Постанова

від 10.09.2021 по справі 761/2739/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 761/2739/20

Провадження №22-ц/824/987/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами громадського об`єднання товариства індивідуальних забудовників "Десенка" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за позовом громадського об`єднання товариства індивідуальних забудовників "Десенка" до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року громадське об`єднання товариство індивідуальних забудовників "Десенка" (надалі - ГО ТІЗ "Десенка") звернулось до суду із позовом про стягнення коштів до ОСОБА_1 , який є членом даного товариства та взяв на себе зобов`язання виконання вимог статуту товариства та фінансової дисципліни.

В обґрунтування позовних вимог ГО ТІЗ "Десенка" зазначало, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе грошові зобов`язання по сплаті членських та цільових внесків, у зв`язку із чим має заборгованість перед товариством у розмірі 102 500, 00 грн., вказане й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14.09.2020 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач просить скасувати зазначене вище рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та відшкодувати йому сплачений судовий збір. Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про те, що кінцевим терміном виконання кожного річного зобов`язання було 31 грудня відповідного року, а тому, виходячи з цього, саме з вказаних дат варто обраховувати початок спливу строку позовної давності. Апелянт зазначає, що відповідач 11 січня 2018 року в погашення заборгованості вніс 40 000 грн. та пояснював суду, що цей внесок він зробив за борг 2018 року. На думку апелянта таке пояснення не відповідає дійсності, оскільки в 2018 році членські внески не визначались, відповідач сам пояснив, що йому не було відомо про наявність рішення загальних зборів на 2018 рік. За таких умов позивач обґрунтовано зарахував зазначений внесок в погашення боргів за попередні роки. Апелянт вважає, що внесені відповідачем в 2018 році в часткове погашення боргів кошти у розмірі 40 000 грн. є визнанням боржником свого боргу, що відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності. За таких умов підстави для відмови в позові відсутні.

У своєму відзиві ОСОБА_1 погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає його законним, обґрунтованим та заперечує проти змісту апеляційних вимог, а тому, просить залишити скарги без задоволення, а вказане рішення - без змін.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційних скарг з наступних підстав:

В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до статуту позивача, він є громадською організацією, яка об`єднує суддів та працівників Верховного суду України та інших судів на добровільних засадах на основі єдності їх інтересів для спільної реалізації своїх прав на індивідуальне житлове будівництво (п.1.2 Статуту).

ГО ТІЗ Десенка діє на засадах добровільності і рівноправності його членів, самоврядування, законності та гласності (п. 1.4 Статуту).

Основним завданням ГО ТІЗ Десенка є сприяння у будівництві житлових будинків для кожного члена товариства на відведеній ділянці (п.2.2 Статуту).

Члени ГО ТІЗ Десенка , зобов`язані дотримуватись вимог Статуту, установлених у товаристві правил, виконувати рішення загальних зборів товариства з усіх питань, віднесених до їх компетенції, в тому числі з питань сплати вступних, членських та інших внесків, необхідних для реалізації завдань товариства (п. 3.4 Статуту).

Майно ГО ТІЗ Десенка формується за рахунок вступних та інших внесків членів товариства (п.5.1 Статуту).

Відповідач є членом ГО ТІЗ Десенка , що підтверджується рішенням загальних зборів членів ГО ТІЗ Десенка (Протокол №5 від 04 липня 2007 року).

Згідно реєстру земельних ділянок відповідач є власником земельної ділянки (код №8000000000:62:482:0022), розташованої в межах земельної ділянки товариства між с. Троєщина та річкою Десенка в Деснянському районі м. Києва площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності відповідача на зазначену вище земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку виданим відповідно до рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року № 538/538. Цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На загальних зборах товариства приймався ряд рішеннь про сплату членами товариства цільових внесків, в тому числі і на оплату робіт за завезення та намив піску на земельну ділянку; за будівництво паркану і воріт; за будівництво дороги по котеджному містечку; за будівництво побутової каналізації; за будівництво зливової каналізації; за прокладку труб під електричний кабель; за підключення до електричних мереж і установки трансформаторної підстанції потужністю 630 кВт.

Рішенням загальних зборів членів ТІЗ Десенка від 26 березня 2012 року, оформленим протоколом №1, визначено суму грошових внесків членами ТІЗ Десенка на 2012 рік у сумі 45 000 грн.

Рішенням загальних зборів від 19 листопада 2013 року, оформленим протоколом №1, вирішено, що кожен член товариства для вирішення питання забезпечення містечка електричною енергією повинен сплатити внески у сумі 45000,00 грн.

Рішенням загальних зборів від 23 квітня 2015 року, оформленим протоколом №3, визначено розмір членських внесків товариства на 2015 рік в сумі 3000,00 грн.

Рішенням загальних зборів від 14 березня 2016 року визначено розмір членських внесків товариства на 2016 рік в сумі 4000,00 грн.

Рішенням загальних зборів від 17 травня 2017 року визначено розмір членських внесків товариства на 2017 рік в сумі 7500,00 грн.

Рішенням загальних зборів від 14 травня 2019 року, оформленим протоколом №3, визначено розмір членських внесків товариства на 2019 рік в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачу на його земельну ділянку встановлено наступні членські внески:

1. рішеннями загальних зборів, оформленими протоколом загальних зборів №6 від 14.11.2007 та протоколом загальних зборів №2 від 17.06.2008, встановлено членські внески за 2008 рік у розмірі 35000,00 грн.

2. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1 від 11.02.2009, встановлено членські внески за 2009 рік у розмірі 30000,00 грн.

3. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1 від 20.01.2010, встановлено членські внески за 2010 рік у розмірі 75000,00 грн.

4. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1 від 17.01.2011, встановлено членські внески за 2011 рік у розмірі 90000,00 грн.

5. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1 від 23.03.2012, встановлено членські внески за 2012 рік у розмірі 45000,00 грн.

6. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1 від 19.11.2013, встановлено членські внески за 2014 рік у розмірі 45000,00 грн.

7. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №3 від 23.04.2015, встановлено членські внески за 2015 рік у розмірі 3000,00 грн.

8. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №4 від 14.03.2016, встановлено членські внески за 2016 рік у розмірі 4000,00 грн.

9. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №7 від 17.05.2017, встановлено членські внески за 2017 рік у розмірі 7500,00 грн.

10. рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №2 від 14.05.2019, встановлено членські внески за 2019 рік у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до прибуткового касового ордера №2241 від 11 січня 2018 року відповідачем сплачено членські внески у сумі 40000,00 грн.

Оскільки, як вбачається з наведеного вище списку, членські внески на 2018 рік не встановлювалися, позивач вважає, що сплачені відповідачем 11 січня 2018 року кошти були призначені для погашення заборгованості за попередні періоди, відтак за рахунок зазначених коштів була погашена заборгованість за 2011 рік у розмірі 30000,00 та 10000,00 грн. - за 2012 рік.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строку позовної давності та відсутності факту її переривання відповідачем.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідач як член ГО ТІЗ "Десенка" відповідно до статуту Товариства та рішень загальних зборів зобов`язаний сплачувати вступні та членські внески, а тому їх несплата має наслідком стягнення з нього несплачених сум за рішенням суду. Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем оспорювався розмір заборгованості по сплаті зазначених внесків.

Твердження відповідача про те, що закон та статут не передбачають можливості стягнення заборгованості за цільовими внесками з членів громадської організації в судовому порядку є неспроможним, оскільки п. 3.7 статуту передбачено, що спори з питань, які виникають з реалізації прав та обов`язків члена товариства, а також інших, не визначених статутом, вирішуються у встановленому законом порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог ГО ТІЗ "Десенка", заявляв про неналежність статуту та рішень про внески, однак не звертався до суду з метою їх оскарження.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, з огляду на зазначене, ОСОБА_1 є боржником перед ГО ТІЗ "Десенка".

Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, зокрема в частині того, що різні внески до ГО ТІЗ "Десенка" мають оцінюватися як окремі зобов`язання, а тому до них застосовуються окремі строки позовної давності.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2018 року відповідач сплатив членські внески у розмірі 40 000, 00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи прибутковим касовим ордером №2241 від 11 січня 2018 року. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказав, що така дія відповідача щодо сплати членських внесків не може вважатися перериванням строку позовної давності, однак суд при цьому не встановив правову природу здійсненого платежу.

Не зазначив цього належним чином й сам відповідач, вказавши лише, що він сплатив внески за 2018 рік. В той же час з матеріалів справи вбачається, що у 2018 році ГО ТІЗ "Десенка" взагалі не встановлювало членських внесків. Варто зазначити, прибутковий касовий ордер не містить вказівки на сплату внеску за конкретний період, а також не містить відомостей щодо призначення платежу. Не відповідає розмір сплаченої суми (40 000,00) й встановленому розміру внесків за будь-який рік, що передував сплаті.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що сплачена відповідачем сума не відповідає внескам за якийсь конкретний рік, та фактично оцінює таку сплату як часткове погашення заборгованості відповідача перед позивачем, яка існувала на час такої сплати. За таких умов вказана сплата і є тією дією, що в розумінні ст. 264 ЦПК України перериває строк позовної даності.

Положеннями ч. 3 ст. 264 ЦПК України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Позов було подано до суду в січні 2020 р., відтак в межах встановлених законом строків після вищевказаного переривання. За таких умов висновки суду про відмову в позові через пропуск строку позовної давності не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 102, 00 грн. судового збору за подання позову до суду першої інстанції та 3 153, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 5 255, 00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги громадського об`єднання товариства індивідуальних забудовників "Десенка" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь громадської організації товариство індивідуальних забудовників "Десенка" 102 500 ( сто дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь громадської організації товариство індивідуальних забудовників "Десенка" 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору за подання позову та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 5 255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько