Ухвала

від 13.08.2021 по справі 925/540/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/540/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Козир Т.П., Кравчук Г.А.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 (суддя Васянович А.В.)

у справі № 925/540/20

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Черкаси , Товариства з обмеженою відповідальністю Айлонг Еволюшн

про скасування записів про право власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок, припинення права власності, поновлення державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ) подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі № 925/540/20.

Касаційну скаргу АТ КБ Приватбанк оформлено з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 131 2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною 4 статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

За змістом частини 3 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Із огляду на касаційну скаргу її підписано адвокатом Малєєвою О.М. як представником АТ КБ Приватбанк .

Разом із цим, довіреності або іншого документа, що посвідчує повноваження представника - адвоката Малєєвої О.М., до касаційної скарги не додано. Натомість у касаційній скарзі зазначено про те, що докази повноважень знаходяться в матеріалах справи.

Зважаючи на відсутність в касаційному суді справи № 925/540/20, Суд позбавлений можливості перевірити наявність в її матеріалах документів, що посвідчують повноваження адвоката Малєєвої О.М. як представника АТ КБ Приватбанк .

Отже, адвокатові Малєєвій О.М. як представникові АТ КБ Приватбанк слід надати документи, що посвідчують її повноваження на представництво інтересів цього банку у Верховному Суді.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі АТ КБ Приватбанк викладає обставини справи № 925/540/20, обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, а також цитує пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК.

Разом із цим, жодної з підстав, на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі АТ КБ Приватбанк чітко не зазначено і належним чином не обґрунтовано, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги АТ КБ Приватбанк не додано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, скаржникові слід сплатити судовий збір у розмірі 33 632,00 грн і надати Суду документ, що підтверджує таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Згідно зі статтею 291 ГПК особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги АТ КБ Приватбанк не додано доказів надіслання копій цієї скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи № 925/540/20.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу АТ КБ Приватбанк оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, частиною 3, пунктом 2 частини 4 статті 290, статті 291 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі: документів, що посвідчують повноваження адвоката Малєєвої О.М. як представника АТ КБ Приватбанк ; нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали); документа, що підтверджує сплату судового збору; доказів належного виконання вимог статті 291 ГПК.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що іншим учасникам справи №925/540/20 слід надіслати нову редакцію касаційної скарги (із додатками), подану на виконання вимог цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №925/540/20 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству Комерційному банку Приватбанк строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків до 09.09.2021.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік