Постанова

від 08.09.2021 по справі 607/18513/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18513/20Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/881/21 Доповідач - Костів О.З. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

сторін:

представника апелянта - Гарагуца І.Ф.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/18513/20 за апеляційною Фермерського господарства Баворовського на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року (ухвалене суддею Дзюбичем В.Л.) в справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства Баворовського , з участю третіх осіб - Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Баворовського (надалі - ФГ Баворовського ), з участю третіх осіб Вишнівецької селищної ради Збаразького району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОН 586924 від 23 червня 2020 року, яке було видане приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. Вказує, що в червні 2020 року він отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку після смерті свої баби ОСОБА_4 та дізнався, що земельна ділянка передана в оренду відповідачу ФГ Баворовського на термін до 09 січня 2027 року. На даний час земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача, однак на його переконання, договір оренди земельної ділянки його покійна баба не підписувала, а підпис у договорі підроблений, оскільки в останні роки свого життя ОСОБА_4 через стан здоров`я не могла цього зробити. Зазначає, що ФГ Баворовського , підробивши підпис ОСОБА_4 на договорі, незаконно здійснило державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вважає, що відповідач неправомірно використовує належну йому земельну ділянку.

У зв`язку з викладеним, просив суд скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 09 січня 2017 року між ОСОБА_4 та ФГ Баворовського на земельну ділянку площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, від 04 квітня 2018 року за номером запису про інше речове право 25621503 та зобов`язати ФГ Баворовського повернути ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року позов задоволено.

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 09 січня 2017 року між ОСОБА_4 та ФГ Баворовського на земельну ділянку площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, від 04 квітня 2018 року за номером запису про інше речове право 25621503. Зобов`язано ФГ Баворовського повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОН 586924 від 23 червня 2020 року. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФГ Баворовського подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання умов договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2017 року, укладеного між орендарем ФГ Баваровського та орендодавцем ОСОБА_4 , в рахунок суми орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_4 у 2017 отримала дохід в розмірі 9560 грн., у 2018 році - 9560 грн., у 2019 році - 9560 грн. Крім того, в 2020 році спадкоємцем ОСОБА_1 в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою отримано дохід в розмірі 9560 грн. Зазначає, що показаннями свідків встановлено, що вищевказаний договір підписала ОСОБА_5 , яка є дружиною сина ОСОБА_4 , котра проживала разом з померлою, доглядала за нею в останні роки її життя, а тому вона є членом родини ОСОБА_6 і була близькою померлої. Таким чином, ОСОБА_5 вчиняючи дії на укладення і виконання договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2017 року від імені ОСОБА_4 , підтвердила згоду з умовами цього договору. Вважає, що висновок експерта №СЕ-19/120-21/3501/ПЧ від 09 квітня 2021 року судової почеркознавчої експертизи не є належним та допустимим доказом, оскільки для порівняння підписів експертом вибрано лише шість зразків підписів, хоча на дослідження було надано більше зразків. Отже, у даному висновку експертом допущено вибір зразків, що забороняється чинним законодавством, а тому такий висновок не може бути об`єктивним.

У зв`язку з викладеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

12 серпня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника позивача - адвоката Боднар О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивований тим, що під час судового розгляду представник ФГ Баворовського визнавав факт підписання договору оренди не орендодавцем, а іншою особою, а саме ОСОБА_5 . Таким чином, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дослідив усі обставини справи та правильно застосував положення матеріального та процесуального права.

У зв`язку з викладеним просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Гарагуц І.Ф. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат - Боднар О.В. проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОН 586924 від 23 червня 2020, яке було видане приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. та не заперечується представником відповідача (а.с.13).

Відповідно до договору оренди землі б/н від 09 січня 2017 року орендодавець ОСОБА_4 та відповідач ФГ Баваровського уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки площею 2.85 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, що розташована на території Великогаївської сільської територіальної громади (село Грабовець) Тернопільського району Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком до 09 січня 2027 року (а.с.14).

Згідно даного договору ОСОБА_4 надала, а відповідач ФГ Баваровського прийняло в строкове платне користування дану спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача. При цьому вказана обставина не заперечувалася сторонами.

Як убачається з висновку експерта №СЕ-19/120-21/3501/ПЧ від 09 квітня 2021 року судової почеркознавчої експертизи, підписи від імені орендаря ОСОБА_4 у примірниках:

- договору оренди від 09 січня 2017 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ Баваровського на земельну ділянку площею 2.85 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, що розташована на території Великогаївської сільської територіальної громади (село Грабовець) Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- акту від 09 січня 2017 року приймання - передачі земельної ділянки площею 2.85 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422,

виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Допитана в якості свідка в судовому засідання суду першої інстанції ОСОБА_5 повідомила, що вона є матір`ю позивача ОСОБА_1 та пояснила, що вона підписала спірний договір оренди землі.

Встановлено, що ОСОБА_4 не укладала та не підписувала договір оренди землі від 09 січня 2017 року між нею та ФГ Баваровського на земельну ділянку площею 2.85 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки підписала ОСОБА_5 , а не ОСОБА_4 , як зазначено в договорі.

Крім того висновком експерта підтверджено, що підписи в договорі оренди від 09 січня 2017 року та акту приймання-передачі від 09 січня 2017 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що договір оренди землі від 09 січня 2017 року на підставі довіреності підписувала матір позивача ОСОБА_5 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що договір оренди землі між ОСОБА_4 та ФГ Баворовського слід визнати неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а тому слід скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 09 січня 2017 року між ОСОБА_4 та ФГ Баворовського на земельну ділянку площею 2.8457 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0422, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, від 04 квітня 2018 року за номером запису про інше речове право 25621503.

Доводи апелянта про те, що на виконання вищевказаного договору оренди земельної ділянки сплачувалася орендна плата колегія суддів відхиляє, оскільки доказів, що орендну плату отримувала саме ОСОБА_4 за життя немає.

При цьому в судовому засіданні представник апелянта - адвокат Гарагуц І.Ф. апеляційному суду пояснив, що орендну плату за користування земельною ділянкою отримувала лише ОСОБА_5 .

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_5 , підписуючи договір оренди діяла в інтересах та за згодою ОСОБА_4 та реалізувала своє право на вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, аппеляційний суд не приймає, оскільки трактуючи статтю 1158 ЦК України, представник ФГ Баворовського не зазначає, яка небезпека загрожувала майновим інтересам ОСОБА_4 у випадку не підписання замість неї договору оренди ОСОБА_5 . Крім того, ОСОБА_5 , яка підписала договір оренди без відома орендодавця ОСОБА_4 , не повідомляла останню про вчинення таких дій з підписання договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2017 року.

Посилання апелянта на те, що висновок експерта №СЕ-19/120-21/3501/ПЧ від 09 квітня 2021 судової почеркознавчої експертизи не є належним та допустимим доказом, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки під час розгляду судом першої інстанції у відповідача не було зауважень щодо висновку судового експерта. При цьому інший висновок екпертизи з даного питання в матеріалах справи відсутній.

Апеляційний суд враховує, що в письмових поясненнях представник ФГ Баваровського визнає факт підписання договору оренди не орендодавцем, а іншою особою, а саме ОСОБА_5 (а.с.171-173).

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Баворовського - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 09 вересня 2021 року.

Головуючий

Судді