Ухвала

від 04.10.2021 по справі 522/11918/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 522/11918/19

провадження № 61-15959ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про визнання спадкоємцем майнових прав та стягнення суми боргу за договором займу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 спадкоємницею усіх майнових прав та обов`язків за договором займу від 22 листопада 2016 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором займу від 22 листопада 2016 року у розмірі 38 567 грн 04 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

27 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В. С. подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 29 вересня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зазначена касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, із зазначенням того, що представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В. С. отримала повний текст судового рішення апеляційної інстанції 26 серпня 2021 року, надавши цьому докази, помилково вважаючи цю обставина достатньою підставою на підтвердження поважності пропуску процесуального строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається указувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати у цій справі представника.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, однак цей факт не позбавляє позивача звертатися до суду з процесуальними документами.

Разом з цим, відсутні належні докази відносно того, які саме були перешкоди у ОСОБА_1 та її представника подати касаційну скаргу відповідно до вимог статті 392 ЦПК України та у визначений законом строк, враховуючи, що саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за участю в режимі відеоконференції адвоката Савченко В. С. справа переглядалася у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням інших підстав.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою має відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, аналіз змісту касаційної скарги разом із доданими до неї документами не містить належних причин пропуску строку, які суд може визнати поважними.

На підтвердження поважності пропуску строку заявник має навести інші причини пропуску строку та надати їх до суду разом із відповідними доказами.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником не сплачено судовий збір.

До касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, враховуючи складнощі майнового стану, не надавши, при цьому, належних доказів.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір , визначено пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що заявник належним чином не обґрунтував наявність підстав для відстрочення сплати судового збору та не надав належних цьому доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2020 рік, не надала даних про реальний розмір її доходів, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження зазначених обставин щодо майнового стану, серед яких можуть бути довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, або документи, що підтверджують сплату судового збору.

Указане вище ґрунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

За таких обставин у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко В. С. про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

У зв`язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення суми боргу за договором займу), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 9 605 грн*200%=19 210 грн.

Ураховуючи викладене заявнику належить сплатити суму судового збору у розмірі 19 210 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян