Ухвала

від 07.09.2021 по справі 295/17596/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17596/19 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія 60 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

07 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі заяву Житомирської міської ради про виправлення описки в постанові Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року по цивільній справі №295/17596/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, третя особа - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,07 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,07 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В решті рішення залишено без змін.

13 серпня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява Житомирської міської ради про виправлення описки у вказаній постанові, посилаючись на те, що в мотивувальній частині постанови, суд прийшов до висновку, що до спадкоємців переходить не право власності, а право користування земельною ділянкою площею 0,07 га по АДРЕСА_1 . Але в резолютивній частині судом постановлено визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частини вказаної земельної ділянки.

Вважаючи це опискою, просила внести виправлення до резолютивної частини постанови Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року щодо визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою, а не права власності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заяву слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Так, з аналізу ст. 269 ЦПК України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не можуть бути опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

У відповідності до п.19 постанови пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року за №14 Про судове рішення у цивільній справі вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зазначене також узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові суду від 21 липня 2020 року у справі №521/1074/17.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту заяви про виправлення описки, заявником фактично порушено питання про зміну змісту судового рішення, а не про виправлення описки, оскільки ставиться питання про прийняття іншого рішення з приводу поданої представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 апеляційної скарги на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 липня 2020 року.

За таких обставин, заява Житомирської міської ради про виправлення описки не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року не вбачається, що судом допущено описки в тексті судового рішення у розумінні статті 269 ЦПК України, а тому правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. ст. 269, 368 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Житомирської міської ради про виправлення описки в постанові Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року по цивільній справі №295/17596/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, третя особа - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді