Ухвала

від 19.12.2024 по справі 623/449/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 623/449/21

Провадження № 1-в/644/948/24

19.12.2024

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2024 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням начальника державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» ОСОБА_4 про застосування вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, та звільнення від подальшого відбуття покарання щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Донецьке, Ізюмського району, Харківської області, громадянина України, що зареєстрований АДРЕСА_1 , що відбуває покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, частково приєднано покарання призначене за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2028 року, у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення воли та остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

Початок строку 28.01.2021 року,

Кінець строку 28.07.2025 року.

УСТАНОВИВ:

03.12.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло відповідне подання начальника державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» ОСОБА_4 , яким просили у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від подальшого відбування покарання за ст. 185 ч.2 КК України до 2 року позбавлення волі, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року; за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 року.

В обґрунтування подання посилались на те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України вчинено в жовтні 2020 року, чим завдано збитків на суму 269 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення (2197,00 грн). Кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України вчинено 29.10.2017 року та завдано збитків на суму 286,99 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення (1684,00 грн). Оскільки 09.08.2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з яким дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати тягне за собою адміністративну відповідальність у разі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує від 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. Враховуючи наведене, відповідно до вимог статті 5, ст. 74 частини 3 КК України, ч.1 пункту 13, статті 537, частини 2 пункту 2 статті 539 КПК України, просили звільнити від подальшого відбування покарання засудженого.

В судове засідання засуджений, представник ХВК №43 не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, подання підтримали.

Суд, з урахуванням думки прокурора, що не заперечував проти задоволення подання, дослідивши зміст подання, особову справу засудженого, вважає подання таким, що підлягає задоволенню

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів особової справи та змісту подання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року, яким він визнаний винуватим за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за вчинення кримінального правопорушення за 1 епізодом від жовтня 2020 року, матеріальна шкода завдана на суму 269, 00 грн.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано покарання призначене за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 року, яким він був визнаний винуватим за ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років іспитового строку, за вчинення кримінального правопорушення за 1 епізодом від 29 жовтня 2017 року, матеріальна шкода завдана на суму 285, 99 грн.

Остаточно призначено покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано покарання призначене за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 року у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно до відбуття покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставіЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024№3886-ІХзмінено максимальнийрозмір дрібноговикрадення з0,2неоподатковуваних мінімумівдоходів громадяндо 2неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.Таким чином,з набраннямчинності вказанимЗаконом зміненодиференціюючий критерійрозмежування адміністративногопроступку такримінального правопорушення:викрадення майнашляхом крадіжки,шахрайства,привласнення чирозтрати насуму до2неоподатковуваних мінімумівдоходів громадянна данийчас утворюєсклад адміністративного,а некримінального правопорушення. Вказаним Законом фактично частково декриміналізовано (в залежності від обсягу вартості майна, яким заволоділа особа) відповідальність за ст. ст. 185, 190, 191 КК України.

Відповідно довисновку ВерховногоСуду,викладеного упостанові від22.08.2024у справі№567/507/23(провадження№51-7110км 23),ч.2ст.51КУпАП (уредакції ЗаконуУкраїни №3886-ІХ)установлено,що відповідальністьза вчиненнядій,передбачених ч.1ст.51цього кодексунастає,якщо вартістьтакого майнана моментвчинення правопорушеннястановить від0,5до 2НМДГ.Отже,кримінальна відповідальністьнастає увипадку,якщо розміртакого майнаперевищує розмір,установлений ст.51КУпАП,а саме2НМДГ.Податкова соціальнапільга у 2017році становить 800грн,тобто 2НМДГ складає1600гривень, у 2020 році складала 1051 гривень, тобто 2 НМДГ складає 2102 гривень,

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Суд зазначає, що розмір шкоди визначеної за вироками є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону України №3886-ІХ та положень ПК України настає відповідальність.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_6 , який відбуває покарання за вироками Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року та від 01.02.2018 року, підлягає звільненню від подальшого відбуття покарання, у зв`язку із декриміналізацією діяння, та суд вважає можливим задовольнити відповідне подання.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 5, 74 КК України,ст.ст. 537, 539 КПК Українисуд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» ОСОБА_4 про застосування вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, та звільнення від подальшого відбуття покарання засудженого ОСОБА_6 , - задовольнити.

Відповідно довимог ст.74КК України засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, та за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 року у вигляді 4 років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова.

Головуючий: суддя ОСОБА_1