Ухвала

від 26.09.2024 по справі 755/16451/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16451/21

Провадження №: 2/755/997/24

У Х В А Л А

"26" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття заяви про зміну предмету позову, про заміну відповідача, про зміну процесуального статусу, що подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «МЕГА-СІТІ», Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання права власності на майно і зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа.

31.07.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов ряд заяв та клопотань, зокрема:

1)заява про зміну предмету позову, у якій представник позивача просить суд: викласти прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 у наступні редакції: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енерго» (код ЄДРПОУ 40015724) об`єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення № НОМЕР_1 (в літ. А'), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2502357280000 на користь ОСОБА_1 , обґрунтовуючи тим, що після відкриття провадження у справі № 755/16451/21, ОСОБА_1 стало відомо, що право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ТОВ «Вуд Сервіс Енерго» на підставі свідоцтва серія та номер: 2214, виданого 10.11.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. Отже, на момент звернення із позовною заявою, право власності на нежитлове приміщення належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті», а тому ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою предметом якої виступає визнання права власності на майно і зняття арешту, однак після звернення із позовною заявою стало відомо, що право власності перейшло до ТОВ «Вуд Сервіс Енерго». Вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав буде витребування майна з незаконного володіння відповідача на підставі того, що саме позивач є першочерговим та законним інвестором об`єктів інвестування;

2)заява про заміну відповідача, у якій представник позивача просить: замінити первісного відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енерго» та змінити процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» з відповідача-1 на третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, яке обґрунтовано тим, що після відкриття провадження у справі нерухоме майно перейшло у власність ТОВ «Вуд Сервіс Енерго», що, у свою чергу, вплинуло на порушені права позивача, а відтак належним відповідачем у справі має бути ТОВ «Вуд Сервіс Енерго»;

3)заява про зміну процесуального статусу, у якій представник позивача просить: змінити процесуальний статус Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» з відповідача-2 на третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та змінити процесуальний статус приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича з відповідача-3 на третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, мотивуючи заявлені вимоги тим, що на момент подання позовної заяви первісний предмет позову стосувався визнання права власності на майно та зняття арешту та було зазначено правильний склад відповідачів, однак після відкриття провадження у справі нерухоме майно перейшло у власність ТОВ «Вуд Сервіс Енерго», що у свою чергу, вплинуло на порушені права позивача, а відтак належним відповідачем у справі має бути ТОВ «Вуд Сервіс Енерго», а процесуальний статус відповідачів має бути змінений на третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав подані заяви та просив їх задовольнити, з підстав, що наведені у заявах.

Представник відповідача АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» - Омельченко В.М. у судовому засіданні зазначила, що заяв відповідач не отримував, відтак позбавлена можливості висловити позицію щодо вирішення поданих заяв.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши подані заяви, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись 28.09.2021 до суду з відповідним позовом, позивачка просила визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення № НОМЕР_1 (в літ. А'), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича зняти всі арешти з нерухомого майна, а саме з нежилого приміщення № НОМЕР_1 (в літ. А'), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 14.02.2012 між ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» та ОСОБА_1 було укладено договір № МС/082 дольової участі у фінансуванні будівництва. Відповідно до п. 1.1. Договору, ОСОБА_1 надає ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» грошові кошти в порядку своєї дольової участі в будівництві торговельного центру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у встановленому цим договором розмірі і порядку, а ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» використовує надані ОСОБА_1 грошові кошти для будівництва об`єкта будівництва і передає ОСОБА_1 після завершення будівництва частину об`єкта будівництва - нежитлове приміщення, визначене пунктом 1.2. цього Договору. Виходячи з п. 2.6. Договору, орієнтована загальна вартість об`єкта фінансування в день укладення договору складала 240 846,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 40 141,00 грн. На виконання вимог п. 2.6 Договору, позивачем було сплачено на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 240 846,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 2 від 15.02.2012. 25.02.2012 відповідачем-1 було видано довідку № 11, на виконання вимог п. 6.2 Договору, яка підтверджувала повний розрахунок за договором. 15.01.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» було підписано додаткову угоду № 1 до Договору. Відповідно до умов додаткової угоди, об`єктом інвестування є приміщення № НОМЕР_1, розташоване на 2 поверсі, адреса: АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_1 стало відомо, що вищевказаний об`єкт нерухомого майна було виставлено на продаж через аукціон ДП «СЕТАМ» приватним виконавцем Бережним Я.В. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2. Виходячи з інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 боржником є ТОВ «ТРК «Мега-Сіті», а стягувачем - ПАТ «Піреус Банк МКБ». Згідно з інформаційної довідки № 275971840 від 21.09.2021, право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ТОВ «ТРК «Мега-Сіті». Отже, з огляду на протиправні дії відповідачів та невизнання права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, змушена звертатись до суду з позовом.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4 пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

При цьому зауважила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналіз наведеного, у розрізі спірних правовідносин, свідчить про те, що позивачка, звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову одночасно змінює підстави та предмет позову, оскільки на обґрунтування нової вимоги наведені нові обставини та норми права, аніж ті, що були нею наведені при зверненні до суду із позовною заявою від 28.09.2021 про визнання права власності та зняття арешту, що не допускається, відтак суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. За змістом ст. 46, 47 ЦПК України сторони мають бути наділені цивільними правоздатністю та дієздатністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала (ч. 4 ст. 51 ЦПК України). Так, при визначенні того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов`язків. Неналежний відповідач - особа, відносно до якої за матеріалами справи виключається припущення про те, що вона є суб`єктом спірного правовідношення.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Також якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 3 ст. 53 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 7 ст. 53 ЦПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Так, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Дійсно, положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 196 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Згідно з положеннями частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У той же час, заміна відповідача та зміна процесуального статусу учасників справи позивачем, безпосередньо пов`язана із заявою про зміну предмету позову, у прийнятті якої суд відмовляє з огляду на зміну як предмету так і підстав позову, відтак суд доходить до висновку про відмову у задоволенні таких заяв, оскільки такі заяви позивача фактично направлені на створення нового позову та свідчать про зловживання позивачкою процесуальними правами, незважаючи на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення законності та обґрунтованості заявлених клопотань - обов`язком суду.

На підставі викладеного ст.ст. 48, 49, 51, 53, 189, 197, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття заяви про зміну предмету позову, про заміну відповідача, про зміну процесуального статусу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 07.10.2024.

Суддя: