Рішення

від 16.09.2020 по справі 522/11918/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/11918/19

Провадження № 2-др/522/50/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача - адв. ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про визнання спадкоємцем майнових прав та стягнення суми боргу за договором займу,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 року до суду від представника позивача адвоката Савченко В.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України і документи щодо витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач має сплатити Адвокатському об`єднанню Курафєєв і партнери та про надання після рішення суду остаточного розрахунку цих витрат.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу .

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 16.09.2020 року не з`явилась, про час і місце судового засідання сповіщалась, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач та його представник, третя особа в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сповіщались, причини неявки суду не повідомили. Разом з цим від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій заперечував проти розміру витрат на правничу допомогу та просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України , у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 24.09.2020 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви виходячи з наступного.

Судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2020 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про визнання спадкоємцем майнових прав та стягнення суми боргу за договором займу, за яким позовні вимоги задоволено частково.

До ухвалення рішення по справі, а саме 15.07.2020 року представник позивача - адв. ОСОБА_1 оголосила заяву про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та повідомила, що докази, які підтверджують зазначені витрати, будуть надані суду у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України .

07.08.2020 року представником позивача надано суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 20650,00 грн. на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №8/2019 про надання правової допомоги, укладеного 01.02.2019 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням Курафєєв і партнери ; Рахунок-фактура №14 від 15.07.2020р.; Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно яких позивач має сплатити кошти на загальну суму 20650,00 грн. (т.2, а.с._82-91).

Відповідно до ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані із розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України , до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно частин першої, другої статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо повязаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням Курафєєв і партнери ; укладено 01.07.2019р. Договір №8/2019 про надання правової допомоги (а.с.82-87 т.2).

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг Адвокатським об`єднанням Курафєєв і партнери від 15.07.2020р., останнім були надані наступні послуги із зазначенням їх вартості:

- надання усних юридичних консультацій - 1 год. - 1000 грн.;

- складання позовної заяви - 6 год. - 6000 грн.;

- аналіз відзиву відповідача на позовну заяву - 30 хв. - 500 грн.;

- складання відповіді на відзив відповідача - 2 год. - 2000 грн.;

- складання заяви на виконання ухвали суду від 07.10.2019р. - 1 док. - 500 грн.;

- складання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2 год. - 2000 грн.;

- складання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - 1 док. - 150 грн.;

- аналіз відзиву відповідача на уточнену позовну заяву - 30 хв. - 500 грн.;

- складання клопотань про проведення судових засідань у режимі відео конференції - 6 док. - 500 грн.;

- підготовка адвоката до судового засідання та участь адвоката під час розгляду справи у суді першої інстанції у режимі відео конференції - 5 судових засідань: 07.10.2020р., 11.11.2020р ., 13.01.2020р., 10.03.2020р., 15.07.2020р. - 5000 грн.;

- підготовка адвоката до судового засідання та участь адвоката під час розгляду справи у суді першої інстанції у засідання 11.11.2020р . - 2500 грн.

Загальна сума заявлених витрат на правничу допомогу складає 20650,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи суд ураховує таке.

Суд вважає, що витрати щодо консультації на суму 1000 грн. , складання позовної заяви 6000 грн., складання відповіді на відзив 2000 грн.. складання заяви про збільшення позовних вимог 2000 грн., є обґрунтованими .

Суд критично оцінює розрахунок наведений згідно Акту розмірів оплати за такі окремі дії як аналіз відзиву на позов, аналіз відзиву на уточнений позов, складання заяви на виконання ухвали суду (від 07.10.2019р.), складання заяви про долучення доказів, яку було подано до суду 02.01.2020р., з огляду на їх не обґрунтованість та не доведеність відносно витраченого часу та неминучості відповідних дій для позивача.

Також суд вбачає, що витрати наведені в Акті на підготовку адвоката до судових засідань та участь у цих судових засіданнях у розмірі 5000,00 грн. (тобто по 1000 грн. за кожне засідання) в режимі відеоконференції є необґрунтованими, оскільки засідань по справі у зазначені в Акті дати, а саме: 07.10.2020р., 11.11.2020р. не проводилось, це є неможливим з огляду на те, що рішення у справі ухвалено 15.07.2020 року, крім того ці дати на день розгляду даної заяви ще не настали. До того ж, підготовче засідання у справі закрито було лише 13.01.2020 року та справу по суті було призначено на 10.03.2020 року, а тому суд вважає, що представником позивача адв. ОСОБА_1 не надано доказів та не доведено в чому саме полягала підготовка адвоката до підготовчого засідання (не підготовчого) 13.01.2020 року. Крім того суд критично оцінює зазначення окремою позицією в Акті витрати на підготовку адвоката до судового засідання, так як суду не зрозуміло які це саме дії та участь адвоката під час розгляду справи у суді першої інстанції у засідання 11.11.2020р., оскільки, як вже зазначалось, рішення у справі ухвалено 15.07.2020 року, а тому ніякого засідання 11.11.2020 року не проводилось так як це неможливо, оскільки ця дата ще не настала. Також суд критично оцінює наведення в Акті дублювання витрат на підготовку до судового засідання та участь у судовому засідання адвоката безпосередньо у засіданні 11.11.2020 року в розмірі 2500 грн. (з виїздом до Приморського районного суду м.Одеси) та одночасно на це саме засідання у режимі відео конференції в розмірі 1000 грн.. Також суд вбачає необґрунтованість зазначення в Акті витрат на складання клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції та визначення за це оплати за правничу допомогу у розмірі 500 грн. як за 6 документів, оскільки такий розмір є невиправданим, це по суті складання одного клопотання, яке подавалась до суду на електронну пошту 6 разів з новою датою і така послуга не є складною, обсяг і складність складеного процесуального документа не є значним.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що розмір таких витрат підлягає зменшенню до розміру 150 грн..

З приводу наведеної обставини суд зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з цивільним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Суд також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги щодо аналізу відзиву судової практики, оскільки зазначене ніяк не доведено і доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися. Така послуга , як однак і подання таких документів, ЦПК не передбачена.

Щодо надання правової допомоги за складання заяви про долучення доказів від 02.01.2020р. на суму 150 грн. то суд вважає що адвокат згідно норм ЦПК України повинен їх надавати разом з позовом, в тому числі при подачі заяви про збільшення його, про те вони направлені до суду значно пізніше. Щодо стягнення судових витрат за складання заяви від 29.10.2019р. на виконання ухвали суду ( від 07.10.2019р.), то суд вважає що така заява не може окремо рахуватись як послуга адвоката, оскільки ухвала суду була пов`язана з клопотанням позивача про відстрочення сплати судового збору, що свідчить про штучне збільшення обсягу робіт адвоката за рахунок подачі таких документів.

Таким чином, ураховуючи, що правова позиція представника позивача в суді не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді, утретє (при підготовці написання позову, відзиву, та збільшенні позовних вимог) вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже, підготовка цієї справи в суді не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Таким чином суд враховує наступні витрати: 1000 грн. + 6000 грн. +2000 грн.+2000грн.+150грн.+3000грн.=14150 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані із розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи вимоги діючого законодавства, а також те, що позов задоволено частково, суд доходить висновку, що судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В своїй позовній заяві ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_3 кошти у загальному розмірі 1069702,77 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково у розмірі 38567,04 грн., суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України , з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 38567,04 грн.х100% / 1069702,77 грн.=3,61%), що складає 3,61%х14150 грн./100% = 510,82 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 76-82 , 133 , 137 , 141 , 246 , 247 , 258-259 , 263-265 , 270 , 272 , 352 , 354 , 355 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про визнання спадкоємцем майнових прав та стягнення суми боргу за договором займу, додаткове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 510(п`ятсот десять) грн..,82 коп..

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24.09.2020року.

Суддя Домусчі Л.В.