П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2021 року місто Київ
справа № 362/2355/21
провадження № 22-ц/824/9965/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю БІОТЕСТЛАБ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шабасом Геннадієм Вікторовичем,
на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року, постановлену у складі судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕСТЛАБ , третя особа: Державний науково-дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок про зобов`язання припинити вчиняти дії, які призводять до порушення виключних прав власника патенту на корисну модель,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ БІОТЕСТЛАБ , третя особа: Державний науково-дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, про зобов`язання припинити вчиняти дії, які призводять до порушення виключних прав власника патенту на корисну модель.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шабас Г.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій він просить заборонити Державному науково-дослідному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок вчиняти дії щодо реєстрації препарату КЕТАФУР .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач є власником патенту на корисну модель № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач вчиняє дії для здійснення реєстрації препарату КЕТАФУР , що за формулою є ідентична формулі корисної моделі, право інтелектуальної власності на яку (формула корисної моделі) належить позивачу.
Вказані вище обставини порушують майнові права інтелектуальної власності позивача на корисну модель № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стали підставою для звернення позивач позовом до суду.
Предметом позову є зобов`язання відповідача припинити вчиняти дії, які призводять до порушення виключних прав позивача як власника Патенту на корисну модель № НОМЕР_1 " ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема вчиняти дії щодо реєстрації препарату "КЕТАФУР", і відповідно, для можливості реального виконання рішення у даній справі, в разі задоволення позовних вимог, необхідно забезпечити позов шляхом заборони Державному науково-дослідному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок вчиняти дії щодо реєстрації препарату "КЕТАФУР", адже в разі не забезпечення позову, відповідач може здійснити дії для реєстрації препарату "КЕТАФУР" та здійснювати його реалізацію, що призведе до неможливості виконання рішення суду у цій справі. Необхідність забезпечення позову підтверджується тим, що відповідач наполягає на проведенні реєстрації препарату та не вбачає у своїх діях порушення майнових прав інтелектуальної власності позивача.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Шабаса Г.В. про забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ БІОТЕСТЛАБ , третя особа: Державний науково-дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок про зобов`язання припинити вчиняти дії, які призводять до порушення виключних прав власника патенту на корисну модель.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Шабас Г.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
В апеляційній скарзі посилається на те, що прийняття Фармакологічною комісією Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок рішення про надання рекомендацій Держпродспоживслужбі (яка зараз виконує функції замість Держкомветмедицини) для реєстрації /перереєстрації ветеринарних препаратів, зокрема "КЕТАФУР, проведення експертизи реєстраційного досьє препарату "КЕТАФУР", а також дії ТОВ "БІОТЕСТЛАБ" свідчать про бажання відповідача зареєструвати препарат, реєстрація якого за товариством унеможливить виконання рішення суду у цій справі.
Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Державному науково-дослідному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок вчиняти дії щодо реєстрації препарату КЕТАФУР , останній може вчинити дії для реєстрації препарату, що унеможливить виконання рішення суду.
Учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судове засідання не з`явилися учасники справи, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки судове рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача не надано до заяви жодних доказів, які б свідчили, що Державний науково - дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок надав відповідачу дозвіл на реєстрацію препарату, а посилання позивача ґрунтуються на припущеннях та спростовуються тим, що Державний науково-дослідний інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок ще не розглядав питання щодо надання дозволу на реєстрацію спірного препарату та рішення ним ще не приймалось.
З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки такий відповідає дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 ст. 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до ч.4 ст. 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог,якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом позову у цій справі є зобов`язання ТОВ "БІОТЕСТЛАБ" припинити дії, що призводять до порушення виключних прав позивача як власника Патенту на корисну модель № НОМЕР_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема вчиняти дії щодо реєстрації препарату "КЕТАФУР".
В позовній заяві ОСОБА_1 , просить зобов`язати ТОВ "БІОТЕСТЛАБ" припинити дії, що призводять до порушення виключних прав позивача як власника Патенту на корисну модель № НОМЕР_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема вчиняти дії щодо реєстрації препарату "КЕТАФУР".
Вимог до Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, позивачем не заявлено.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 - адвокат Шабас Г.В. обґрунтовує вимоги тим, що відповідач ТОВ "БІОТЕСТЛАБ" вчиняє дії для реєстрації препарату "КЕТАФУР", формула виготовлення якого є тотожною формулі корисної моделі зареєстрованої за позивачем на підставі Патенту на корисну модель № НОМЕР_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1". Просив забезпечити позов шляхом заборони Державному науково -дослідному інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок вчиняти дії щодо реєстрації препарату "КЕТАФУР", адже відповідач може здійснити дії для реєстрації препарату та здійснювати його реалізацію, що призведе до неможливості виконання рішення суду.
Враховуючи предмет та підстави позову, а також вид заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд вважає, що між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги відсутній зв`язок, і такий захід не може забезпечити виконання рішення суду у цій справі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неспівмірність заходів забезпечення позову, яких просить вжити позивач, з предметом позову у цій справі. Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Доводи апеляційної скарги висновків суд першої інстанції не спростовують, оскільки є аналогічними за змістом заяви про забезпечення позову, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а тому відхиляються апеляційним судом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 371,367, 374, 375, 381-384, 390, 435 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шабасом Геннадієм Вікторовичем , залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2021 |
Оприлюднено | 16.09.2021 |
Номер документу | 99632100 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Шкоріна Олена Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні