Рішення

від 20.09.2007 по справі 15/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "20" вересня 2007 р.Справа №  15/248

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Схід” м. Шахтарськ Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства „Вугіллязбут” м. Кіровоград

про стягнення 23105 грн. 06 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 18525 грн. боргу, 1648 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 463 грн. 13 коп. 3 % річних, 2468 грн. 65 коп. пені. В судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали. Відповідач відзив на позов не надіслав, позовні вимоги не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 32 від 18.04.06р. За умовами договору покупець / відповідач / купує, а продавець / позивач / продає вугільну продукцію обсяг якої, марочний склад, ціна та кількість узгоджується сторонами окремими специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору. Договір діє з моменту підписання і по 31 грудня 2006 року. Якщо жодна з сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний строк. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Додатком до договору є специфікація № 2 на вугілля марки ДГ конц. 13-50 від 18.04.06р. Вартість тони вугілля становить 285 грн. Оплата проводиться до 1 серпня 2006 року. Специфікація підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 15 від 23.11.06р. з проханням оплатити отримане вугілля в кількості 65 тон на суму 18525 грн., що обумовлено специфікацією № 2 до договору.

Відповідач у відповіді на вказану претензію, не заперечуючи факту отримання 65 тон вугілля, в листі № 283 від 20.12.06р. посилаючись на фінансову кризу на підприємстві, зобов'язується перерахувати кошти в сумі 18525 грн. до 1 лютого 2007 року.

Однак, ні в строк визначений специфікацією – до 1 серпня 2006 року, ні в строк вказаний в листі – до 1 лютого 2007 року відповідач за отримане вугілля не розрахувався.

Доказів погашення боргу в сумі 18525 грн. сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 1648 грн. 28 коп., 3 % річних – 463 грн. 13 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги стосовно стягнення 2468 грн. 65 коп. пені задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

В умовах договору № 32 від 18.04.06р. укладеного між сторонами відсутня письмова домовленість про можливість стягнення пені у випадку несвоєчасного розрахунку відповідача за отриманий від позивача товар / вугілля /.

Позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 547, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Вугіллязбут” м. Кіровоград вул. Яновського 79 код ЄДРПОУ 33615418 на користь приватного підприємства „Схід” м. Шахтарськ вул. Леніна 2 Донецької області код ЄДРПОУ 31227157 – 18525 грн. боргу, 1648 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 463 грн. 13 коп. 3 % річних, 206 грн. 36 коп. сплаченого державного мита, 105 грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                            К.М. Мохонько