Ухвала

від 11.08.2021 по справі 2-65/11

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-65/11

6/132/64/21

Ухвала

Іменем України

11 серпня 2021 року місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі судового засідання - ПІДГЕРСЬКІЙ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021р. ТОВ Брайт Інвестмент звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із вказаною заявою, в якій просило: 1) замінити сторону стягувача з ПАТ КБ Надра на його правонаступника ТОВ Брайт Інвестмент у виконавчому листі по цивільній справі № 2-65/11; 2) поновити строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-65/11 до примусового виконання. Заява мотивована тим, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі № 2-65/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ Надра в особі ВАТ КБ Надра Вінницького РУ заборгованість за кредитним договором в сумі 27892,20грн., а також судовий збір в сумі 278,92грн. та витрати за ІТЗ розгляду справи в сумі 120грн., на підставі якого видано виконавчий лист. 05.08.2020р. ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп уклали Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ КБ Надра відступило, а ТОВ ФК Дніпрофінансгруп прийняло право вимоги за Кредитним договором № 22/ЕК/2008/24-980 від 09.07.2008р. Вподальшому, ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТОВ Брайт Інвестмент уклали Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступило, а ТОВ Брайт Інвестмент прийняло право вимоги за Кредитним договором № 22/ЕК/2008/24-980 від 09.07.2008р. Отже, ТОВ Брайт Інвестмент набуло право грошової вимоги відносно боржника за рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі № 2-65/11. В матеріалах кредитної справи, яка була передана від ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до ТОВ Брайт Інвестмент було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа № 2-65/11. Вважає, що причини пропуску строку для подачі виконавчого листа № 2-65/11 до виконання є поважними, оскільки ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступило право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент лише 30.09.2020р., а тому вказані обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Згідно прохальної частини поданої заяви, директор ТОВ Брайт Інвестмент просить питання про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення розглянути за відсутності заявника, заяву підтримують.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, в передбаченому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.

Оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду даного процесуального питання, суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

При цьому, суд враховує, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого Гуржій проти України , заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, Олександр Шевченко проти України , № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії від 07.07.1989р., ЄСПЛ зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Суд, дослідивши матеріали заяви, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі № 2-65/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ Надра в особі ВАТ КБ Надра Вінницького РУ заборгованість за кредитним договором в сумі 27892,20грн., а також судовий збір в сумі 278,92грн. та витрати за ІТЗ розгляду справи в сумі 120грн.

19.04.2011р. на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист.

05.08.2020р. між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп було укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ КБ Надра відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами.

30.09.2020р. ТОВ ФК Дніпрофінансгруп на підставі договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення права вимоги відступила право вимоги за Кредитним договором № 22/ЕК/2008/24-980 від 09.07.2008р., боржник ОСОБА_1 - ТОВ Брайт Інвестмент .

Отже, ТОВ Брайт Інвестмент набуло право грошової вимоги відносно боржника за рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі № 2-65/11.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), однак згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заміна кредитора у зобов`язанні відповідно до положень ст.512 ЦК України відбувається шляхом: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за заявою сторони, заінтересованої особи, державного або приватного виконавця замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та підтверджено позицією Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 та від 15 травня 2019 у справі № 370/2464/17.

З огляду на вищевикладене, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Також слід зазначити, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У Законі України Про виконавче провадження поняття виконавче провадження розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, заява №183571/91 (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін… .

За вказаних обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ Брайт Інвестмент в частині заміни стягувача його правонаступником є обґрунтованою та доведеною й підлягає задоволенню.

Звертаючись до суду з заявою в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-65/11 до примусового виконання, заявник ТОВ Брайт Інвестмент посилався на те, що в матеріалах кредитної справи, яка була передана від ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до ТОВ Брайт Інвестмент було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа № 2-65/11. Вважає, що є всі підстави вважати поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступило право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент лише 30.09.2020р., а тому вказані обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З копії виконавчого листа № 2-65/11 вбачається, що 30.05.2013р. державним виконавцем вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 вказаного Закону № 606-XIV, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч.5 ст.47 вказаного Закону № 606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа № 2-65/11 відносно ОСОБА_1 до виконання сплив ще до придбання 05.08.2020р. ТОВ ФК Дніпрофінансгруп у ПАТ КБ Надра права вимоги до ОСОБА_1 у даній справі.

Отже, під час продажу ПАТ КБ Надра права вимоги ТОВ ФК Дніпрофінансгруп до ОСОБА_1 , банк вже втратив право пред`явлення виконавчого листа відносно ОСОБА_1 до виконання.

Посилання заявника на те, що ТОВ ФК Дніпрофінансгруп відступило право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент лише 30.09.2020р., а тому вказані обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом строк не є поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, заявником не було наведено обставин, які об`єктивно перешкоджали б ПАТ КБ Надра реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого листа № 2-65/11 відносно ОСОБА_1 до виконання у визначені Законом строки.

За таких обставин суд прийшов до висновку про відмову ТОВ Брайт Інвестмент у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-65/11 за позовом ВАТ КБ Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки ТОВ Брайт Інвестмент пропустило строк предявлення виконавчого листа до виконання та підстав для його поновлення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.442 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення - задовольнити частково.

Замінити стягувача з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент (код ЄДРПОУ: 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф. 402), в цивільній справі № 2-65/11, за позовом ВАТ КБ Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-65/11, за позовом ВАТ КБ Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати учасникам справи для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя