Рішення

від 26.09.2007 по справі 36/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/276                                                                                                         26.09.07 р.

За позовом   Комунального підприємства  «Шляхово –експлуатаційне

                      управління   по ремонту  та утриманню автомобільних шляхів

                      та споруд на них»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Наука -1»

Про                        звільнення приміщення

Суддя   Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача           Галій Т.Д. –по дов. №б/н від 02.01.2007р.

Від відповідача           не з»явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

           На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Комунального підприємства  «Шляхово –експлуатаційне управління   по ремонту  та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Наука -1» звільнити приміщення і передати згідно акту.

          Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що в силу ст. 17 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна»між орендодавцем та орендарем продовжують діяти договірні відносини на оренду спірного приміщення, так як у сторін по договору відсутні будь-які заяви про припинення договору оренди. Таким, чином вважає договір оренди пролонгованим  на тих самих умовах до 01.11.2009 року. З огляду на викладене просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

           01.11.2003р. між Комунальним підприємством  «Шляхово –експлуатаційне управління   по ремонту  та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наука -1» (далі відповідач)  було укладено договір №33-В оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

           Відповідно до умов зазначеного договору відповідач прийняв в орендне користування, визначене договором, приміщення площею 18,8 кв. м. за адресою: підземний пішохідний перехід на пл.. Л. Толстого під торгівлю продовольчими товарами, що підтверджується актом прийому –передачі від 01.11.2003 року.

           Пунктом 9.1. договору №33-В від 01.11.2003р. строк дії договору встановлений з 01.11.2003р. до 01.11.2006р.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач доказів  направлення  на адресу відповідача листа про припинення дії договору оренди №33-В від 01.11.2003р. суду не надав.

Враховуючи викладене,  є підстави вважати договір оренди №33-В від 01.11.2003р. продовженим, відповідно до ст. 17 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна», на той самий термін, тобто до 01.11.2009р.

Крім того, представником позивача в судове засідання надана копія рішення  Київської міської ради від 02.08.2007р. за №148/1982 відповідно до якого відповідачу  продовжений строк дії договору оренди спірного приміщення.

           Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

            Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимога позивача про  зобов'язання  відповідача  звільнити приміщення та передати згідно акту, яким останній користується на підставі договору № 33-В від 01.11.2003р. необґрунтовані та задоволенню не підлягає.

           Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України,  покладаються на позивача.  

           Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Т.Ю. Трофименко