні та знаходиться за межами с. Коханівка на території Скороходівської селищної ради, площею 13,5 га, кадастровий № 5325455300:00:001:0381". Вказане рішення селищної ради дотепер не є скасоване, тобто - діюче.

Факт використання виділеної відповідно до вищеназваного Державного акту на право користування земельною ділянкою серії Б № 0052775 від 1993 року вказаної земельної ділянки площею 13,5 га в діяльності Фермерського господарства "Луч-1" належно відображений і в п.5.1. Статуту Фермерського господарства "Луч-1", а також підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію ФГ ЛУЧ-1 .

Жодних порушень використання щодо виділеної земельної ділянки включно з 1993 року та до 2019 року не за цільовим призначенням чи інших порушень законодавства перевіркою, проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, - не виявлено.

Тобто фактично документально визнано таке користування добросовісним та законним.

З матеріалів кримінального провадження № 12019170350000306, які слідчим поліції було отримано на запит, стало відомо, що Чутівською районною державною адміністрацією, виявляється 02 вересня 1997 року фактично таємно від позивача та відповідно незаконно було видано оскаржуване даним позовом неправомірне Розпорядження № 407 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою селянського (фермерського) господарства .

Більше того, у даному розпорядженні безпідставно (нікчемно) зазначено, що дане розпорядження прийнято на основі добровільної відмови ОСОБА_1 нібито від цієї земельної ділянки. Однак, ніякої відмови позивач не надавав, з подібними заявами про відмову від земельної ділянки ні до кого не звертався, включаючи Чутівську районну державну адміністрацію.

В подальшому на підставі неправомірного та оскаржуваного розпорядження Чутівської районної державної адміністрації № 407 та - тією ж Чутівською районною державною адміністрацією надалі було фактично того ж дня - 02 вересня 1997 року знову незаконно видано наступне теж оскаржуване неправомірне розпорядження № 408 Про надання земельних ділянок для селянського (фермерського) господарства - про нібито передачу вказаної земельної ділянки в користування батьку позивача - ОСОБА_3 .

Відповідно до висновоку експертного дослідження № 10 від 03.06.2020 р. Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яким фахово та незаперечно порівняльним експертним дослідженням вказано, що підпис від імені батька ОСОБА_3 на заяві від його імені від 28.08.1997 року виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою. Адже саме на підставі вказаної з підробленим підписом заяви, поданої нібито ОСОБА_3 від 28.08.1997 року, а насправді, як вбачається з Висновку експертизи -02 вересня 1997 р. безпідставно видано Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області оскаржуване неправомірне розпорядження № 408 про нібито передачу вказаної земельної ділянки в користування батьку - ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до п. 19 Постанови від 07.03.2018 р. у справі № 911/436/17 Касаційний Господарський Суд Верховного Суду, за результатами системного аналізу Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство , вказав, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою. Таким чином, Суд дійшов висновку, що отримання саме фермерським господарством землі у користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті спірних правовідносин є неправильним.

Так само у Постанові від 29.03.2018 р. у справі № 926/590/17 Касаційний Господарський Суд Верховного Суду теж дійшов висновку про те, що передання засновнику позивача фізичній особі для ведення селянського (фермерського) господарства, Державним актом на право постійного користування, у постійне користування земельної ділянки - виключає наявність правових підстав для визнання саме за юридичною особою права постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст.ст.13, 43 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Проаналізувавши надані сторонами докази у повній сукупності, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обгрунтованість заявлених позовних вимог, так як 27 листопада 1992 року Рішенням XI сесії XXI скликання Артемівської селищної ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_1 , як фізичній особі та як ветерану бойових дій і інваліду війни в Афганістані, було виділено з земель запасу селищної ради земельну ділянку розміром 13,5 га у постійне безстрокове користування для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно до ст. 19 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1990 року), вказане рішення не скасоване на даний час та стороною відповідача не надано суду доказів, того що позивачем подавалися відповідні заяви на підставі яких було винесено оскаржувані розпорядження.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263-265, 268,280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа Фермерське господарство Луч-1 про визнання протиправними (недійсними) та скасування розпоряджень- задовольнити.

Визнати недійсними (протиправними) та скасувати:

-розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 407 від 02 вересня 1997 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою селянського (фермерського) господарства ;

-розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 408 від 02 вересня 1997 року Про надання земельних ділянок для селянського (фермерського) господарства .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Полтавська районна державна адміністрація Полтавської області, місце знаходження: вул.Шевченка, 5, м.Полтава, Код ЄДРПОУ 04057505.

Третя особа - Фермерське господарство Луч-1 , місце знаходження: вул.Софіївська, 79, кв.1, смт.Скороходове, Полтавського району, Полтавської області, Код ЄДРПОУ - 25167479.

Суддя Н.В.Тімошенко