Ухвала

від 07.09.2021 по справі 524/2145/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/2145/20 Номер провадження 11-сс/814/699/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника адвоката ОСОБА_7 ,

скаржників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційними скаргами директора ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Укркомцентр ОСОБА_8 , директора ТОВ „Укрцентр ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 29 липня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області та накладено майно, вилучене 23.07.2021 року під час проведення обшуку приміщення за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Макаренка, 5, що належить ТОВ „НВП Укркомцентр, а саме:

- жорсткий диск 50 Гб (sn WMC2E3180856);

- жорсткий диск „Hitachi (sn Z41UR6AN);

- жорсткий диск „Sata ASU650SS-120 GT (sn WMC2E3180856);

- жорсткий диск „SSD (sn GT3022351), з позбавленням права на відчуження та проведення будь-яких дій.

Вказані речі передано фактичному володільцю майна керівнику ТОВ „НВП „Укркомцентр ОСОБА_8 на відповідальне зберігання.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчими слідчого відділуКременчуцького РУПГУНП вПолтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020171090000043 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, Службовими особами управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та іншими невстановленими особами внесено недостовірні відомості в містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та до містобудівної документації „Детальний план території центральної частини міста Кременчука зі змінами щодо намірів забудови земельної ділянки розташованої за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Софіївська, 4, кадастровий номер 5310436100:08:005:0790.

Разом з тим встановлено, що ТОВ „НВП „Укркомцентр здійснювало будівництво об`єкту „9-поверховий житловий будинок; Полтавська область, м.Кременчук, вул.Софіївська, 4. Вказане будівництво здійснювалось на земельній ділянці, площею 707 метрів квадратних.

16.03.2021 року призначено будівельну технічну та економічну експертизи для вирішення питань невідповідності проектної документації та будівництва вимогам чинного законодавства, ДБН, виконання якої було доручено експертам Національного наукового центру „Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

27.04.2021 року надійшло клопотання експертів про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, серед яких виникла необхідність надати документи щодо договірної, виконавчої та первинно звітної документації на виконання робіт з будівництва об`єкта за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Софіївська, 4, (договір, договірна ціна, акти приймання робіт, відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, акти на сховані роботи, журнали ведення робіт та ін.); кошторисної документації по об`єкту.

23.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук приміщення за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Макаренка, 5, що належить ТОВ „НВП Укркомцентр, під час якого було виявлено та вилучено речі та документи.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.

Частково відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що наведені слідчим підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, не можуть визнаватися достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки наведенні у клопотанні обставини мають бути доведені доказами.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, керівник ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Укркомцентр ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, а вилучене під час обшуку майно повернути законному володільцю, оскільки слідчим не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.

Мотивуючи апеляційну скаргу, зазначив, що ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Укркомцентр жодного відношення до кримінального провадження не має. Вилучене під час обшуку майно належить підприємству на праві власності та перебуває у його розпорядженні, відношення до кримінального провадження не має, не є знаряддям вчинення злочину, а тому вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. В межах даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру.

Крім того, слідчим суддею не враховано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року, відповідно до якого визнано протиправними та скасовано припис Департаменту Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській №20 від 24.10.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №84 від 25.10.2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Вказане рішення набрало законної сили, що вказує на законність підстав будівництва вказаного житлового будинку.

При цьому, вилучення майна позбавляє та фактично блокує законну господарську діяльність підприємства.

В апеляційній скарзі керівник ТОВ „Укрцентр ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді змінити та зобов`язати слідчого повернути вилучене під час обшуку майно повернути законному володільцю, оскільки слідчим не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.

Вказує, що ТОВ „Укрцентр жодного відношення до кримінального провадження не має. Вилучене під час обшуку майно належить підприємству на праві власності та перебуває у його розпорядженні, відношення до кримінального провадження не має, не є знаряддям вчинення злочину, а тому вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя не взяв до уваги, що клопотання про арешт майна не відповідало вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не містило чіткого переліку тимчасово вилученого майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представників власників майна, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Кременчуцького РУПГУНП вПолтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020171090000043 від 17.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт виявленого під час огляду місця події майна, слідчий зазначив, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Диспозицією ч.1 ст.366 КК України передбачена кримінальна відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Об`єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища.

Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою.

Проте, слідчий у своєму клопотанні не навів об`єктивних доводів про те, яким чином вилучені під час обшуку жорсткі диски можуть бути знаряддям злочину у вигляді внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто, вказане майно не являється безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366КК України, та не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Крім того, слідчий не був позбавлений можливості доступу до отриманої під час обшуку інформації, шляхом здійснення копіювання даних з жорстких дисків комп`ютерів підприємства, без їх фактичного вилучення.

Таким чином слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників майна та третіх осіб.

Разом з тим, вимога апеляційної скарги представника ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Укркомцентр в частині зобов`язання слідчого повернути вилучене під час обшуку майно є необґрунтованою.

Так, неповернення тимчасового вилученого майна, є одним з видів бездіяльності слідчого, яку може бути оскаржено особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, в порядку ст.303 КПК України. Тобто, така бездіяльність слідчого не є предметом розгляду слідчого судді під час вирішення питання про арешт майна.

Відповідно, питання щодо зобов`язання слідчого у поверненні вилученого майна не узгоджується з положеннями ст.407 КПК України, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги директора ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Укркомцентр ОСОБА_8 та директора ТОВ „Укрцентр ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 29 липня 2021 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4