Ухвала

від 16.09.2021 по справі 755/12874/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12874/21

Провадження №: 1-кс/755/3997/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організацією та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100060000087 від 19.01.2020 року про арешт майна,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора, звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100060000087 від 19.01.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212 КК України про арешт майна.

Клопотанням обґрунтоване тим, що вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі інформації, котра надійшла від Департаменту кіберполіцїї НП України про те, що група осіб здійснює збут під виглядом лікарських препаратів речовини, котрі не мають лікувальних властивостей та не зареєстровані на території України, що є шахрайством у великих розмірах.

Крім цього встановлено, що група працівників ТОВ «Еверад» (код ЄРДПОУ 39385113), фактична адреса: м. Київ, вул. Боричів тік, 35-В, за допомогою платформи «https://еvегаd.соm/» створили понад 150 веб-ресурсів, на яких розміщено рекламу, щодо препаратів для лікування різних хвороб.

У рамках розслідування вказаного кримінального провадження допитано ОСОБА_5 , який повідомив, що у мережі Інтернет знайшов оголошення про продаж препаратів для лікування «Nогmaten», який нібито лікує гіпертонію. Після отримання та огляду даного препарату, у нього виник сумнів про ефективність та він вирішив звернутися до працівників кіберполіції, та добровільно надав дані препарати для дослідження.

У ході досудового розслідування, надані ОСОБА_5 препарати направлено до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для дослідження, звідки в свою чергу отримано лист директора ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в якому вказано, що відповідно до чинного законодавства України дані препарати не є лікарськими засобами, зареєстрованими в Україні та не можуть класифікуватися як дієтична добавка, за відсутності такої інформації даний продукт вводить в оману споживачів України і не може реалізовуватись на ринку у зв`язку з тим, що безпека при застосуванні представлених зразків не підтверджена, тож ймовірно вони можуть спричинити негативні наслідки для здоров?я людини.

Оперативним шляхом встановлено, що всі відправлення препаратів для лікування «Nогmaten», який нібито лікує гіпертонію, здійснюються з двох відділень « ІНФОРМАЦІЯ_2 » які знаходяться у Вінницькій області, а саме: відділення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у смт. Копайгород та с. Лука-Мелешківська.

Крім того, всі кошти за товари обготівковуються у тих самих відділеннях, за добу здійснюється приблизно 150-200 відправлень лікарських засобів.

У ході аналізу оперативної інформації встановлено, що препарати які не було отримано потерпілими у відділеннях «Нової пошти» повертаються до Вінницької області, але відправниками не отримуються, що може свідчити про їх малозначність.

Отримано висновок «Науково-дослідної лабораторії судових експертиз» згідно якого встановлено, що таблетки «Nогmaten», складаються із лимонної кислоти, соди, цурку, ароматизаторів, барвників, а також містять гліцериди вищих карбонових кислот (олії), поліфеноли (природні антиоксиданти) та не містить біологічно активних компонентів, що свідчить про невідповідність хімічного складу маркувальним даним.

21.04.2021 року в рамках даного кримінального провадження проведено обшуки на території міста Києва, Київської, Полтавської, Харківської, Вінницької, Закарпатської, Львівської, Одеської областей.

У ході проведення обшуку у відділенні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено пакети «Нової пошти» відправлення яких здійснювалося з використанням номерів мобільних телефонів: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_9 , які належать третім особам, однак фактично використовуються для здійснення збуту різноманітних «лікарських засобів».

Подальшим аналізом отриманої інформації, встановлено, що за допомогою номерів мобільних телефонів: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_9 , починаючи з початку 2020 року здійснено приблизно 15000 відправлень за які отримано приблизно 10 000 000 гривень, які в подальшому легалізовано.

Крім того, в ході проведення санкціонованих обшуків у даному кримінальному провадженні та подальшим оглядом техніки встановлено, що до вчинення даного злочину причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_19 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , користується номером мобільного телефону НОМЕР_20 , у користуванні має автомобіль «Audi A3» д.н.з. НОМЕР_21 який належить ОСОБА_7 , дана особа є керівником відділу ТОВ «Еверад» який займається розробкою, реєстрацією та технічним обслуговуванням веб-сайтів за допомогою яких здійснюється збут «лікарських засобів» на території України та країн СНГ.

31.08.2021 року на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2021 року проведено обшук квартири, за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_19 . Під час проведення обшуку виявлено та вилучено предмети зовні схожі на грошові кошти 52800 доларів США.

01.09.2021 року постановою слідчого вилучене під час обшуку майно, за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч.2 ст.234КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

При цьому, відповідно до ч.7 ст.236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Разом з тим, п.7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Також, ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються /ч.5 ст.132 КПК України/.

Разом із тим, прокурор звертаючись із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не надав слідчому судді доказів обставин, на які він посилається, а саме: не довів, що тимчасово вилучене майно є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, що вони набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, також не довів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про які йдеться у клопотанні.

Частина 1 ст.173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, в ч.3 ст.173 КПК України, зазначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організацією та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100060000087 від 19.01.2020 року про арешт майна - відмовити.

Вилучене 31.08.2021 року, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме: предмети зовні схожі на грошові кошти, 52800 доларів США - повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя