Ухвала

від 04.10.2021 по справі 755/16451/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16451/21

Провадження №: 2-з/755/327/21

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"04" жовтня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва, Катющенко В.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС МЕГА-СІТІ , Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Державне підприємство СЕТАМ , про визнання права власності на майно і зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва 29.09.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС МЕГА-СІТІ , Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Державне підприємство СЕТАМ , про визнання права власності на майно і зняття арешту, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду разом з заявою про забезпечення позову, у якій вона просить суд: 1. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - нежиле приміщення № 2020 (в літ. А'), другого поверху, загальною площею 11,80 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 37994741, та заборонити його відчуження; 2. Заборонити реалізацію нежилого приміщення № 2020 (в літ. А'), другого поверху, загальною площею 11,80 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 37994741, посилання на лот: https://setam.net.ua/auction/486715, реєстраційний номер лота: 487475, а також заборонити будь-яким особам, в тому числі ДП СЕТАМ , приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я.В. та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення, оформлення результатів аукціонів (торгів), складання, підписання, надсилання протоколів про проведені торги, а також заборонити будь-які розрахунки за вищевказаним лотом.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що об`єкт нерухомого майна, який є предметом спору, перебуває в процедурі продажу на аукціоні ДП СЕТАМ та належить на праві власності ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ . Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку з вжиттям такого заходу, який є тимчасовим та спрямованим на реальне виконання рішення суду.

Суддя, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, доходить наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 3 ст. 153 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: 1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення № 2020 (в літ. А'), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича зняти всі арешти з нерухомого майна, а саме з нежилого приміщення № 2020 (в літ. А'), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено в рамках виконавчого провадження № 65782821; 3. Судові витрати покласти на відповідачів.

Позов обґрунтований тим, що 14.02.2012 між ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ та ОСОБА_1 був укладений договір № МС/082 дольової участі у фінансуванні будівництва, за умовами якого ОСОБА_1 надає ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ грошові кошти в порядку своєї дольової участі у будівництві торговельного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у встановленому Договором розмірі і порядку, а ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ використовує надані ОСОБА_1 грошові кошти для будівництва Об`єкта будівництва і передає ОСОБА_1 після завершення будівництва частину Об`єкта будівництва - нежитлове приміщення, визначене п. 1.2 цього Договору (об`єкт фінансування). На виконання умов Договору позивачем було сплачено на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 240 846,00 грн та довідкою № 11 від 25.02.2012 відповідач-1 підтвердив виконання позивачем вимог п. 6.2 Договору щодо повного розрахунку за Договором. 15.01.2014 між позивачем та відповідачем-1 було підписано додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої об`єктом інвестування є приміщення № 2020, розташоване на 2 поверсі, адреса: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомого майна було виставлено на продаж ДП СЕТАМ приватним виконавцем Бережним Я.В. в рамках виконавчого провадження № 65782821, боржником у якому є ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ , а стягувачем - ПАТ ПІРЕУС БАНК МКБ . Згідно з інформаційною довідкою № 275971840 від 21.09.2021 право власності на нежитлове приміщення № 2020 (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ .

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в цивільному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Верховного суду України від 25.05.2016, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст. 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18.01.2017.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

При цьому, за матеріалами заяви про забезпечення позову убачається, що аукціон (торги) з реалізації нежилого приміщення № 2020 (в літ. А), другого поверху, загальною площею 11,80 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота: 487475, є такими, що відбулися 20.09.2021, та їх переможцем є учасник 10 - ТОВ ВУД СЕРВІС ЕНЕРГО .

Щодо самого об`єкта нерухомості, який є предметом спору, а саме: нежиле приміщення № 2020 (в літ. А'), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття арешту з нерухомого майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до Договору № МС/082 від 14.02.2012 дольової участі у фінансуванні будівництва та Додаткової угоди № 1 від 15.01.2014 об`єктом інвестування ОСОБА_1 є приміщення № 2020, розташоване на 2 поверсі, адреса: АДРЕСА_1 . А згідно з інформаційною довідкою № 275971840 від 21.09.2021 ТОВ ТРК МЕГА-СІТІ є власником нежитлового приміщення № 2020 (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано доказів щодо предмет позову - нежиле приміщення № 2020 в літері А' дійсно є об`єктом нерухомості, яке належить позивачу відповідно до Договору № МС/082 від 14.02.2012 дольової участі у фінансуванні будівництва та Додаткової угоди № 1 від 15.01.2014, та яке значиться як - приміщення № 2020, розташоване на 2 поверсі.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту шляхом заборони реалізації нежилого приміщення не є таким, що спроможний забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки аукціон (торги) з реалізації нежилого приміщення вже проведений та визначений його переможець.

Убачається, що до заяви про забезпечення позову позивачем не долучено відповідних належних, допустимих та достовірних доказів, що дало б змогу суду пересвідчитися у тому, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Виходячи із викладеного, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суддя дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС МЕГА-СІТІ , Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ , Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Державне підприємство СЕТАМ , про визнання права власності на майно і зняття арешту - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: