Ухвала

від 22.11.2021 по справі 522/11918/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

22 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 522/11918/19

провадження № 61-15959ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгенівна, про визнання спадкоємцем майнових прав та стягнення суми боргу за договором займу,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В. С. подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 29 вересня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко В. С. залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

На усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направила до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням того, що до цього часу копію судового рішення апеляційної інстанції нею не отримано, помилково вважаючи, що вимоги зазначеної ухвали про усунення недоліків касаційної скарги виконано.

Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки ОСОБА_1 не надала суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Крім того, заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Заявнику надавався строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак вона не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинно знаходити свою реалізацію, у тому числі, й у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Заявник не демонструвала готовність брати участь у розгляді цієї справи.

Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційної інстанції, ухваленого 03 червня 2021 року, оприлюдненого на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) 22 червня 2021 року, не можна визнати поважними з огляду на таке.

Касаційна скарга подана до суду після закінчення строків, установлених законодавством й підстави наведені у заяві про поновлення строку на оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують (майже 3 місяці) пропуск процесуального строку на її подання, ураховуючи також, що саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за участю у режимі відеоконференції адвоката Савченко В. С. справа переглядалася у суді апеляційної інстанції, відтак заявники достовірно знали про дату та зміст рішення суду апеляційної інстанції, тому мали цікавитися результатами розгляду скарги.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції й так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми й змісту скарги, у тому числі й щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до ЄДРСР, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, Верховний Суд констатує, що заявником не надано логічного пояснення, які об`єктивні перешкоди заважали заявнику та/або його представнику, вчасно звернутися до суду з касаційною скаргою.

Отже, достовірно знаючи про дату та результати ухваленого судового рішення, сторона заявника не вжила заходів та вчасно не звернулася із касаційною скаргою, скориставшись своїми процесуальними правами з суттєвим пропуском місячного строку на касаційне оскарження.

Указана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Перевіряючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає, що зазначені заявником підстави не були зумовлені діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, тому не видаються переконливими й не виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, на застосування якого мають право розраховувати зацікавлені сторони.

Отже, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко В. С. підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян