Вирок

від 27.09.2021 по справі 336/595/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

336/595/18

1-кп/336/45/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України,який має середню освіту, неодруженого,не працюючого , зареєстрований та проживав до затримання , за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

-20.07.2017 р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2,3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки

-06.11.2020 р. Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185,ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,-

Встановив:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому,що 23 січня 2018 року приблизно об 11 годині 17 хвилин він,керуючись умислом на таємне викрадення чужого майна,діючи з корисливих мотивів,знаходячись на дев`ятому поверсі п`ятого під`їзду будинку АДРЕСА_2 ,діючи повторно,переконавшись,що за його діями ніхто не спостерігає,з метою особистого збагачення,за допомогою канцелярського ножа намагався таємно викрасти кабель DeLargoUTP cat 5e24*2*05 CCA довжиною 19 метрів,який належить ТОВ «Флагман Телеком Сервіс»(код ЄДРПОУ 37056043),вартість якого згідно довідки ,наданої ТОВ «Флагман Телеком Сервіс» складає 195 гривень 32 копійки(без урахування НДС).

ОСОБА_4 не виконав усі дії,які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин,що не залежали від його волі у зв`язку з тим,що його протиправні дії були припинені працівниками ТОВ «Флагман Телеком Сервіс»,які прибули на місце події після отримання повідомлення від диспетчера зв`язку про те,що за вищевказаною адресою спрацювала сигналізація.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України,а саме:незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка),вчинений повторно,не доведений до кінця з причин,що не залежали від волі особи,яка його вчинила.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та давати показання відмовився,скориставшись правом,передбаченим ст.63 Конституції України.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності,допустимості,достовірності,а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку,суд дійшов висновку про недоведеність в діянні обвинуваченого складу злочину,виходячи з такого.

Статтею 7КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження,серед яких є верховенство права,презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст.8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов`язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені конституційні гарантії поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції прозахист праві основнихсвобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Стаття 17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики ЄвропейськогоСуду зправ людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.9 Конституції України,ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВРратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.(далі - Конвенція).

Таким чином, з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю.

З наведеного витікає,що рішення суду буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

Згідно з положеннями ст. 17КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою,суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом»,який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду,виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Подібне роз`яснення зазначеного принципу надає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини,зокрема,у п.54 рішення від 06.12.2007 р.у справі «Козинець проти України»,та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ,висловлене у постанові від 04.07.2018 р.у справі № 688/788/15-к провадження № 51-597км17.

Судовий вирок, який проголошується ім`ям держави, має бути законним, обгрунтованим і справедливим.

У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з`явився перед судом, має бути визнаний винуватим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістомрішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду має бути законним і обгрунтованим тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Згідно ст.373 КПК України,обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання,речові докази,документи,висновки експертів.

Висновку про недоведеність про недоведеність в діянні обвинуваченого складу злочину,передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України суд дійшов з таких міркувань.

Згідно ч.1 ст. 2 КК України, єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Частиною 3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисні дії, вчинені таємно , повторно,з метою безоплатного заволодіння чужим майном поза волею власника, не доведені до кінця з причин,що не залежали від волі особи,яка його вчинила.

Суб`єктивна сторона цього злочину передбачає наявність прямого умислу, корисливі мотиви і мету-незаконне збагачення за рахунок чужого майна самої особи або інших осіб,в долі яких зацікавлений винний.

З об`єктивноїсторони крадіжкавідноситься дозлочинів зматеріальним складом, тому крім діяння (таємного викрадення) обов`язковими її ознакам є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням.

Відповідно до п. 25постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практикуу справах про злочини проти власності»,розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Крім того, для встановлення розміру шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 185 КК України, обов`язком є встановлення вартості не будь-якого майна,аналогічного предмету злочну, а лише тієї конкретної речі, яка була предметом злочину.

У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91КПК України підлягають доказуванню:

1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) покладається на слідчого, прокурора.

Суд визнає, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діянні обвинуваченого складу злочину,як того вимагає закон.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину,сторона обвинувачення посилалася на безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази,а саме протокол проведення огляду місця події,протокол тимчасового вилучення майна,протокол огляду предмету,показання представника потерпілого ОСОБА_6 ,свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні показав,що він працює директором ТОВ «Флагман Телеком Сервіс»,яке надає послуги Інтернет , кабельна мережа обладнана сигналізацією,при пошкодженні кабелю подається сигнал на пуль охорони та монтажникам.23.01.2018 р. при спрацюванні сигналізації охорона прибула на об`єкт в буд. АДРЕСА_2 через короткий термін,який згідно договору про надання відповідних послуг складає 5 хвилин,саме працівники охорони виявили спробу крадіжки кабелю,особисто представник потерпілого на місці події не був присутній. Кабель у під`їзді багатоквартирного будинку встановлюється у щитовій,до якої є вільний доступ,кабель не закріплений,в каналі перебуває у стані вільного провисання,його можливо обрізати з 2-х кінців,наприклад,на 3 та 9 поверхах, та витягнути з каналу назовні. Кабель має заводське маркування з цифровими позначеннями,так можливо визначити його марку,у складі кабелю є мідь,яка і представляє цінність для крадіїв.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав,що він працює інспектором Управління патрульної поліції,23.01.2018 р.у складі екіпажу № 316 знаходився на чергуванні. Приблизно об 11.30 год.надійшов виклик про крадіжку за адресою пр.Моторобудівників 32 в м.Запоріжжі,куди екіпаж прибув протягом 5 хвилин,до них звернувся заявник-голова ОСМД та повідомив,що був затриманий громадянин,який намагався викрасти кабель Інтернет-провайдера «Флагман». При перевірці цієї інформації у під`їзді будинку виявили надрізи кабелю на 2-му поверсі у щитку та на 8-му поверсі,частина кабелю довжиною приблизно 2 м.була витягнута з щитової на 2-му поверсі. На місці події знаходився чоловік,яким є обвинувачений ОСОБА_4 ,його не відпускали мешканці,присутні у під`їзді,він пояснив,що хотів вкрасти кабель,поряд знаходився канцелярський ніж,надалі була викликана слідчо-оперативна група.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав,що він працює техніком-монтажником ТОВ «Флагман Телеком Сервіс»,23.01.2018 р. після спрацювання сигналізації,якою обладнана кабельна мережа,виїздив на місце події,куди прибув приблизно через 10 хвилин. У під`їзді оглянув щитову,виявив обріз кабелю,працівники охорони затримали чоловіка,який виходив з під`їзду,він викликав підозри,оскільки повідомив,що вийшов з квартири ,якої згідно нумерації у цьому під`їзді не було. Свідок за результатами огляду кабелю,розпочатого з 9-го поверху, знайшов його обрізаний край на 5-6 поверху,другий обрізаний кінець знаходився поверхами нижче. Кабель був порізаний на шматки,в щитовій кабелю не було взагалі. Особисто свідок шматків порізаного кабелю не бачив,працював на 9-му поверсі,де відновив роботу мережі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала,що вона мешкає у 5-му під`їзді будинку по АДРЕСА_2 ,під час згадуваних вище подій її запросили бути понятою при огляді працівниками поліції приміщення під`їзду.На той час у під`їзді знаходився голова ОСМД,який прийшов раніше, ще один сусід свідка,а також ОСОБА_10 ,якого свідок впізнала,так як він товаришує з її однокласником,але у цьому під`їзді не живе. Всі присутні знаходились на 2-му поверсі,де свідок бачила як висів обрізаний кабель,в її присутності у ОСОБА_4 нічого не вилучали.

23.01.2018 р. період часу з 12.43 год.до 13.30 год.на підставі повідомлення патрульної поліції слідчим було оглянуто місце події у приміщенні під`їзду будинку АДРЕСА_2 ,який має 9 поверхів,на кожному поверсі є металевий ящик з дротами різного маркування,на 9-му поверсі знаходиться дріт з маркуванням САТ5ИТР25RК24АW6 зі слідами пошкодження у вигляді поперечного перерізу. Також на 2-му поверсі цього під`їзду знаходиться громадянин ОСОБА_4 ,1997 р.н.,у якого виявлено та вилучено канцелярський ніж у правому кармані куртки чорного кольору,а також у зовнішньому лівому кармані джинс синього кольору виявлено скруток проволоки з міді,які добровільно видані співробітникам поліції,вилучені та упаковані у паперовий конверт з підписами учасників огляду,про що був складений протокол огляду з ілюстраціною таблицею.

Згідно протоколу тимчасового вилучення майна від 23.01.2021 р.(з описом),у ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 на другому поверсі сходинкового майданчику вилучено канцелярський ніж червоного кольору,а також скруток проволоки з міді,який упакували до паперового конверту та опечатали.

26.01.2018 р.слідчим в присутності понятих був проведений огляд предметів,вилучених у ОСОБА_4 23.01.2018 р.в ході тимчасового вилучення майна та на які на підставі ухвали слідчого судді накладено арешт,а саме:канцелярський ніж червоного кольору ,без маркування,довжиною 15 см.,має округлу основу та чорного кольору механізм для висування леза. Корпус ножа пластмасовий,лезо металеве довжиною 4 см 5 мм у розкладеному стані. Скруток мідної проволоки жовтого кольору довжиною 6 см. об`ємом 1 см.,про що був складений протокол з фототаблицею.

Постановою слідчого від 26.01.2018 р. канцелярський ніж червоного кольору,а також скруток проволоки з міді визнано речовими доказами по кримінальному провадженню та передано на зберігання до камери схову Шевченківського ВП.

Аналізуючи зміст показань представника потерпілого ОСОБА_6 та допитаних свідків,суд встановив,що вони не містять обвинувальних фактів,які б доводили пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення.

Так,представник потерпілого зазначив,що особисто на місці події не був присутній,а свідки вказали про наявність на момент огляду працівниками поліції 5-го під`їзду буд. АДРЕСА_2 кабелю зі слідами пошкодження у вигляді перерізу,проте,як слідує зі змісту досліджених в судовому засіданні процесуальних документів,у ОСОБА_4 на місці події нічого не вилучалось,окрім скрутки мідної проволоки довжиною 6 см.об`ємом 1 см.та канцелярського ножа червоного кольору.

При цьому свідок ОСОБА_8 показав,що кабель був порізаний на шматки,він їх не бачив,у щитовій кабелю не було взагалі;свідок ОСОБА_9 показала, що бачила кабель,який висів обрізаний на 2-му поверсі;свідок ОСОБА_7 показав,що на 2-му поверсі у щитовій та на вищому поверсі були надрізи кабелю,частина довжиною приблизно 2 метри була витягнута з щитової.

При огляді місця події слідчий у відповідному протоколі зазначив про наявність на 9-му поверсі 5-го под`їзду буд. АДРЕСА_2 кабелю Інтернет зі слідами пошкодження у вигляді перерізу та зафіксував його маркування CAT 5e UTP 25PR24AWG.

Водночас,зі змісту пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення вбачається,що йому інкриміновано замах на крадіжку кабеля DeLargoUTP cat 5e24*2*05 CCA.

Матеріали справи не містять доказів про те,що кабель зі слідами пошкоджень,зазначений слідчим під час огляду місця події у відповідному протоколі,та кабель,замах на крадіжку якого інкримінується обвинуваченому,є тотожними.

При цьому з місця події кабелю Інтернет не вилучалось взагалі,тому усунути вказані протиріччя під час судового розгляду справи неможливо.

Крім того, ОСОБА_4 інкриміновано замах на крадіжку кабелю DeLargoUTP cat 5e24*2*05 CCA довжиною 19 м.,однак жоден процесуальний документ не містить інформації ,у який спосіб слідчим було визначено саме таку довжину предмету злочину.

За версією слідства, ОСОБА_4 намагався вчинити крадіжку кабелю за допомогою канцелярського ножа з довжиною леза у розкладеному стані 4 см 5 мм, проте жодні встановлені під час огляду місця події обставини не вказують на це,така технічна можливість слідством не перевірялась і в подальшому.

Крім того, жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій особі матеріальної шкоди.

Прокурор пропонував суду на підтвердження вартості майна,яке є предметом злочину,прийняти до уваги довідку ТОВ «Флагман Телеком Сервіс» про те,що станом на 23.01.2018 р.балансова вартість майна - кабелю DeLargoUTP cat 5e24*2*05 CCA довжиною 19 м.(по ціні 10 гр.28 коп.за 1 м.)складає 195 гр.32 коп.(без урахування ПДВ).

Враховуючи вищевказані обставини щодо суттєвих протиріч у визначені предмету злочину,за відсутності об`єктивними даних про його розмір,суд дійшов висновку,що достовірними доказами,які у сукупності були б достатніми для визначення вартості майна,замах на викрадення якого інкримінується ОСОБА_4 ,суду не надано,та обвинуваченням не доведено,що станом на 23.01.2018 р.його вартість перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Під час судового розгляду справи встановлено,що речові докази,а саме предмет злочину,до справи не долучались.

Приписами ст. 62 Конституції України та ст. 17, ч. 3 ст. 373 КПК України встановлено,що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Під час судового розгляду кримінального провадження не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України та вичерпані можливості їх отримання судом.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р.№ 5 (зі змінами) "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанови вироку", якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

За таких обставин суд зобов`язаний виправдати ОСОБА_4 по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальне правопорушення ( п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України).

Вирішуючи долю речових доказів, суд відповідно до ст. 100 КК України канцелярський ніж червоного кольору та скруток проволоки з міді довжиною 6 см.,які передані на зберігання до камери схову Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ,підлягають знищенню.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

На підставі ст.368,373,374,392 КПК України,суд-

У Х В А Л И В:

Виправдати ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 України,в зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Речові докази:

- канцелярський ніж червоного кольору та скруток проволоки з міді довжиною 6 см., які передані на зберігання до камери схову Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області-знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення,особою,яка тримається під вартою-в той же строк від дня вручення копії вироку.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Головуючий суддя ОСОБА_1