Ухвала

від 04.10.2021 по справі 202/3520/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 202/3520/16-ц

провадження № 61-15287ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Колос 9 про стягнення коштів та зустрічну позовну заяву Приватного підприємства Колос 9 до ОСОБА_1 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 червня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року в указаній справі .

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України , а саме не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Заявник посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права не вказав конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї (цих) підстави (підстав).

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу (підстави) із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), із обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та надати копії уточненої скарги відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, із касаційної скарги вбачається, що заявник просить скасувати судові рішення, якими відмовлено їй в позові повністю та задоволено зустрічний позов. Також просить прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити її позовні вимоги повністю. Однак вимог щодо зустрічної позовної заяви касаційна скарга не містить.

Таким чином, заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення від сплати судового збору, у якому ОСОБА_1 просить відстрочити їй сплату судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на важкий майновий стан.

Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Звернувшись до суду з відповідним клопотанням, ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, відповідно до положення статті 8 Закону України Про судовий збір .

Доводи про важкий майновий стан без надання відповідних доказів на підтвердження наведеного не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України Про судовий збір .

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у частині відмови в задоволення первісного позову, в якому задоволена вимога майнового характеру складає 1 102,40 грн (1 378,00 грн ? 0,4 ? 200 %).

У червні 2016 року Приватне підприємство Колос 9 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило суд визнати за ним без додаткового введення в експлуатацію право власності на будівлю АДРЕСА_1 , площею 41,00 квадратних метрів, що складається з приміщень: 1-1 торгівельна зала площею 36,00 квадратних метрів та приміщення 1-2 підсобне приміщення площею 5,00 квадратних метрів.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то у випадку незгоди заявника з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (пункт 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10).

Отже, в разі оскарження судових рішень також і в частині задоволення зустрічного позову за вказану вимогу до сплати підлягала сума у розмірі 1 378,00 грн, а розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення, прийняті в цій частині становить - 2 756,00 грн (1 378,00 грн х 200%).

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі визначеному з урахуванням уточнення вимог касаційної скарги відповідно до статті 409 ЦПК України.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтею 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров