Ухвала

від 18.08.2021 по справі 2-65/11

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-65/11

2-ві/368/9/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Лєвшин Н.О.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про відвід судді Іванюті Тетяні Євгенівні у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації, Ржищівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадковий житловий будинок , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації, Ржищівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадковий житловий будинок.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2021 року відкрито провадження у справі.

10 серпня 2021 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було заявлено відвід судді Іванюті Т.Є.

Її довірительці, ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 ) намагалися вручити письмову судову повістку про виклик до суду її померлого чоловіка в якості відповідача, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Це свідчить, що вона, як суддя, не знайомилися з матеріалами справи, а в її довірительки є сумнів, що через такі обставини суддя зможете об`єктивно, вчасно прийняти справедливе рішення у даній справі та чи не доведеться їй знову звертатися до Апеляційної інстанції та до Верховного суду з приводу скасування необ`єктивного, несправедливого рішення суду в подальшому.

В Кагарлицькому районному судді відбулася фальсифікація документів, з той час, як вона була та залишаєтеся головою суду.

Під час ознайомлення нею, 03 жовтня 2019 року з матеріалами цивільної справи № 2-65/11, в Київському апеляційному суді, при опрацюванні документів, які містися в матеріалах цивільної справи вона звернула увагу на заяву про забезпечення позову представника ОСОБА_3 від 25.10.10 р. - ОСОБА_5 , яка зареєстрована Кагарлицьким районним судом за № 9436 від 25.10.10 р.

Вважає, що ОСОБА_5 за змовою з апаратом Кагарлицького районного суду було сфальсифіковано документ, який міститься в матеріалах даної цивільної справи - заяви про забезпечення позову за реєстровим номером № 9436 від 25.10. 10 р., Отже, так як існує розбіжність в законодавстві, зокрема в ЦПК, який набрав чинності 15 грудня 2017 року та в ЦПК, в редакції 1963 року, вважає, що заява про відвід судді Іванюті Т.Є. є обгрунтованою, так як фальсифікація документів відбулася у суді, де й на даний час вона є головою суду.

Беззаперечним є факт, що у 2010 році ОСОБА_5 не міг знати про те, що ЦПК зміняться, а це в свою чергу є підтвердженням того, що підробка документів відбулася приблизно між 15 грудням 2017 року до надходження справи до Київського апеляційного суду.

Таким чином, маючи вплив на Кагарлицький районний суд, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 через керівника апарату Кагарлицького районного суду - Комлик Ніну Олександрівну, ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав вплив та здійснює його на суддів Кагарлицького районного суду під час слухання цивільної справи № 2-65/11, через те, що її мати - ОСОБА_6 перебуває в незареєстрованому шлюбі з представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .

Крім цього, керівник апарату Кагарлицького районного суду - ОСОБА_7 , її донька - ОСОБА_8 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 , яка є тотожною та збігається з місцем проживанням представника ОСОБА_5 , яка зазначена в довіреності, яка посвідчена Стайківською сільською радою та приєднана до матеріалів справи представником ОСОБА_5 .

Таким чином, вважає, що нею повністю доведена обставина, яка підтверджує родинні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та її матір`ю - ОСОБА_6 .

Суддею Кагарлицького районного суду Шевченко І.І. було винесено ухвалу про забезпечення позову по даній заяві у даній справі та накладено арешт на 1\2 частину житлового будинку, який належить ОСОБА_1 .

Ухвала Кагарлицького районного суду від 06 жовтня 2017 року міститься в матеріалах даної справи т. 2 а.с. 94 -95.

Обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості, судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо.

Вважає, що вона, як суддя та голова Кагарлицького районного суду не можете брати участь в розгляді справи і підлягаєте відводу, так як очевидним є той факт, що керівником апарату суду є особа, яка знаходиться у її підпорядкуванні та безумовно ця особа має на неї вплив.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Підстави для відводу судді передбачені зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного, Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

У її довірительки є сумнів у об`єктивності та неупередженості судді.

Представник позивача Бібіка Олександра Миколайовича за довіреністю ОСОБА_5 подав заперечення проти заявленого відводу судді просив проводити розгляд у відсутність нього та заяву залишити без розгляду, обґрунтовуючи наступним. Відповідно до ст. ст. 3,10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді. Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду. Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер. Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказуванню. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу. Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним . Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Системний аналіз змісту та доводів заяви про відвід не свідчив про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а зводилися до незгоди з можливим процесуальним рішенням судді та припущень, які не підтверджені жодними доказами та не вказували на необ`єктивність чи упередженість судді при розгляді справи. Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликали сумнів упередженості судді - при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачалося. Доводи, якими відповідач обґрунтовувала недовіру судді, не ґрунтувалися на положеннях статті 36 ЦПК України. При цьому доказів, які б свідчили, що головуючий суддя мав будь-які домовленості із сторонами по справі, чи взагалі поза процесуальні відносини, відповідач до суду не надав. За таких обставин, заява визнана надуманою й такою, що не підлягає задоволенню. Зазначене вище свідчить про навмисне безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи стороною відповідача.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді

Розгляд справи відбувається відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи відводу викладені в ухвалі суду, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заявлених вимог, дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, так як відвід належним чином не вмотивований з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді, встановлені статтею 36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

?він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

?він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

?він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

?було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

?є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Крім того, як це вбачається з ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для його відводу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Заперечення на процесуальні дії судді та на прийняті суддею процесуальні рішення під час підготовчого розгляду учасник справи не позбавлений можливості зазначити у випадку оскарження остаточного судового рішення по справі в апеляційному або касаційному порядку. Крім того, доводи, які наводить відповідач як на підставу сумніву в неупередженості та об`єктивності судді, не знайшли підтвердження матеріалами справи чи іншими доказами, а також не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді позовної заяви, а фактично базуються на суб`єктивній оцінці відповідача щодо судді Іванюти Т.Є.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми процесуального права, викладені доводи заяви, які не мають підґрунтя, що б указували на допущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності можливого рішення суду, що може бути сумнівом неупередженого рішення у справі в інших учасників процесу та забезпечення їм загальних засад цивільного судочинства.

Окрім того, що відповідача фактично оскаржує процесуальні дії судді, будь-яких доказів, які б давали підстави сумніватися в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи відповідачем до суду не надано, суд вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-38, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про відвід судді Іванюті Тетяні Євгенівні у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації, Ржищівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадковий житловий будинок - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Шевченко