Рішення

від 21.09.2021 по справі 307/2576/18

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2576/18

Провадження № 2/307/70/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

за участі: секретаря Ком`яті Н.А.

позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника позивачки ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Калинівської сільської ради і ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом. Ухвалою суду, у зв`язку із створенням нових територіальних громад, було замінено відповідача Калинівську сільську раду на Дубівську селищну раду. Посилаються на те, що на протязі всього життя вони користувалися земельною ділянкою площею приблизно 0.19 га в АДРЕСА_1 . Однак рішенням Калинівської сільської ради від 19.07.2016 № 256 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо будівництва та обслуговування земельної ділянки в натурі В.І. Бережнику. 10.03.2017 Калинівська сільська рада прийняла рішення № 430, яким затвердила технічну документацію із землеустрою та передала цю ділянку у власність Бережнику. Вказані рішення були прийняті з порушенням вимог стст. 116, 118, 151 ЗК України, які передбачають першочергово прийняти рішення лише про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, а не надання дозволу на виготовлення технічної документації. Вони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на спірній земельній ділянці і не погоджували межі.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. Пояснив, що земельна ділянка його довірителю була виділена у встановленому законом порядку. Позивачі не надали жодних доказів як того, що вказана ділянка правомірно знаходилася у їхньому користуванні, ні того, що при прийнятті рішень про надання дозволу на виготовлення технічної документації та про передачу земельної ділянки у власність сільською радою були порушенні норми діючого законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до стст. 15 та ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1-4 ст. 12 ЦПК України у цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно до вимог чч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 95 ч. 1 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У підтвердження своїх позовних вимог позивачі надали суду рішення Калинівської сільської ради № 256 від 19.07.2016, про надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлових будинків, в АДРЕСА_1 . Рішення цієї ж ради № 430 від 10.03.2017 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлових будинків, в АДРЕСА_1 та передала ділянку площею 0.0972 га у власність ОСОБА_6 . Також надали заяву ОСОБА_7 на ім`я Калинівського сільського голови про надання дозволу на виготовлення техдокументації від 19.07.2016, акт від 05.06.20, підписаний 8-ма особами про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 впродовж всього життя користувалися земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , а також, за їхнім клопотанням судом було витребувано від сільської ради інформацію щодо записів у погосподарській книзі, яка земельна ділянка була закріплена та перебувала у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 . Із наданої Дубівською селищною радою відповіді убачається, що за ОСОБА_1 була закріплена земельна ділянка площею 0.08 га, а за ОСОБА_2 земельна ділянка закріплена не була.

Отже, оцінивши надані позивачами докази суд прийшов до висновку, що вони не довели факту порушення оспорюваними рішеннями Калинівської сільської ради їхніх прав.

Тому, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 12, 116, 118, 121, 151 ЗК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати покласти на позивачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 02.10.2021 року.

Головуючий В.І. Гримут