Рішення

від 09.08.2021 по справі 910/1347/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2021Справа № 910/1347/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест доДержавного підприємства Український інститут інтелектуальної власності за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент 2. ОСОБА_1 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Е-Тікетс Сервіс Україна прозахист прав інтелектуальної власності на торговельні марки Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Томаров І.Є., Ромащенко Д.О. від відповідача:не з`явився від третьої особи 1:не з`явився від третьої особи 2:не з`явився від третьої особи 3:Краснов І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест (надалі - ТОВ ЗТ-Інвест ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (надалі - Укрпатент ) про:

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову №703/2021 від 06.01.2021 щодо передачі прав по свідоцтвам НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_15; НОМЕР_16; НОМЕР_17; НОМЕР_18; НОМЕР_19; НОМЕР_20;

- зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельні марки: ЦИТРУС дискаунт за свідоцтвом України НОМЕР_11 від 10.09.2007 (заявка №m200601806 від 09.02.2006); CITRUS discount за свідоцтвом України НОМЕР_12 від 10.09.2007 (заявка №m200601808 від 09.02.2006); ЦИТРУС за свідоцтвом України НОМЕР_13 від 25.11.2008 (заявка №m200620346 від 22.12.2006); CITRUS за свідоцтвом України НОМЕР_14 від 25.11.2008 (заявка №m200620348 від 22.12.2006); ЦИТРУС гаджети та аксесуари за свідоцтвом України НОМЕР_15 від 10.06.2013 (заявка №m201207532 від 28.04.2021); eton за свідоцтвом України НОМЕР_16 від 25.10.2013 (заявка №m201111467 від 21.07.2011); like.bike за свідоцтвом України НОМЕР_17 від 12.09.2016 (заявка №m201602991 від 17.02.2016); AIR MUSIC за свідоцтвом України НОМЕР_18 від 26.09.2016 (заявка №m201607671 від 08.04.2016); L.A.P.T.I за свідоцтвом України НОМЕР_19 від 25.10.2016 (заявка №m201604812 від 10.03.2016) та CITRUS за свідоцтвом України НОМЕР_20 (заявка №m201627870 від 13.12.2016) повністю від Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест до Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент та опублікувати відомості про це у офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як власником вказаних вище торговельних марок були укладені договори про передачу права власності на них на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент , у зв`язку з чим позивачем були подані відповідні заяви про реєстрацію факту передачі майнових прав, проте відповідач відмовив у здійсненні такої реєстрації (лист №703/2021 від 06.01.2021), що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Т-Рент (надалі - ТОВ Т-Рент ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, призначено підготовче засідання на 01.03.2021.

Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву Укрпатент просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що, усі твердження ТОВ ЗТ-Інвест про незаконність повернення документів є необґрунтованими. Зокрема, відповідач вказує про те, що Укрпатентом у відповідності до вимог чинного законодавства розглянуто документи, що надійшли від позивача про публікацію в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від позивача до правонаступника - ТОВ Т-Рент , проте зважаючи на наявність в Укратенті ще одного комплекту документів для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на одні й ті ж самі торговельні марки по вказаним вище свідоцтвам від ТОВ ЗТ-Інвест до ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна , у відповідача була відсутня можливість прийняти рішення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесені до Реєстру, у зв`язку з чим, документи позивача були повернуті.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач додатково вказує на відсутність у відповідача законних підстав для повернення заяв позивача разом з доданими до них документами, а також зазначає, що позовні вимоги, заявлені у даній справ, не свідчать про втручання у дискреційні повноваження Укрпатенту.

ТОВ Т-Рент були подані до суду письмові пояснення по суті позову, в яких останнє позовні вимоги позивача підтримало та просило суд їх задовольнити, оскільки звертаючись до Укрпатенту із заявами, позивач подав всі документи, передбачені Інструкцією про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів та послуг, а відповідач не має права ставити під сумнів повноваження директора позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 22.03.2021.

Судове засідання 22.03.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Босого В.П. на лікарняному та було перенесено на 19.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Е-Тікетс Сервіс Україна (надалі - ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна ) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 17.05.2021.

У письмових поясненнях ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна вважає позовну заяву ТОВ ЗТ-Інвест про скасування рішення про відмову щодо передачі права власності на торгівельні марки по свідоцтвам, оформленої листом №703/2021 від 06.01.2021 р. та зобов`язання відповідача винити дії щодо здійснення публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від ТОВ ЗТ-Інвест до ТОВ Т-Рент безпідставною та необґрунтованою, а твердження, викладені в ній, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого просить суд у задоволенні позову відмовити.

28.05.2021 представником позивача подано до суду клопотання про призначення у справі технічної експертизи документів з метою встановлення давності виготовлення договору №31/07-17 від 31.07.2017, укладеного між ТОВ ЗТ-Інвест та ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна .

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

За змістом ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У поданому клопотанні позивач вказує на те, що договір №31/07-17 від 31.07.2017 не міг бути підписаний у вказану дату з метою реального настання наслідків, та вважає, що такий договір був створений пізніше дати, вказаної в ньому, з метою перешкодити позивачеві в реєстрації факту передачі прав на торговельні марки до ТОВ Т-Рент .

В той же час суд відзначає, що дійсність вказаного договору не є предметом даного спору, в межах якого досліджуються лише обставини правомірності чи неправомірності повернення відповідачем заяв ТОВ ЗТ-Інвест . Більш того, сам позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вказував, що обов`язок недійсності такого договору може мати місце лише у випадку, коли предметом спору є визнання його недійсним, а встановлення підроблення підпису у договорі та його недійсність є компетенцією правоохоронних органів та суду в межах відкритого кримінального провадження.

Суд відзначає, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Призначення в даній господарській справі, яка й без того розглядається судом тривалий час, судової експертизи мало б наслідком подальше затягування без виправданих причин судового розгляду та порушення зазначеного права на розгляд справи упродовж розумного строку.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.05.2018 у справі №922/2716/17, заявлення клопотання та наступне призначення навіть однієї безпідставної експертизи, тим більше другої чи третьої по справі, може бути ефективним способом та засобом безпідставного затягування розумного строку розгляду справи.

З урахуванням викладеного, судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2021.

В судовому засіданні 05.07.2021 представником позивача були надані пояснення щодо предмета спору, в яких позивач просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представники третьої особи 3 в судовому засіданні 05.07.2021 надали пояснення по справі, в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувались перерви на 26.07.2021 та 09.08.2021.

06.08.2021 на електронну пошту суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про повернення до підготовчого провадження та вступ у справі в якості третьої особи на стороні позивача.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Суд відзначає, що підготовче провадження у даній справі тривало більше 4 місяців, протягом яких судом було надано достатньо часу для надання можливості учасникам судового процесу та іншим заінтересованими особами скористатися всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

В той же час, ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтовано неможливості заявлення клопотання про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стадії підготовчого провадження, в той час як відповідне клопотання заявлено після проведення судових дебатів на стадії розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, судом було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення до підготовчого провадження, а клопотання про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залишено без розгляду на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.08.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ЗТ-Інвест є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки ЦИТРУС дискаунт за свідоцтвом України НОМЕР_11 від 10.09.2007; CITRUS discount за свідоцтвом України НОМЕР_12 від 10.09.2007; ЦИТРУС за свідоцтвом України НОМЕР_13 від 25.11.2008; CITRUS за свідоцтвом України НОМЕР_14 від 25.11.2008; ЦИТРУС гаджети та аксесуари за свідоцтвом України НОМЕР_15 від 10.06.2013; eton за свідоцтвом України НОМЕР_16 від 25.10.2013; like.bike за свідоцтвом України НОМЕР_17 від 12.09.2016; AIR MUSIC за свідоцтвом України НОМЕР_18 від 26.09.2016; L.A.P.T.I за свідоцтвом України НОМЕР_19 від 25.10.2016 та CITRUS за свідоцтвом України № НОМЕР_1 .

ТОВ ЗТ-Інвест уклало договори про передачу права власності та торгівельні марки з ТОВ Т-Рент , зокрема:

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_2 ;

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_3 ;

- договір від 08.12.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_4 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_1 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_5 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_6 ;

- договір від 18.09.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_7 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_8 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_9 ;

- договір від 24.07.2020, предметом якого є передача прав власності на Знак, які випливають із Свідоцтва № НОМЕР_10 .

Від імені позивача договори про передачу прав та торговельні марки підписала директор ТОВ ЗТ-Інвест - ОСОБА_3 .

Позивач через патентного повіреного звернувся до Укрпатенту із заявами про публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки від позивача до ТОВ Т-Рент :

- вих. №ТЗ-99614 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, яких охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_9 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-24994/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-99615 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_10 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-24995/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-316562 від 05.11.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_8 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-24989/2020 від 10.11.2020;

- вих. №ТЗ-НОМЕР_19 від 30.11.2020 щодо Договору від 18.09.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_7 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-27931/2020 від 02.12.2020;

- вих. №ТЗ-177210 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_7 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-28090/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-НОМЕР_18 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_5 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-28095/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-НОМЕР_20 від 01.12.2020 щодо Договору від 24.07.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_1 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-27931/2020 від 03.12.2020;

- вих. №ТЗ-81885 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_4 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-29113/2020 від 11.12.2020;

- вих. №ТЗ-81886 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_2 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-29115/2020 від 11.12.2020;

- вих. №ТЗ-171614 від 09.12.2020 щодо Договору від 08.12.2020 про передачу права власності на знак для товарів і послуг, який охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_3 , зареєстрована Укрпатентом за №Вх.-24116/2020 від 11.12.2020.

18.01.2021 позивачем було отримано лист №Вих-703/2021 від 06.01.2021, яким Укрпатент повернув подані документи як такі, що не відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №576 від 03.08.2001.

У своєму листі №Вих-703/2021 від 06.01.2021 відповідач зазначив, що аналізом поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест документів для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності по свідоцтвам України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від власника свідоцтв ТОВ ЗТ-Інвест до правонаступника - ТОВ Т-Рент , встановлено, що договори про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по зазначеним вище свідоцтвам підписано директором ТОВ ЗТ-Інвест - ОСОБА_3 .

Крім того, відповідачем було повідомлено про те, що 18.11.2020 до нього надійшли документи для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від ТОВ ЗТ-Інвест до ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна .

Передача виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки здійснюється на підставі нотаріально засвідченої виписки з Договору від 31.07.2017, який від імені ТОВ ЗТ-Інвест підписаний директором - Зінченко Дмитром Олександровичем.

Таким чином, зважаючи на наявність у відповідача двох комплектів документів від ТОВ ЗТ-Інвест щодо здійснення публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтва України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 до різних правонаступників - ТОВ Т-Рент та ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна , наявність різних осіб, які виступають від імені ТОВ ЗТ-Інвест неможливо прийняти рішення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесені до Реєстру.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову (лист №Вих-703/2021 від 06.01.2021) щодо передачі прав по свідоцтвам НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20.

На переконання позивача, Укрпатентом було грубо порушено його виключні майнові права на торговельні марки, оскільки позивач уклав договори про передачу прав власності на ряд торговельних марок і подав їх для реєстрації до Укрпатенту, однак той відмовив в реєстрації цих договорів, тим самим порушив право позивача на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, адже останній як продавець не може виконати обов`язки по договору з покупцем.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч.2 ст.154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).

Водночас, ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюється законом (ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України визначено).

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

У ч. 9 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг зазначено, що договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених НОІВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 427 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Статтею 1107 Цивільного кодексу України визначено, що договори про розпорядження виключними майновими правами повинні бути укладені у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору такий договір є нікчемним, тобто таким, що не створює жодних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.1113 Цивільного кодексу України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Згідно ч.2 ст.1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції №576 від 03.08.2001 для публікації в бюлетені та внесення до реєстру (реєстру договорів) (реєстрації) відомостей про передачу права власності на знак та надання дозволу (видачу ліцензії) на використання знака (міжнародного знака) до Державної служби подають такі документи, зокрема: заяву про публікацію та внесення до реєстру (реєстру договорів) відомостей; договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору); документ про сплату збору за опублікування відомостей; довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені сторони договору подає представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа; довіреність на ім`я представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, від правонаступника власника свідоцтва, якщо він є іноземною особою або особою без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України.

Згідно з п. 2.3 розділу 2 Інструкції №576 від 03.08.2001 у договорі (ліцензійному договорі) або витягу з договору (ліцензійного договору) повинні бути вказані: сторони договору; предмет договору; номер свідоцтва; перелік товарів і послуг із зазначенням класів МКТП, на які поширюється передача права власності; місцезнаходження (місце проживання) сторін.

Договір (ліцензійний договір) підписується сторонами, що його укладають. Договір (ліцензійний договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою (п.2.4 розділу 2 Інструкції №576 від 03.08.2001).

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються до Державної служби, несуть сторони договору (ліцензійного договору).

Державна служба розглядає заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам розділів 1, 2 цієї Інструкції (п. 3.2 розділу 3 Інструкції №576 від 03.08.2001)

Водночас, відповідно до п. 3.4 Інструкції №576 від 03.08.2001 відомості не можуть бути опубліковані та внесені до реєстру (реєстру договорів), якщо: свідоцтво (міжнародна реєстрація знака) визнано недійсним повністю; дія свідоцтва (міжнародної реєстрації знака) припинена; подані документи не відповідають вимогам розділів 1, 2 та п. 3.3 цієї Інструкції.

У випадках, наведених у п. 3.4 цієї Інструкції, Державна служба повертає документи із зазначенням мотивованих підстав їх повернення за адресою, указаною в заяві (п. 3.5 розділу 3 Інструкції №576 від 03.08.2001).

Позивач зазначає, що в листі №Вих-703/2021 від 06.01.2021, яким Укрпатент повернув документи про реєстрацію договорів про передачу прав та торговельні марки, вказано, що документи не відповідають вимогам Інструкції №576 від 03.08.2001. Позивач вважає, що цей лист є рішенням про відмову в реєстрації. Формально в Інструкції №576 від 03.08.2001 не міститься вказівки, що Укрпатент повинен надсилати рішення про відмову, тому це рішення як волевиявлення міститься у листі, в якому відповідач зобов`язаний вказати підставу відмови і повернути документи.

На думку позивача, за своєю суттю та правовим значенням цей лист є відмовою в реєстрації, тому підлягає оскарженню та скасуванню в судовому порядку.

Однак, суд не погоджується з вказаними вище доводами позивача та вважає їх необґрунтованими, оскільки лист відповідача №Вих-703/2021 від 06.01.2021, яким були повернуті документи про реєстрацію договорів про передачу прав та торговельні марки не є рішенням про відмову у реєстрації.

Як вбачається зі змісту листа №Вих-703/2021 від 06.01.2021, всупереч доводам ТОВ ЗТ-Інвест , відповідач не відмовляв позивачу у реєстрації договорів про передачу прав та торговельні марки, оскільки Інструкцією №576 від 03.08.2001 не визначено такого права Укрпатенту.

Розглянувши подані позивачем документи щодо публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за свідоцтвами України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від ТОВ ЗТ-Інвест до ТОВ Т-Рент , у відповідності до п. 3.5 Укрпатентом були повернуті подані позивачем документи, як такі що не відповідають вимогам такої Інструкції.

Суд звертає увагу, що Інструкція №576 від 03.08.2001 не містить положень, які б визначали, що повернення документів поданих для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності є кінцевим рішенням та позбавляє заявника права повторного звернення до Укрпатенту з заявками після усунення обставин, що стали підставою для повернення таких документів.

Крім того, у відзиві відповідач також зазначає, що його лист №Вих-703/2021 від 06.01.2021 не є відмовою в реєстрації, оскільки позивач не позбавлений права повторного їх подання після правової та юридичної визначеності та вирішення внутрішнього спору позивача, які саме договори є дійсними, зокрема ті, що укладені у 2020 році з ТОВ Т-Рент чи той, що був укладений у 2017 році з ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна .

Таким чином, з вказаного вище вбачається, що позивач після визначення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені Промислова власність та внесені до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, зважаючи на те, що у відповідача відсутня об`єктивна можливість встановити такі обставини самостійно, може повторно звернутися до Укрпатенту з метою здійснення реєстрації договорів про передачу прав на спірні торгівельні марки.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи ТОВ ЗТ-Інвест відносно того, що лист відповідача №Вих-703/2021 від 06.01.2021 не містить вмотивованих підстав повернення документів позивача, оскільки у своєму листі Укрпатент вказав, що зважаючи на наявність у нього двох комплектів документів від ТОВ ЗТ-Інвест для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 до різних правонаступників - ТОВ Т-Рент та ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна , наявність різних осіб, які виступають від імені ТОВ ЗТ-Інвест , останній позбавлений можливості прийняти рішення, які саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесені до реєстру.

У свою чергу, ТОВ ЗТ-Інвест зазначає, що Укрпатент при вирішенні питання про повернення поданих позивачем документів, не правомірно послався на положення ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка виступає від імені юридичної особи, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, оскільки на думку позивача, Укрпатент не повинен перевіряти повноваження директора товариства та оцінювати дійсність правочину щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Суд приймає до уваги посилання позивача про те, що Інструкцією №576 від 03.08.2001 не визначено повноважень Укрпатента та спосіб, у який останній може перевіряти дійсність договорів щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки, визначати наявність та/або відсутність повноважень у директорів, якими від імені юридичної особи - власника торговельних марок підписані правочини.

Водночас, суд також вважає за необхідне вказати, що ні Інструкцією №576 від 03.08.2001, ні Законом України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не визначено порядку дій Укрпатенту у разі наявності у нього двох комплектів документів, поданих від однієї юридичної особи для публікації в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на одні й ті ж самі торговельні марки до різних правонаступників, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно повернуто документи позивачу.

Відтак, за вказаних вище умов існування договорів від однієї і тієї ж особи - позивача, що підписані різними фізичними особами в якості його директорів та на користь двох різних правонаступників, неможливо визначити який з двох директорів діяв добросовісно та мав належні та дійсні повноваження щодо підписання договорів про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки, власником яких є позивач, а також які з цих договорів є дійсними, відповідають справжньому волевиявленню учасників відповідного правочину та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Зважаючи на наявність в Укрпатенту двох аналогічних комплектів документів, що суперечать один одному, про публікацію в бюлетені Промислова власність та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки по свідоцтвам України НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20 від позивача до двох різних правонаступників - ТОВ Т-Рент та ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна , підписанням договорів від імені позивача в різний час двома різними директорами, неможливо було прийняти об`єктивне рішення, які саме і стосовно кого саме відомості мають бути опубліковані в бюлетені та внесенні до реєстру.

Посилання позивача на порушення відповідачем п. 3.3 Інструкції №576 від 03.08.2001, яким передбачено право Укрпатенту надіслати запит про подання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо вірогідності інформації, що містять подані йому документи, суд не приймає до уваги, оскільки вказаною нормою чітко визначено, що витребовування додаткових документів є правом Укрпатенту, а не його обов`язком, внаслідок чого, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині не запитування у нього додаткових документів не може бути свідченням протиправності дій та рішень Укрпатенту.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності вмотивованої підстави для повернення йому документів є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправності рішення відповідача, оформленого листом №Вих.-703/2021 від 06.01.2021 про повернення документів Товариству з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест , внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.08.2021.

Суддя В.П. Босий