Ухвала

від 11.10.2021 по справі 623/449/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 623/449/21

провадження № 51-4804ск21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021року щодо нього,

встановив:

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України

до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано покарання, призначене за вироком цього ж суду від 01 лютого 2018 року у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, та остаточно визначено

ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку місцевого суду касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 зазначеної статті.

Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи,

яка подає скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального

закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України

про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно

до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Однак, всупереч вищевказаному засуджений, вказуючи на незаконність оскарженого судового рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, лише формально посилається на несправедливість призначеного йому покарання через суворість, при цьому не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення ст. 414 КПК України.

Також касаційна скарга засудженого не містить вимог щодо оскарженого вироку

з урахуванням положень ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.

Крім цього, як убачається з доданих до касаційної скарги копій судових рішень, ухвалою апеляційного суду оскаржений вирок було залишено без зміни, однак засуджений у скарзі не зазначає, що суд касаційної інстанції має зробити

з вказаною ухвалою за наслідками розгляду його касаційної скарги та не наводить обґрунтувань щодо її незаконності, як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається

без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021року щодо нього залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3