ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/418/21 Справа № 175/2370/20 Бойко О.М. Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря - Солодової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - Самухи Анни Олександрівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по справі за апеляційною скаргою Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини про виплату середнього заробітку за увесь час затримки, -
ВСТАНОВИЛА:
02 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Самуха А.О. подала до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі.
В обґрунтування заяви зазначила, що у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з апеляційним переглядом справи, і докази цьому будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення у справі.
Посилаючись на те, що фактичний розмір понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката остаточно склав 4 500 грн., заявник просив стягнути з апелянта зазначені витрати з підстав передбачених ст. ст. 137, 141, 142 ЦПК України.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Розглянувши вищевказану заяву, дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення додаткової постанови, з огляду на таке.
Судом встановлено, що у липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини про виплату середнього заробітку за увесь час затримки.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини про виплату середнього заробітку за увесь час затримки - задоволено частково. Стягнуто з Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за увесь час затримки у розмірі 189 915 гривень 39 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн. 00 коп. Також вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, Дніпровська міська державна лікарня ветеринарної медицини звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила його скасувати в частині задоволення позову про стягнення відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 117 233, 63 грн. та в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000, 00 грн. і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 72 681, 76 грн., а в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини - задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року змінено в частині визначеного судом розміру середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку та відповідно в частині розміру судових витрат, стягнутих з відповідача. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Під час прийняття вказаної постанови розподілу судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з апеляційним переглядом справи, судом не проводилось.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений судом строк, представник позивача - адвокат Самуха А.О. подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з апеляційним переглядом справи, складає 4 500 грн. (в тому числі на професійну правничу допомогу).
Протягом п`яти днів з дня ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі, а саме 02 серпня 2021 року, представник позивача подала до суду заяву про розподіл судових витрат по справі, зокрема, на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, у розмірі 4 500 грн.
На підтвердження понесення вказаних витрат суду було надано: копію Договору про надання правничої/правової допомоги від 06 травня 2020 року; додаткову угоду №2 від 01 червня 2021 року до Договору про надання правничої/правової допомоги від 06 травня 2020 року; акт №2 приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг (правничої/правової допомоги) від 25 червня 2021 року на суму 3000,00 грн; рахунок-фактуру №ЮФ-0000002 від 01 червня 2021 року на суму 3000,00 грн; оригінал квитанції №ПН2091354 від 30 червня 2021 року на суму 1 000,00 грн; оригінал квитанції №ПН2092154 від 30 червня 2021 року на суму 2 000,00 грн; додаткову угоду №3 від 28 липня 2021 року до Договору про надання правничої/правової допомоги від 06 травня 2020 року; акт №3 приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг (правничої/правової допомоги) від 28 липня 2021 року на суму 1 500,00 грн; рахунок-фактуру №ЮФ-0000003 від 28 липня 2021 року на суму 1 500,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи також містяться копія ордеру на надання ОСОБА_1 правової допомоги, серії ЗП № 123298 від 01 червня 2021 року, та копія свідоцтва Самухи А.О. про право на зайняття адвокатською діяльністю, серії ЗП 002098 від 12 березня 2019 року.
Так, в матеріалах справи наявні документи, складені адвокатом Самухою А.О., зокрема, відзив на апеляційну скаргу (а.с. 156-175).
Участь адвоката у судовому засіданні в Дніпровському апеляційному суді підтверджується протоколом судового засідання від 28 липня 2021 року (а.с.178-179).
За таких обставин, оскільки під час прийняття Дніпровським апеляційним судом постанови від 28 липня 2021 року в цій справі не було вирішено питання про судові витрати, заява представника ОСОБА_1 - Самухи А.О. про розподіл судових витрат по справі, а саме щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, підлягає задоволенню, тому наявні підстави для прийняття додаткової постанови суду.
Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву представника ОСОБА_1 - Самухи Анни Олександрівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Ухвалити по справі за апеляційною скаргою Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини про виплату середнього заробітку за увесь час затримки додаткову постанову .
Стягнути з Дніпровської міської державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ: 00693552) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2021 |
Оприлюднено | 17.08.2021 |
Номер документу | 99003125 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Городнича В. С.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Васюченко О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні